Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі спецоперації «Карфаген»
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це «політичним рішенням». Відставка сталася після того, як НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів співробітником Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою та обшуки в Офісі генпрокурора 4 вересня. Президент Зеленський підтвердив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
Головне
- 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши її «політичним рішенням»
- 4 вересня НАБУ і САП провели обшуки в Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера
- 5 вересня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття «кришування» шахрайських кол-центрів
- Ключовий підозрюваний — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива («Канцлер»); 6 вересня ВАКС обрав йому тримання під вартою до 2 листопада із заставою 120 млн грн
- 7 вересня ВАКС відправив під варту його співмешканку Єлизавету Івахненко («Муза») на 60 діб із заставою 20 млн грн та водія Сергія Куцого до 3 листопада із заставою 3 млн грн
- Зеленський повідомив, що того ж дня зустрічався з Кравченком і керівниками НАБУ і САП; подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради
- Кравченко заперечує примічетність і стверджує, що не має процесуального статусу у справі; за даними НАБУ, Кропива контролював і оплачував ремонт його будинку в Козині
Чому це важливо
Відставка генпрокурора в розпал антикорупційного розслідуження проти його ж відомства — серйозний удар по репутації Офісу генпрокурора та черговий тест на незалежність НАБУ і САП, навколо яких у 2025 році вже виникали протести та застереження G7 щодо євроінтеграції. Справа стосується не периферійного чиновника, а структури, яка покликана боротися з організованою злочинністю. За даними джерел, йдеться про «кришування» сотень шахрайських кол-центрів і легалізацію активів на десятки мільйонів гривень, а знайдені в першої заступниці генпрокурора матеріали нібито свідчать про стеження за керівництвом антикорупційних органів.
Що сталося
4 вересня НАБУ і САП провели обшуки в службових приміщеннях Офісу генпрокурора, у першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; за повідомленнями, під час входу до будівлі ОГП антикорупціонерам довелося використовувати драбини, оскільки їх не пускали попри ухвалу суду, і один співробітник НАБУ дістав ушкодження. 5 вересня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації всередині Офісу генпрокурора, яка, за даними слідства, систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і легалізувала активи. Головний підозрюваний — Сергій Кропива, заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманий у Львові; на плівках він фігурує під прізвиськом «Канцлер». 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави 120 млн грн. 7 вересня ВАКС відправив під варту його співмешканку Єлизавету Івахненко («Муза») на 60 діб із заставою 20 млн грн та водія Сергія Куцого до 3 листопада із заставою 3 млн грн. Того ж дня президент Зеленський провів зустрічі з керівниками НАБУ і САП та з Кравченком, а ввечері Кравченко подав заяву про відставку з посади генпрокурора, назвавши це «політичним рішенням».
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ — «Українська правда», «НВ», hromadske, ZN.UA, LIGA.net — зосередилися на перебігу розслідування: деталях «кришування», сумах застав, нерухомості родичів Кропиви в Києві та Буковелі, псевдонімах «Канцлер» і «Муза», статтях 255 та 209 Кримінального кодексу. Цитували президента Зеленського про подання до Верховної Ради, а також активістів на кшталт Віталія Шабуніна, який назвав ситуацію «мафіозною історією». Частина видань звернула увагу на знайдені у Вдовиченко матеріали, які нібито свідчать про стеження за керівництвом НАБУ і САП, та на ранкове розпорядження Кравченка «систематизувати всі наявні матеріали» щодо антикорупційних органів, що «Українська правда» пов'язала з можливою контратакою ОГП.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні медіа — BBC News і APA — подали відставку як топкорупційний скандал у країні, яка воює, наголосивши на заяві Кравченка про небажання перетворювати посаду на «інструмент політичного протистояння» та масштабі звинувачень у відмиванні грошей. Обидва видання вписали справу в ширший контекст незалежності НАБУ і САП, нагадавши про протести 2025 року, попередження послів G7 та вимогу ЄС щодо реальної боротьби з корупцією як умови євроінтеграції. Західні огляди менше зупинялися на деталях кол-центрів і більше — на політичних наслідках для Зеленського.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться у двох ключових моментах. Перший — причина відставки: частина медіа представляє її як свідоме «політичне рішення» Кравченка після зустрічі з президентом, тоді як джерело в ОП у LIGA.net стверджує, що Зеленський особисто попросив Кравченка написати заяву; сам Кравченко раніше заявляв, що не піде у відставку без прохання президента і парламенту. Другий — роль самого Кравченка: матеріали слідства і записи НАБУ пов'язують Кропиву з Кравченком (ремонт його будинку в Козині, звертання «Андрійович»/«Шеф»), а Кравченко публічно це заперечує і наголошує, що не має процесуального статусу у справі. Також є розбіжності щодо характеру обшуків 4 вересня: більшість українських джерел описують «штурм» із драбинами, тоді як частина міжнародних подає вхід як планову слідчу дію.
Передумови
НАБУ і САП — ключові антикорупційні органи України, створені понад десять років тому; їхня незалежність стала причиною загальнонаціональних протестів у 2025 році, коли Зеленський спробував обмежити їхні повноваження. Після попереджень послів G7 та критики з боку ЄС президент відновив їхню самостійність. Кандидатство України на вступ до ЄС залежить, зокрема, від реальної боротьби з корупцією. Проблема шахрайських кол-центрів публічно порушувалася ще в 2023 році під час прес-конференції Зеленського, а скарги громадян ЄС на українських шахраїв у наступні роки частішали. Руслан Кравченко був призначений генпрокурором у червні 2025 року.