Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі розслідування «Карфаген» про «кришування» шахрайських кол-центрів
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після того, як НАБУ і САП викрили у його відомстві злочинну організацію, яка, за даними слідства, систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала мільйони в активах. За словами президента Володимира Зеленського, він провів тривалу зустріч із Кравченком і керівниками НАБУ і САП, після якої генпрокурор написав заяву; подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
Головне
- 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши її «політичним рішенням»
- Операція НАБУ і САП «Карфаген» викрила злочинну організацію в Офісі генпрокурора, яка, за даними слідства, «кришувала» шахрайські кол-центри та легалізувала майно
- 4 вересня НАБУ і САП провели обшуки у Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера
- 6 вересня ВАКС обрав заступнику керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергію Кропиві тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави 120 млн гривень
- 7 вересня під варту до 3 листопада взяли водія Кропиви Сергія Куцого (застава 3 млн грн), а його співмешканку 24-річну Єлизавету Івахненко («Муза») — на 60 діб (застава 20 млн грн)
- Зеленський 8 вересня повідомив, що 7 вересня також зустрічався з керівниками НАБУ і САП, СБУ Олександром Покладом, ГУР Олегом Іващенком та главою ОП Кирилом Будановим
- Кравченко заперечує свою причетність до «Карфагена», заявляє, що не має процесуального статусу у справі, і називає ситуацію «спробою політичного тиску»
Чому це важливо
Відставка чинного генпрокурора під вагою антикорупційного розслідування — рідкісний результат роботи НАБУ і САП, який сигналізує, що їхня незалежність зберігається попри спроби тиску з боку ОГП. «Справа «Карфаген» показує масштаб ринку шахрайських кол-центрів в Україні та те, як, за версією слідства, він функціонував під захистом правоохоронців. Для України, кандидата на вступ до ЄС, ціна будь-якого послаблення антикорупційних органів особливо висока після протестів 2025 року та попереджень послів G7.
Що сталося
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Це сталося після того, як 4 вересня НАБУ і САП провели обшуки в нього, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера в межах операції «Карфаген»; 5 вересня антикорупційні органи оголосили про викриття злочинної організації всередині Офісу генерального прокурора, яка, за даними слідства, систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала майно. Головний підозрюваний — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива, затриманий у Львові; 6 вересня ВАКС обрав йому тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави 120 млн гривень. 7 вересня під варту взяли його водія Сергія Куцого (застава 3 млн грн) і його співмешканку 24-річну Єлизавету Івахненко, відому у справі як «Муза» (застава 20 млн грн). 8 вересня ВАКС також взяв під варту адвоката Олександра Дидича, довірену особу Кропиви. За даними слідства, Кропива контролював і оплачував ремонт у будинку Кравченка в Козині та на записах називав його «Андрійович» чи «Шеф»; Кравченко це заперечує і заявляє, що не має процесуального статусу у справі. 7 вересня президент Володимир Зеленський провів зустрічі з керівниками НАБУ Семеном Кривоносом, САП Олександром Клименком та самим Кравченком, а також із головою СБУ Олександром Покладом, керівником ГУР Олегом Іващенком і главою ОП Кирилом Будановим; за його словами, подання про звільнення генпрокурора буде направлено до Верховної Ради.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа центрують увагу на тому, що обшуки і підозри зачепили найвищий рівень ОГП, і подають «Карфаген» як тест на спроможність НАБУ і САП діяти проти чинного генпрокурора. Вони детально описують «штурм» будівлі ОГП 4 вересня, коли антикорупціонерів спочатку не пускали попри ухвалу суду, виявлені під час обшуків у Вдовиченко матеріали про стеження за керівництвом НАБУ і САП та їхніми родинами, а також ранкове розпорядження 7 вересня «систематизувати всі наявні матеріали» щодо антикорупційних органів, що джерела УП розцінюють як ознаку підготовки контрнаступу. Зустрічі Зеленського 7 вересня — із Кравченком, керівниками НАБУ і САП, а також СБУ, ГУР і ОП — подаються як політичний шарнір, що призвів до відставки. На сторінці представлені й голоси критиків: Кравченко називає рішення «політичним» і заперечує звинувачення; коментатор Віталій Шабунін формулює вимоги до наступника; нардеп Микита Потураєв аргументує, що Зеленський «виправив помилку».
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні ЗМІ — інформагентство APA та BBC — фокусуються на самій відставці Кравченка як прямому наслідку звинувачень «Карфагена», а не на внутрішньоофісних деталях чи версії контрнаступу. Вони додають контекст, якого українські джерела торкаються менше: протести 2025 року після спроби обмежити незалежність НАБУ і САП, попередження послів G7 про загрозу для євроінтеграції, а також нещодавнє викриття НАБУ схеми розкрадання понад 3 млн доларів для застави ексміністра енергетики. BBC наголошує на мовчанні Зеленського станом на момент публікації і на заяві Кравченка про волонтерську відставку попри обшуки й підозри. Операційним деталям роботи НАБУ і САП та політичному контексту зустрічей Зеленського того ж дня міжнародні огляди приділяють менше місця.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться у питанні особистої причетності Кравченка: матеріали «Карфагена» і записи, на яких Кропива називає його «Андрійович» чи «Шеф», вказують на близькість до генпрокурора, тоді як сам Кравченко заперечує будь-яку участь і стверджує, що не має процесуального статусу у справі. Українські медіа також висувають версію підготовки контрнаступу ОГП проти НАБУ і САП — через обшуки у Вдовиченко, де знайшли матеріали про стеження за керівниками антикорупційних органів, та ранкове розпорядження «систематизувати» матеріали щодо них; міжнародні огляди цієї лінії не розвивають і обмежуються відставкою і самими звинуваченнями. Нарешті, оцінки масштабу схеми різняться: від близько 7 тис. доларів щомісяця з кожного кол-центру до 3,5 млн доларів на місяць на піку 2026 року при контролі до 500 центрів, а в одному з описань мережа координує обшуки проти «недружніх» офісів і збирає 20–24 тис. доларів щомісяця з «дружніх» — це експертні оцінки з анонімних джерел, а не узгоджені цифри.
Передумови
НАБУ і САП створені після Євромайдану для незалежного розслідування топкорупції. У 2025 році в Україні відбулися загальнонаціональні протести після спроби Зеленського обмежити їхню незалежність; після попереджень послів G7 про загрозу для євроінтеграції Зеленський відновив свободу антикорупційних органів. Руслана Кравченка було призначено генпрокурором у червні 2025 року. Операція «Карфаген», оголошена 4 вересня, розслідує схему, в якій посадовці ОГП, за даними слідства, отримували щомісячні платежі від шахрайських кол-центрів у обмін на захист і відмивали кошти в нерухомість, коштовності й інші активи. Паралельно на початку серпня Зеленський звільнив посла України у США Ольгу Стефанішину, якій НАБУ і САП повідомили про підозру у незаконному збагаченні та неправдивих деклараціях.