Одеська ОВА
Одеська обласна військова адміністрація (ОВА) — орган державної влади в Україні, створений у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення на підставі закону про воєнний стан. Вона тимчасово замінила Одеську обласну раду та обласну державну адміністрацію у частині повноважень місцевого самоврядування. Адміністрацію очолює голова, якого призначає Президент України. Одеська ОВА координує діяльність районних адміністрацій, військових та правоохоронних органів на території Одеської області та відповідає за забезпечення безпеки, стабільності та функціонування регіону в умовах воєнного стану.
-
Уночі 24 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Одесі та області: пошкоджено лікарню, гімназію, житлові будинки, склади та гіпермаркет
У ніч на 24 вересня російські війська здійснили масований комбінований удар по Одесі та Одеській області. Пошкоджено міську лікарню №1 (консультативно-діагностичний центр), гімназію, житлові будинки, продуктові склади та гіпермаркет «Нова Лінія»; двоє людей постраждали. Атака розслідується як воєнний злочин.
-
Російські війська вдарили по вантажному судну під прапором Антиґуа і Барбуда в Одеській області: загинув капітан-українець
У ніч на 23 вересня російські війська вдарили по вантажному судну під прапором Антиґуа і Барбуда в Одеській області. Загинув капітан — громадянин України, решту екіпажу евакуювали. У тому ж інциденті двічі поспіль атаковані складські приміщення з медикаментами, побутовими товарами та продуктами.
-
Удар по Одесі вночі 17 вересня: пошкоджено 19-поверхівку, постраждали семеро, зокрема двоє дітей
У ніч проти 17 вересня російські війська завдали комбінованого удару по Одесі та Одеській області, що тривав майже всю ніч. В Одесі пошкоджено 19-поверховий житловий будинок — зруйновано 10 квартир на 14–16 поверхах, пошкоджено приватні будинки, господарчі споруди та інфраструктуру. За уточненими даними Одеської ОВА, постраждали семеро людей, серед них двоє дітей 4 та 13 років.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку після спецоперації «Карфаген» НАБУ і САП
Увечері 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Це сталося на тлі спецоперації «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора та проводили обшуки в Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко і голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Вдовиченко також подала у відставку, її звільнено з органу прокуратури.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі розслідування «Карфаген» про «кришування» шахрайських кол-центрів
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після того, як НАБУ і САП викрили у його відомстві злочинну організацію, яка, за даними слідства, систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала мільйони в активах. За словами президента Володимира Зеленського, він провів тривалу зустріч із Кравченком і керівниками НАБУ і САП, після якої генпрокурор написав заяву; подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
ВАКС відправив під варту водія Кропиви у справі «Карфаген»: застава 3 млн грн
Вищий антикорупційний суд 7 вересня обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви — у справі спецоперації НАБУ і САП «Карфаген». Куций підозрюється в участі у злочинній організації, яка «кришувала» шахрайські кол-центри. Суд призначив тримання під вартою до 3 листопада з альтернативною заставою у 3 млн грн. Раніше під варту з заставою 120 млн грн було взято самого Кропиву, а також його співмешканку Єлизавету Івахненко з заставою 20 млн грн. Генеральний прокурор Руслан Кравченко свою причетність заперечує.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку ввечері 7 вересня, того ж дня, коли вранці заявляв, що не має наміру йти у відставку добровільно. Відставка сталася на тлі спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора, підозрювану в «кришуванні» шахрайських кол-центрів. Президент Зеленський повідомив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
ВАКС обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Кропиві
6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, якого НАБУ та САП називають організатором злочинної організації у справі «Карфаген». Суд помістив його під варту з альтернативою застави 120 млн грн (прокурор просив 200 млн). Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заперечує свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і відсторонив фігуранта від виконання обов'язків.
-
НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» щодо посадовця Офісу генпрокурора
4 вересня НАБУ та САП повідомили про проведення спеціальної операції «Карфаген», спрямованої на викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Організацію підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських колцентрів та легалізації майна. Офіс генпрокурора заявив про готовність співпрацювати з антикорупційними органами і відсторонив підозрюваного посадовця від виконання обов'язків на час розслідування.