ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки і водночас зняв їх з Усманова й Фрідмана
22 вересня Рада ЄС продовжила на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, але виключила з нього російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Рішення ухвалювали під тиском Франції, яка домагалася зняття санкцій з Усманова в обмін на звільнення французьких громадян з азербайджанських в'язниць. Україна назвала виключення «ганебним», а Латвія була єдиною країною, що опиралася рішенню. Наступного дня президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб, зокрема француза Мартена Раяна, засудженого у Азербайджані за шпигунство.
Головне
- Рада ЄС 22 вересня продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, ще на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.
- Вперше режим, що охоплює близько 3000 фізичних і юридичних осіб, продовжено одразу на три роки замість звичного шестимісячного перегляду.
- Зі списку виключено російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, включених до нього 28 лютого 2022 року.
- Франція була головним лобістом виключення Усманова, прагнучи непублічної угоди з Азербайджаном про звільнення французьких громадян, зокрема Мартена Раяна.
- Ініціативу підтримували також Словаччина та Люксембург; Латвія публічно блокувала пом'якшення, але зрештою утрималася від голосування проти пакета в цілому.
- Україна назвала рішення «ганебним»; уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк заявив, що підстав для зняття санкцій з Усманова і Фрідмана немає.
- 23 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб, включно з французам Мартеном Раяном, засудженим у Азербайджані до 10 років за шпигунство.
Чому це важливо
Санкційний режим, який продовжено, охоплює близько 3000 фізичних і юридичних осіб і є одним з основних інструментів тиску ЄС на Росію у відповідь на її дії проти України. Рішення вперше продовжило режим одразу на три роки, що змінює механізм його підтримки. Водночас виключення з нього двох великих російських олігархів під тиском Франції, яка пов'язувала це з непублічною угодою з Азербайджаном, підняло питання про те, чи можуть політичні домовленості обходити цілісність санкцій. Україна публічно назвала таке рішення «ганебним», що сигналізує про дипломатичне тертя з ключовими партнерами.
Що сталося
22 вересня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити санкційний режим, запроваджений у березні 2014 року у відповідь на дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Уперше режим, який охоплює близько 3000 осіб і компаній, продовжено одразу на три роки замість звичних шести місяців. Одночасно зі списку виключено російських бізнесменів Алішера Усманова і Михайла Фрідмана, доданих до нього 28 лютого 2022 року. Ініціатива підтримувалася Францією, Словаччиною та Люксембургом; Латвія блокувала пом'якшення до останнього, але зрештою утрималася від голосування проти пакета в цілому. За даними джерел, Франція домагалася зняття санкцій з Усманова у межах непублічної угоди з Азербайджаном про звільнення французьких громадян. Наступного дня, 23 вересня, президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб з огляду на їхні «особисті якості, стан здоров'я, сімейні обставини» та інші причини; серед помилуваних — громадянин Франції Мартен Раян, якого у грудні 2023 року затримали в Баку і 16 березня 2026 року засудили до 10 років за обвинуваченням у шпигунстві, яке Франція відкидала.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела в українських медіа одностайно описують виключення Усманова й Фрідмана у критичному тоні, вживаючи слова «ганебне» та «дивне». На передньому плані — позиція уповноважженого президента з санкційної політики Владислава Власюка про відсутність підстав для зняття санкцій; Україна подається як непоінформована та відсторонена від рішення. Матеріали підкреслюють зв'язок між французьким лобізмом і непублічною угодою з Азербайджаном щодо французьких бранців, зокрема Мартена Раяна, і зображують епізод як обмін санкцій на заручників. Латвія протиставляється Франції як захисник українських інтересів усередині ЄС.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному описують позицію Латвії: частина характеризує її як таку, що блокувала пом'якшення санкцій до останнього і врешті поступилася, інші повідомляють, що Латвія була єдиною країною-членом ЄС, яка опиралася виключенню, і підсумково утрималася, а не проголосувала проти пакета в цілому. Також розходяться оцінки єдності Балтійських країн: одне джерело стверджує, що Латвія залишилася на самоті, тоді як Литва та Естонія погодилися на виключення, а раніші матеріали описували Латвію як захисника інтересів України поряд з естонським міністром закордонних справ, не уточнюючи узгодженості Балтійських країн.
Передумови
Санкційний режим ЄС, що реагує на дії проти територіальної цілісності України, було запроваджено у березні 2014 року; включення до нього передбачає заморожування активів у ЄС, заборону надання коштів та економічних ресурсів і заборону в'їзду та транзиту для фізичних осіб. Усманова і Фрідмана внесли до списку 28 лютого 2022 року; Фрідман через суди вимагає від Люксембургу щонайменше 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи. Французький бізнесмен Мартен Раян, гендиректор компанії Mercorama, був затриманий в Азербайджані у грудні 2023 року і 16 березня 2026 року засуджений до 10 років за обвинуваченням у шпигунстві, яке Франція відкидала. Роль головного лобіста пом'якшення санкцій, яку раніше зазвичай грав уряд Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, цього разу перейшла до Франції.