Опубліковано · Оновлено

Україна пропонує додати до санкцій ЄС Лісіна і Потаніна замість Усманова та Фрідмана

Україна запропонує Євросоюзу внести російських мільярдерів Володимира Лісіна та Володимира Потаніна до санкційних списків після того, як 22 вересня Рада ЄС ухвалила рішення про продовження обмежувальних заходів проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, ще на 36 місяців і водночас виключила зі списку Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «ганебним і невиправданим». Латвія після зняття вето оголосила про запровадження національних санкцій проти Усманова і Фрідмана.

Головне

  • 22 вересня Рада ЄС продовжила санкції проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, ще на 36 місяців — вперше замість звичних шести.
  • Того ж дня зі списку виключили російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, які роками оскаржували обмеження.
  • Україна назвала рішення невиправданим і ганебним та пообіцяла запропонувати нові санкційні рішення; комісар президента з санкційної політики Владислав Власюк повідомив Politico, що запропоновано додати Володимира Лісіна (НЛМК) і Володимира Потаніна (Норнікель).
  • Латвія зняла вето на виключення Усманова і Фрідмана і водночас оголосила, що запровадить проти них національні санкції.
  • Франція разом зі Словаччиною ініціювала виключення Усманова, посилаючись на «національну безпеку», що, за даними джерел, було пов'язано зі звільненням двох французьких громадян з Азербайджану.
  • Бельгія виступала проти включення Лісіна через заводи НЛМК у Валлонії, а залежність ЄС від російського нікелю і паладію, зокрема в автопромі, утримує Потаніна поза списком.
  • У жовтні країни ЄС спробують розширити чорний список більш ніж на 1 600 осіб і компаній — це стане найбільшим розширенням.
  • Посередником у компромісному рішенні 22 вересня виступила Ірландія.

Чому це важливо

Епізод показує, як окремі держави — члени ЄС можуть використовувати право вето, щоб послабити санкційний режим проти російських олігархів. Лісін контролює НЛМК, а Потанін — Норнікель, і обидві компанії обслуговують економку Росії воєнного часу, тож їхнє потенційне включення до списку має стратегічне значення. Водночас внутрішні економічні залежності країн ЄС — заводи НЛМК у Валлонії, залежність від російського нікелю і паладію — відкрито конкурують із пріоритетами України. Реакція Києва свідчить про напругу в координації санкційної політики між Україною та ЄС у момент, коли Україна наполягає на посиленні обмежень.

Що сталося

22 вересня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців. Це перше продовження такого режиму на три роки замість звичних шести місяців. У межах того ж рішення зі списку були виключені російські олігархи Алішер Усманов і Михайло Фрідман, які роками домагалися скасування обмежень. Після виключення вони знову можуть вільно в'їжджати на територію ЄС і користуватися своїми активами. Латвія зняла вето на їхнє виключення і водночас оголосила, що запровадить проти них національні санкції. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення ЄС ганебним і невиправданим. Комісар президента з санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Politico повідомив, що Україна запропонує додати до списку Володимира Лісіна і Володимира Потаніна. Наступний тест для режиму — жовтень, коли країни ЄС спробують розширити чорний список більш ніж на 1 600 осіб і компаній, що стане найбільшим розширенням.

Як про це пишуть українські джерела

Усі чотири наявні джерела — українські медіа, які подають подію з київської перспективи. Вони наголошують на офіційній позиції України: рішення ЄС називають «невиправданим» і «ганебним», а комісара президента з санкційної політики подають як публічного спікера, який пропонує конкретних замінників — Лісіна і Потаніна. Висвітлення поєднує критику ЄС із конструктивною контрпропозицією: називаючи конкретних альтернативних олігархів, українські медіа представляють Київ як рушія санкційного режиму, тоді як Брюссель, на їхню думку, робить крок назад.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у написанні прізвища українського санкційного комісара: «Власюк» (факти 200361, 200367) проти «Vlasyuk» (факти 201116, 201119, 201124, 201565, 201571, 201572). Також відрізняється українська форма імен запропонованих мільярдерів: «Володимир Лісін / Володимир Потанін» (факти 200362, 201117) проти «Volodymyr Lisin / Volodymyr Potanin» (факт 201565).

Передумови

Усманов і Фрідман роками оскаржували свої санкції, перш ніж були виключені зі списку; після виключення вони можуть вільно в'їжджати на територію ЄС і користуватися своїми активами. Продовження 22 вересня стало першим випадком, коли пов'язані з Україною санкції ЄС подовжено на 36 місяців замість звичних шести, і включає положення, що дозволяє виключення «певних осіб» із режиму. Компроміс було досягнуто за посередництва Ірландії.