Опубліковано · Оновлено

Литва заморозила активи Фрідмана та Усманова після їх виключення з санкцій ЄС

Литва заморозила активи російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в межах національного санкційного режиму. Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс оголосив про це 14 жовтня в мережі X, назвавши виключення двох олігархів із списку санкцій ЄС «неправильним сигналом». Раніше, 25 вересня, Литва вже запровадила щодо них національні санкції, зокрема заборону на в'їзд.

Головне

  • Литва заморозила активи Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в межах національного санкційного режиму.
  • Рішення 14 жовтня оголосив міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс у дописі в X.
  • Будріс назвав виключення двох олігархів із санкційного списку ЄС «неправильним сигналом».
  • Фрідмана та Усманова було виключено з санкційного списку ЄС під час ухвалення рішення про його поновлення 22 вересня.
  • За виключення Усманова лобіювали Словаччина й Франція, за виключення Фрідмана — Люксембург.
  • Фрідман позивається проти Люксембургу в міжнародному арбітражі, вимагаючи $16 млрд компенсації за заморожені активи.
  • Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав послаблення санкцій проти цих бізнесменів неприйнятним.

Чому це важливо

Литва діяла одноосібно, щоб зберегти санкції проти двох російських олігархів, яких щойно зняли зі списку ЄС, демонструючи, що частина країн ЄС не готова миритися з відкатом обмежень проти осіб, пов'язаних із Кремлем. Випадок виявив внутрішні розбіжності в ЄС: Словаччина, Франція та Люксембург домагалися виключень, а Литва, Латвія й Естонія вжили національних заходів у відповідь. Скасування санкцій пов'язане з повідомленнями про двосторонній тиск і судовими спорами: Франція, за даними ЗМІ, нібито діяла під тиском Азербайджану після затримання французьких громадян, а Люксембург захищається від $16-мільярдного позову Фрідмана. Українські посадовці публічно назвали послаблення санкцій неприйнятним, підкреслюючи вплив цих рішень на інтереси України.

Що сталося

14 жовтня Литва заморозила активи російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в межах національного санкційного режиму. Рішення оголосив міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс у дописі в соціальній мережі X. Будріс заявив, що виключення двох олігархів із санкційного списку ЄС надіслало неправильний сигнал, і наголосив, що тиск санкцій на Росію та тих, хто уможливлює її війну, має бути посилений і підтримуватися на постійній основі. Литва вже запроваджувала щодо них національні санкції — зокрема заборону на в'їзд, яка почала діяти з 25 вересня. Фрідмана та Усманова було виключено з санкційного списку ЄС під час ухвалення 22 вересня рішення про його поновлення ще на 36 місяців, до 22 вересня 2029 року. За виключення Усманова лобіювали Словаччина й Франція, за виключення Фрідмана — Люксембург. Фрідман наразі позивається проти Люксембургу в міжнародному арбітражі, вимагаючи близько $16 млрд компенсації за заморожені активи. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав послаблення санкцій проти цих бізнесменів неприйнятним, зазначивши, що підстави для їх перебування у списку не змінилися. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що Україна запропонувала замінити виключених олігархів у списку на російських олігархів Володимира Лісіна та Володимира Потаніна.

Як про це пишуть українські джерела

Усі десять наданих джерел — це українські медіа та інформагентства, які представляють заморозку активів Литвою як пряму відповідь і осуд рішення ЄС про виключення двох олігархів. Українські матеріали підкреслюють, що литовські національні санкції компенсують послаблення політики ЄС, та акцентують увагу на словах Будріса про «неправильний сигнал». Крім того, українські джерела пояснюють раціональність збереження санкцій контекстом російської агресії проти України та наводять оцінку міністра Сибіги, який назвав послаблення санкцій неприйнятним.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться в оцінці того, чи справді Франція діяла під тиском Азербайджану, вимагаючи виключення Усманова зі списку. Кілька українських видань повідомляють, що Франція пішла на це після того, як Азербайджан затримав щонайменше двох французьких громадян, тоді як азербайджанські дипломати, за посиланням на Reuters, відкидають версію про будь-який тиск. Одразу після зняття санкцій з Усманова президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував французького громадянина, засудженого у грудні 2023 року за шпигунство до 10 років ув'язнення.

Передумови

22 вересня Рада ЄС продовжила індивідуальні санкції проти близько 3 тисяч осіб та організацій, відповідальних за загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Водночас із санкційного списку було виключено Фрідмана та Усманова. За виключення Усманова лобіювала Словаччина, а Франція, за повідомленнями, підтримала це під тиском Азербайджану після затримання щонайменше двох французьких громадян; азербайджанські дипломати відкинули таку характеристику. Люксембург домагався виключення Фрідмана, який наразі веде проти нього міжнародний арбітраж із вимогою близько $16 млрд компенсації за заморожені активи. Литва вже запровадила проти двох олігархів національну заборону на в'їзд, яка почала діяти з 25 вересня. Естонія також запровадила власні санкції, а Латвія висловила незгоду з рішенням ЄС і оголосила про намір запровадити національні обмеження. Індивідуальні санкції ЄС потребують одностайної згоди всіх 27 держав-членів і поновлюються кожні шість місяців; у разі незгоди щодо поновлення санкції автоматично припиняються. Україна запропонувала замінити виключених олігархів у списку на російських олігархів Володимира Лісіна (пов'язаного з НЛМК) і Володимира Потаніна (пов'язаного з «Норнікелем»).