Генпрокурор Кравченко подав у відставку після спецоперації «Карфаген» НАБУ і САП

Чому це важливо

Відставка керівника прокуратури в умовах антикорупційного розслідування, що охопило верхівку самого Офісу генпрокурора, — це рідкісний і знаковий епізод для України. Справа «Карфаген» показала, що НАБУ і САП здатні проводити обшуки в кабінетах генпрокурора, його першої заступниці і голови обладміністрації, а отже — діставатися найвищих щаблів правоохоронної системи. Відставка відбувається на тлі нещодавньої спроби президента підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору і підкреслює, що боротьба за незалежність антикорупційних інституцій триває. Паралельний вихід Вдовиченко і пов'язані з нею епізоди — стеження за керівниками НАБУ і САП, розкішні подарунки від фігуранта справи — посилюють ураження інституційної довіри.

Що сталося

Увечері 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і, за даними ЗМІ, головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. Президент підтвердив факт зустрічі і те, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради. Кравченко напередодні заявляв, що не має процесуального статусу в справі «Карфаген» і не планує звільнятися, але після розмови з президентом назвав свою відставку свідомим «політичним рішенням».

Безпосереднім тлом стала спецоперація «Карфаген», про яку НАБУ і САП оголосили 4 вересня. За версією слідства, злочинну організацію в Офісі генпрокурора, яка систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала кошти, у середині 2025 року створив і очолив Сергій Кропива — заступник керівника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП. 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн; у справі також затримані його співмешканка Єлизавета Івахненко (застава 20 млн грн) і водій Сергій Куций (застава 3 млн грн). П'ятьом особам повідомлено про підозру за ст. 255 (створення та керівництво злочинною організацією) і ст. 209 (відмивання майна) КК України — покарання до 15 років позбавлення волі.

Упродовж 5–7 вересня НАБУ і САП проводили обшуки у службових приміщеннях і помешканнях Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко і голови Одеської ОВА Олега Кіпера. За даними джерел, під час обшуків у Вдовиченко знайдено матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками антикорупційних органів — директором НАБУ Семеном Кривоносом і керівником САП Олександром Клименком, їхніми родинами і підлеглими, а також розкішні годинники Rolex, які антикорупційні активісти пов'язують із подарунком від Кропиви.

У матеріалах слідства Кропива характеризується як близький до Кравченка: він нібито контролював і оплачував ремонт будинку генпрокурора в Козині, організовував переліт його дружини і співмешканки до Іспанії напередодні відрядження, а в записах фігурує звернення «Андрійовичу» — по батькові Кравченка. Сам Кравченко офіційно не висунуто підозру.

Вдовиченко подала заяву про звільнення слідом за Кравченком; 8 вересня був її останній робочий день, 9 вересня її вже немає на сайті ОГП серед керівництва, а звільнення з органів прокуратури підтвердила керівник департаменту інформаційної політики і комунікацій ОГП Мар'яна Гайовська-Ковбасюк. За даними ЦПК, брат Вдовиченко нібито обіймає керівну посаду у військовій прокуратурі Росії, а сама Вдовиченко, за твердженням активістів, підписувала документи у сфабрикованій справі проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова.

Засідання Комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності, заплановане на 8 вересня на 14:00, відкрилося і одразу закрилося — Кравченко був присутній, але оскільки заява вже була подана, обговорення не відбулося. Комітет погодився розглянути подання президента протягом 24 годин після його надходження; станом на 15:00 9 вересня документ ще не був зареєстрований на сайті парламенту.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа зосереджують увагу на персоні Кравченка і його оточенні, паралельній відставці Вдовиченко і деталях обшуків — знайдених Rolex, матеріалах про стеження за керівниками антикорупційних органів, родинних зв'язках фігурантів. Значна частина матеріалів присвячена парламентській механіці звільнення: роботі Комітету з правоохоронної діяльності, очікуваним датам голосування (15–16 вересня), зміні позиції фракції «Слуга народу», яка станом на 7 вересня була налаштована «максимально захищати» Кравченка, але змінила тон після його зустрічі з президентом. Окремо виділяється контекст липневої 2025 року спроби підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору — відставка подається як епізод у ширшій боротьбі за незалежність антикорупційних інституцій. Депутатка Анастасія Радіна публічно заявила, що голосуватиме за звільнення і виступає за конкурсний добір на посаду голови ОГП.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Франкомовне висвітлення (Le Monde) представляє відставку як корупційний удар по політичній конструкції Зеленського і наголошує радше на структурному ураженні інституцій, ніж на внутрішньопарламентських перипетіях. Міжнародний погляд акцентує антикорупційне значення «Карфагену» — викриття злочинної організації в самому Офісі генпрокурора та обшуки у вищого керівництва. Хронологія подається як єдина дуга інституційного стресу: призначення Кравченка в червні 2025 року, липнева 2025 року спроба підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору (відкинута під тиском вулиці і європейських партнерів) і вереснева 2025 року відставка.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться в тому, чи був Кравченко відправлений у відставку чи пішов сам: Liga.net із посиланням на власні джерела стверджує, що президент попросив його написати заяву; сам Кравченко називає крок свідомим «політичним рішенням», а до того заявляв, що не планує звільнятися. Фракція «Слуга народу», за словами Осадчука, спочатку була налаштована максимально захищати генпрокурора, але змінила позицію після його зустрічі з президентом.

Різняться дати й обсяг виходу Вдовиченко: одні джерела називають 8 вересня її останнім робочим днем і повідомляють про повний вихід з органів прокуратури, інші подають 9 вересня як дату оголошення і не уточнюють, чи залишається вона в системі. Поки що факти підтверджують, що 9 вересня її вже немає в розділі керівництва на сайті ОГП.

Описується різнат в інтерпретації обшуків у Вдовиченко: частина джерел говорить про знахідки, що вказують на стеження за керівниками НАБУ і САП та їхніми родинами, інші — про розкішні Rolex як подарунок від Кропиви; деякі поєднують обидва сюжети.

Окремо розходяться оцінки причетності самого Кравченка: офіційно йому не повідомлено про підозру, він і його оточення стверджують, що він не має процесуального статусу в «Карфагені», тоді як слідчі матеріали — записи зі зверненням «Андрійовичу», оплата ремонту будинку в Козині, організація перельоту до Іспанії — описують його близькість до Кропиви. Наразі це лише версія слідства, а не встановлений факт.

Передумови

Руслана Кравченка було призначено генеральним прокурором України у червні 2025 року, у 36-річному віці. У липні 2025 року Офіс президента ініціював зміни, які мали підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору; після протестів суспільства і тиску з боку європейських партнерів ініціативу було відкликано.

4 вересня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, яка, за версією слідства, «кришувала» шахрайські кол-центри й відмивала кошти. Організатором називають Сергія Кропиву, заступника керівника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП. 6 вересня ВАКС обрав йому тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн; співмешканка Кропиви Єлизавета Івахненко і його водій Сергій Куций були затримані із заставами 20 млн грн і 3 млн грн відповідно. П'ятьом особам повідомлено про підозру за ст. 255 (злочинна організація) і ст. 209 (відмивання майна) КК України — із покаранням до 15 років позбавлення волі.