Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
Головне
- 21 вересня Coreper провів щонайменше три зустрічі, на яких не зміг досягти згоди щодо продовження санкційного режиму, що охоплює близько 3 тисяч осіб та організацій, зокрема Путіна, Лаврова, Медведчука та Януковича.
- Словаччина наполягає на виключенні зі списку Усманова та Фрідмана; Франція підтримує зняття санкцій щонайменше з Усманова, посилаючись на «конкретну проблему національної безпеки».
- Люксембург додатково вимагає виключення Фрідмана через арбітражну справу на 16 млрд доларів у Гонконзі щодо заморожених активів.
- Головування Ірландії в Раді ЄС запропонувало продовжити режим одразу на 36 місяців замість звичайних 6 чи 12; компроміс передбачав зняття санкцій з Усманова і Фрідмана.
- Латвія заблокувала компроміс: прем'єр Андріс Кулбергс заявив, що Латвія не може погодитися на виключення цих осіб зі списку.
- Чинний режим спливає опівночі 22 вересня; без одностайного рішення всі індивідуальні санкції автоматично припиняють дію, а заморожені в ЄС активи розморожуються.
- Українська сторона — глава МЗС Андрій Сибіга, віцепрем'єр Всеволод Ченцов, президент Володимир Зеленський і керівник ОП Кирило Буданов — публічно закликала не знімати санкції і натомість продовжити їх на 12 місяців і розширити списки.
Чому це важливо
Санкційний режим ЄС, який діє з 2014 року і охоплює близько трьох тисяч осіб та організацій, включно з Путіним, Лавровим, Медведчуком і Януковичем, потребує одностайного поновлення кожні шість місяців. Без рішення до опівночі 22 вересня весь режим автоматично втрачає чинність — анулюються заборони на в'їзд і розморожуються активи підсанкційних осіб у ЄС. Конфлікт навколо Усманова та Фрідмана демонструє, як одна держава (а тепер ще й дві — Словаччина та Франція) може поставити під загрозу весь пакет санкцій, і чому Україна послідовно виступає за довші терміни поновлення та розширення списків.
Що сталося
У понеділок 21 вересня Coreper провів щонайдень кілька зустрічей, включно з письмовою процедурою голосування ввечері, але не зміг зібрати одностайну підтримку для продовження індивідуальних санкцій проти Росії, що спливають опівночі 22 вересня. Словаччина наполягала на виключенні зі списку Алішера Усманова і Михайла Фрідмана; Франція підтримувала зняття санкцій щонайменше з Усманова, публічно посилаючись на «конкретну проблему національної безпеки»; Люксембург додатково вимагав виключення Фрідмана через арбітражну справу на 16 млрд доларів у Гонконзі. Головування Ірландії в Раді ЄС запропонувало компроміс: продовжити весь режим одразу на 36 місяців в обмін на зняття санкцій з обох олігархів. Попередньо посли ЄС домовилися про цей пакет, але письмова процедура ввечері 21 вересня не відбулася через те, що не всі країни надіслали свої голоси; за повідомленнями, блокування ініціювала Латвія. Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс публічно підтвердив позицію Риги і скликав екстрене засідання уряду на 22 вересня. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня (близько 9:00 за київським часом) — фактично це остання можливість ухвалити рішення до завершення дедлайну.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні в добірці джерела — українські, і вони одностайно представляють позицію Києва. МЗС на чолі з Андрієм Сибігою, віцепрем'єр Всеволод Ченцов, президент Володимир Зеленський і керівник ОП Кирило Буданов публічно виступають проти будь-якого виключення Усманова та Фрідмана зі списку, називаючи це «неправильним сигналом Москві» і «підривом авторитету ЄС». Українська сторона протиставляє національні інтереси окремих членів ЄС (Словаччини, Франції, Люксембургу) інтересам колективної санкційної політики і пропонує натомість продовжувати режим на 12 місяців і розширювати списки. У матеріалах також підкреслюється технічний бік процесу — потреба одностайності 27 країн і ризик автоматичного припинення дії всього режиму.
Передумови
Чинний санкційний режим ЄС за порушення територіальної цілісності та суверенітету України сформований ще 2014 року і поновлюється кожні шість місяців за принципом одностайності; від 2022 року до нього входять Путін, керівництво РФ, провідні олігархи, а також Янукович, Лавров і Медведчук. Попереднє планове поновлення відбулося 14 березня — тоді Словаччина також до останнього намагалася домогтися виключення Усманова та Фрідмана. 14 вересня Coreper продовжив режим лише на сім днів (до 22 вересня) через тиск Словаччини й Франції. Санкції проти Усманова та Фрідмана запроваджені 2022 року; щодо Усманова ЄС відзначав його «особливо тісні зв'язки» з Путіним. Фрідман — співзасновник російської «Альфа-Групи» і колишній співвласник Sense Bank (екс-Альфа-Банк Україна), націоналізованого 2023 року; він позивається проти Люксембургу в Гонконзі, вимагаючи 16 млрд доларів за заморожені активи. 11 країн ЄС виступають за скасування принципу одностайності в санкційних рішеннях.