Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»

Чому це важливо

Відставка генпрокурора, призначеного у червні 2025 року, залишає найвищу посаду в українському органі прокуратури вакантною і послаблює Офіс генпрокурора в момент, коли тривають резонансні антикорупційні розслідування. Справа «Карфаген» пов'язує підозрюване «кришування» масштабних шахрайських кол-центрів із посадовцями Офісу генпрокурора, що ставить питання про інституційну доброчесність відомства. Обшуки у генпрокурора, його заступниці та голови Одеської ОВА демонструють готовність НАБУ і САП діяти проти найвищих посадових осіб держави — саме таку незалежність антикорупційних органів вимагали від України європейські партнери. Політичне врегулювання ще не завершене: подання президента про звільнення Кравченка станом на 9 вересня не зареєстроване у Верховній Раді, а отже голосування і призначення нового генпрокурора — попереду.

Що сталося

Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і, за повідомленнями, головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. Зеленський підтвердив, що Кравченко написав заяву і подання буде направлено до Верховної Ради; станом на 15:00 9 вересня воно ще не було зареєстроване на сайті парламенту. Профільний Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності готовий розглянути подання протягом 24 годин після його надходження.

Безпосереднім тлом стала спецоперація НАБУ і САП «Карфаген», оголошена 4 вересня: за версією слідства, злочинну організацію, яка систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала кошти, очолював Сергій Кропива — заступник керівника Департаменту міжнародного правового співробітництва (також згадується як кібердепартамент) Офісу генпрокурора. 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативною заставою 120 млн грн; 7 вересня під варту з заставою 20 млн грн взяли його співмешканку Єлизавету Івахненко, а водія Сергія Куцого — із заставою 3 млн грн. П'ятьом особам повідомлено про підозру за ст. 255 і ст. 209 Кримінального кодексу України; покарання за цими статтями — до 15 років позбавлення волі.

5–7 вересня НАБУ і САП провели обшуки у Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Офіс генпрокурора підтвердив обшуки в службових приміщеннях генпрокурора, але заявив про необхідність правової оцінки нічних обшуків і доступу детективів до матеріалів інших проваджень. За даними ЗМІ та антикорупційних організацій, під час обшуків у Вдовиченко знайшли матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівництвом НАБУ і САП, їхніми родинами та підлеглими, а також розкішні годинники Rolex, нібито подаровані Кропивою. У матеріалах справи фігурують також записи, за якими Кропива називає співрозмовника «Андрійовичу» чи «шеф» (збігається з по батькові Кравченка), а також інформація про оплату Кропивою ремонту будинку в Козині, який, за даними Bihus.Info, може бути пов'язаний із генпрокурором.

Кравченко офіційно не є підозрюваним у справі. 6 вересня він заявив, що не причетний до «кришування» кол-центрів, відсторонив фігуранта розслідування від виконання обов'язків, доручив перевірку Департаменту міжнародного співробітництва та підрозділу протидії кіберзлочинності, а також поліграфічні перевірки відповідних працівників. Попри це, 7 вересня він подав у відставку, назвавши її свідомим «політичним рішенням».

Того ж дня заяву про відставку подала перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко, яка фігурує в матеріалах справи «Карфаген». Її відставку підтвердила очільниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Маріана Гайовська-Ковбасюк: наказ про звільнення підписано, 8 вересня — останній робочий день Вдовиченко, її ім'я більше не значиться серед заступників генпрокурора на сайті Офісу. За повідомленнями, у справі також звільнені посадовці Черкаської обласної прокуратури Вікторія Дидич і Максим Штомпель; за даними Суспільного, Вікторія Дидич — сестра Сергія Кропиви, а її чоловік Олександр Дидич також фігурує у справі.

Кравченко очолив Офіс генпрокурора у червні 2025 року у 36 років. Рішення про його звільнення ухвалює Верховна Рада за поданням президента; доки подання не зареєстроване, Кравченко формально лишається на посаді. Народна депутатка Анастасія Радіна (голова комітету з антикорупційної політики) заявила, що голосуватиме за звільнення, і виступає за конкурсний відбір наступного генпрокурора. Перший заступник голови профільного комітету Андрій Осадчук («Голос») висловив сподівання, що Рада проголосує за відставку 15 або 16 вересня.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа висвітлюють відставку переважно через деталі справи «Карфаген»: називають Кропиву, Вдовиченко та інших фігурантів, детально описують обшуки, знахідки під час них і версію слідства про стеження за керівництвом антикорупційних органів. Окрема увага — інституційному контексту: спробі обмежити незалежність НАБУ і САП у липні 2025 року та заблокованому законопроєкті про посилення відповідальності за шахрайські кол-центри, схваленому комітетом два роки тому, але не пройденому далі першого читання. Осадчук у коментарі «Радіо НВ» вказував, що індустрія шахрайських кол-центрів може залучати «десятки тисяч людей», і ставив питання про те, чому частина з них, за його словами, продовжує працювати. Виступи Радіної та Осадчука вписують відставку у ширшу дискусію про репутацію прокуратури і конкурсний відбір нового генпрокурора. Паралельно українські ЗМІ детально фіксують власні заяви Кравченка про відсутність процесуального статусу і його кадрові рішення (відсторонення фігуранта, перевірки, поліграф), а також претензії Офісу генпрокурора до нічних обшуків НАБУ.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародна рамка у доступних джерелах представлена переважно одним великим західним виданням — Le Monde — яке подає відставку як корупційно-політичний удар по президентській вертикалі, акцентуючи на політичних наслідках для Зеленського, а не на внутрішніх деталях розслідування. У цьому ж матеріалі наголошується на ролі незалежних антикорупційних органів НАБУ і САП і на спробі президентства в липні 2025 року поставити їх під контроль генпрокурора, що було згорнуто під тиском вулиці та європейських партнерів. Таким чином, міжнародне висвітлення підкреслює стрес-тест для антикорупційних зобов'язань України і незалежність антикорупційної інфраструктури, яку від неї вимагають партнери.

У чому розходиться висвітлення

1. Характер відставки Кравченка. Сам Кравченко і частина джерел (зокрема «НВ» та «Укрінформ») описують рішення як свідоме «політичне рішення». Інші повідомлення (зокрема «Українська правда» та «Суспільне Новини», що цитує джерела) стверджують, що президент попросив Кравченка піти у відставку під час зустрічі 7 вересня.

2. Зв'язок Кравченка зі справою «Карфаген». Кравченко публічно заперечує будь-яку причетність і наголошує, що не має процесуального статусу; «НВ» також подає це як його офіційну позицію. Натомість матеріали НАБУ/САП і розслідування антикорупційних організацій (зокрема дані, наведені «НВ», та публікація Le Monde) цитують записи розмов Кропиви, інформацію про оплату ремонту будинку в Козині та інші матеріали, які вказують на тісні неформальні зв'язки між підозрюваним і генпрокурором.

3. Позиція фракції «Слуга народа». Одне джерело («НВ») стверджує, що станом на 7 вересня керівництво і депутати фракції були налаштовані «максимально захищати» Кравченка. Інші джерела (зокрема коментарі Осадчука, передані «НВ») описують зміну тону в фракції лише після його зустрічі з президентом і подання заяви про відставку.

Передумови

Руслан Кравченко очолив Офіс генпрокурора в червні 2025 року у 36 років. У липні 2025 року президентство ініціювало зміни, які мали б поставити НАБУ і САП під контроль генпрокурора, але після вуличних протестів і тиску європейських партнерів ініціативу було відкликано — цей епізод став фоном для подальшої дискусії про незалежність антикорупційних органів.

4 вересня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, «кришувала» шахрайські кол-центри і відмивала кошти; на чолі організації слідство називає Сергія Кропиву, заступника керівника Департаменту міжнародного правового співробітництва Офісу генпрокурора. 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативною заставою 120 млн грн; 7 вересня під варту з відповідними заставами взято його співмешканку Єлизавету Івахненко (20 млн грн) і водія Сергія Куцого (3 млн грн). У ці ж дні НАБУ і САП провели обшуки у Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; Офіс генпрокурора підтвердив обшуки в службових приміщеннях генпрокурора. За даними ЗМІ, під час обшуків у Вдовиченко знайшли матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівництвом НАБУ і САП, а також розкішні годинники, нібито подаровані Кропивою. У матеріалах справи також фігурують відомості про тісні зв'язки Кропиви з Кравченком, зокрема про оплату ремонту будинку в Козині. У цій ситуації Кравченко подав у відставку увечері 7 вересня, назвавши її «політичним рішенням»; того ж дня заяву написала Вдовиченко, яка також фігурує в матеріалах «Карфагену».