Одеська ОВА
Одеська обласна військова адміністрація (ОВА) — орган державної влади в Україні, створений у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення на підставі закону про воєнний стан. Вона тимчасово замінила Одеську обласну раду та обласну державну адміністрацію у частині повноважень місцевого самоврядування. Адміністрацію очолює голова, якого призначає Президент України. Одеська ОВА координує діяльність районних адміністрацій, військових та правоохоронних органів на території Одеської області та відповідає за забезпечення безпеки, стабільності та функціонування регіону в умовах воєнного стану.
-
Російські війська атакували промисловий об'єкт на Одещині та двічі вдарили по вогнеборцях
У ніч на 26 жовтня російські війська кілька разів атакували приватне промислове підприємство та гаражний кооператив в Одеській області, спричинивши масштабні пожежі. Під час гасіння пожежі на промисловому об'єкті ворог двічі завдав ударів безпосередньо по місці роботи вогнеборців. За попередніми даними, унаслідок нічних атак ніхто не загинув і не постраждав; на місцях атак працювали понад 50 рятувальників.
-
Атака на півдні Одещини: троє цивільних постраждали, енергетичний об'єкт зупинив генерацію
У ніч на 23 жовтня російські війська атакували енергетичний об'єкт ДТЕК «Одеські електромережі» та об'єкти цивільної, рекреаційної й промислової інфраструктури на півдні Одещини. За попередніми даними, постраждали троє цивільних, яким надали допомогу. Частково зруйновано чотири корпуси недіючої бази відпочинку, а також дах триповерхової адміністративної будівлі й виробничо-складське приміщення.
-
Удари РФ по енергетиці Одеської області вночі 18 жовтня: без світла близько 24 тисяч споживачів
У ніч на 18 жовтня російські війська завдали масованого удару по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Близько 24 тисяч споживачів у трьох районах — Білгород-Дністровському, Ізмаїльському та Болградському — залишилися без електропостачання. Пошкоджено два об'єкти критичної інфраструктури, енергетики ведуть аварійно-відновлювальні роботи.
-
Уночі проти 18 жовтня Росія атакувала критичну інфраструктуру Вінниччини — запроваджено аварійні відключення
У ніч на 18 жовтня російські удари пошкодили критичну інфраструктуру у Вінницькій області, що призвело до аварійних відключень електропостачання в регіоні. За словами очільниці Вінницької ОВА Наталі Заболотної, енергетики працюють над відновленням мережі, але найближчим часом ситуація з електропостачанням залишатиметься нестабільною. Тієї ж ночі атаки зазнали енергообʼєкти у Тернопільській, Одеській та Волинській областях.
-
Удар «Шахедом» по багатоповерхівці в Одесі: двоє постраждалих, серед них дитина
18 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому житловому будинку в Одесі. На місці влучання виникла пожежа, пошкоджено дах і верхні квартири, двоє людей отримали поранення, серед них — дитина. Прокуратура відкрила провадження за фактом воєнного злочину.
-
Російська атака на Одесу ввечері 26 вересня: одна людина загинула, двоє поранені
Увечері 26 вересня та в ніч на 27 вересня російські війська завдали ударів по Одесі та Одеській області. За даними місцевої влади, одна людина загинула, двоє отримали поранення. Пошкоджено виробничий цех, склади, вантажні автомобілі, готель, медзаклад і житлові будинки, на місці ударів виникла масштабна пожежа.
-
У ніч на 24 вересня Росія завдала масованого комбінованого удару по Одесі та Одеській області
У ніч на 24 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Одесі та Одеській області. Пошкоджено лікарню, гімназію, житлові будинки, торговельний центр «Нова Лінія», продуктові склади та іншу цивільну інфраструктуру. Двоє людей постраждали. Прокуратура Одеської області розслідує атаку як воєнний злочин.
-
Російські війська вдарили по вантажному судну під прапором Антиґуа і Барбуда в Одеській області: загинув капітан-українець
У ніч на 23 вересня російські війська вдарили по вантажному судну під прапором Антиґуа і Барбуда в Одеській області. Загинув капітан — громадянин України, решту екіпажу евакуювали. У тому ж інциденті двічі поспіль атаковані складські приміщення з медикаментами, побутовими товарами та продуктами.
-
Удар по Одесі вночі 17 вересня: пошкоджено 19-поверхівку, постраждали семеро, зокрема двоє дітей
У ніч проти 17 вересня російські війська завдали комбінованого удару по Одесі та Одеській області, що тривав майже всю ніч. В Одесі пошкоджено 19-поверховий житловий будинок — зруйновано 10 квартир на 14–16 поверхах, пошкоджено приватні будинки, господарчі споруди та інфраструктуру. За уточненими даними Одеської ОВА, постраждали семеро людей, серед них двоє дітей 4 та 13 років.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Відставка сталася на тлі розслідування НАБУ і САП у справі «Карфаген» щодо злочинної організації в Офісі генпрокурора, яка нібито «кришувала» шахрайські кол-центри. Перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко також подала у відставку; її останній робочий день — 8 вересня. Подання президента про звільнення Кравченка станом на 9 вересня ще не було зареєстроване у Верховній Раді.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі спецоперації «Карфаген»
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це «політичним рішенням». Відставка сталася після того, як НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів співробітником Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою та обшуки в Офісі генпрокурора 4 вересня. Президент Зеленський підтвердив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
ВАКС відправив під варту водія Кропиви у справі «Карфаген»: застава 3 млн грн
Вищий антикорупційний суд 7 вересня обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви — у справі спецоперації НАБУ і САП «Карфаген». Куций підозрюється в участі у злочинній організації, яка «кришувала» шахрайські кол-центри. Суд призначив тримання під вартою до 3 листопада з альтернативною заставою у 3 млн грн. Раніше під варту з заставою 120 млн грн було взято самого Кропиву, а також його співмешканку Єлизавету Івахненко з заставою 20 млн грн. Генеральний прокурор Руслан Кравченко свою причетність заперечує.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку ввечері 7 вересня, того ж дня, коли вранці заявляв, що не має наміру йти у відставку добровільно. Відставка сталася на тлі спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора, підозрювану в «кришуванні» шахрайських кол-центрів. Президент Зеленський повідомив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
ВАКС обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Кропиві
6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, якого НАБУ та САП називають організатором злочинної організації у справі «Карфаген». Суд помістив його під варту з альтернативою застави 120 млн грн (прокурор просив 200 млн). Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заперечує свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і відсторонив фігуранта від виконання обов'язків.
-
НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» щодо посадовця Офісу генпрокурора
4 вересня НАБУ та САП повідомили про проведення спеціальної операції «Карфаген», спрямованої на викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Організацію підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських колцентрів та легалізації майна. Офіс генпрокурора заявив про готовність співпрацювати з антикорупційними органами і відсторонив підозрюваного посадовця від виконання обов'язків на час розслідування.