Опубліковано · Оновлено

ЄС продовжив санкції проти РФ на 3 роки і одночасно виключив Усманова та Фрідмана зі списку

22 вересня Рада ЄС продовжила на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — санкції проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, і водночас виключила з переліку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Ініціаторами виключення були Франція та Словаччина (щодо Усманова) і Люксембург (щодо Фрідмана). Україна рішення засудила, запропонувавши натомість внести до списку Володимира Лісіна та Володимира Потаніна. Естонія, Латвія та Литва оголосили про запровадження національних санкцій проти Усманова та Фрідмана.

Головне

  • 22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.
  • Того ж дня ЄС виключив зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; після цього вони знову можуть вільно в'їжджати в ЄС і користуватися своїми активами.
  • Франція та Словаччина ініціювали виключення Усманова, посилаючись на «національну безпеку»; за даними джерел, реальною метою було звільнення двох французьких громадян, утримуваних в Азербайджані.
  • Люксембург вимагав виключення Фрідмана, прем'єр Люк Фріден назвав це «у вищих інтересах Люксембургу»; Фрідман позивається проти країни через заморожені активи.
  • Україна рішення засудила: глава МЗС Андрій Сибіга назвав його «ганебним і невиправданим», а санкційний комісар президента Владислав Власюк запропонував натомість внести до списку Володимира Лісіна (НЛМК) і Володимира Потаніна (Норнікель).
  • Естонія, Латвія та Литва запроваджують власні національні санкції проти Усманова та Фрідмана; глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підписав відповідний наказ 23 вересня у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН.
  • Прем'єр Великої Британії (за непереконливим узгодженням джерел — Кір Стармер чи Енді Бернем) під час зустрічі з Зеленським у Нью-Йорку заявив, що Британія не підтримує рішення ЄС і збереже свої санкції.
  • Один з європейських дипломатів назвав епізод «найгіршим моментом» для ЄС, інший сказав, що «ніхто не задоволений цим рішенням»; джерела побоюються, що це створює небезпечний прецедент.
  • Наступний тест — жовтневе розширення чорного списку на понад 1600 осіб і компаній, що може стати найбільшим доповненням в історії режиму.

Чому це важливо

Рішення ЄС про одночасне продовження санкційного режиму і виключення з нього двох російських олігархів — прецедент, який послаблює санкційну політику щодо РФ і ставить під сумнів єдність союзників України. Ініціатива продиктована національними інтересами окремих держав-членів (звільнення громадян, арбітражні спори, економічні зв'язки), а не політикою щодо Росії. Україна публічно засудила крок і запропонувала альтернативні санкційні цілі, а низка країн — Естонія, Латвія, Литва — запроваджують національні санкції, аби заповнити прогалину. Епізод загострив дискусію всередині ЄС про перехід від одноголосного до кваліфікованого голосування в санкційних рішеннях і став рідкісною точкою розбіжностей між Великою Британією та ЄС у скоординованій санкційній політиці.

Що сталося

22 вересня Рада ЄС ухвалила два рішення в одному пакеті: продовжила санкції проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року (раніше режим поновлювався кожні шість місяців), і водночас виключила з переліку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Після виключення обидва знову можуть вільно в'їжджати на територію ЄС і користуватися своїми активами.

Ініціаторами виключення стали Франція та Словаччина щодо Усманова — французький посол мотивував вимогу «національною безпекою»; за даними джерел, реальною метою було звільнення двох французьких громадян, утримуваних в Азербайджані. За день після виключення Усманова Азербайджан помилував і звільнив француза Мартена Райана, засудженого за звинуваченням у шпигунстві (джерела неодностайні щодо строку — 10 чи 12 років). Люксембург вимагав виключення Фрідмана; прем'єр Люк Фріден пояснив це «вищими інтересами» країни. Фрідман позивається проти Люксембургу через заморожені активи (суми позиву в джерелах різняться — близько €15 млрд чи щонайменше $16 млрд).

Україна рішення засудила. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «ганебним і невиправданим», а санкційний комісар президента Владислав Власюк запропонував натомість внести до наступного пакета індивідуальних санкцій ЄС російських мільярдерів Володимира Лісіна (НЛМК) та Володимира Потаніна (Норнікель), що фактично відрізало б їхні компанії від торгівлі з ЄС. У відповідь Естонія, Латвія та Литва оголосили про національні санкції проти Усманова та Фрідмана; глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підписав відповідний наказ 23 вересня дистанційно з Нью-Йорка під час Генасамблеї ООН.

Під час Генасамблеї прем'єр Великої Британії (за непереконливим узгодженням джерел — Кір Стармер чи Енді Бернем) на зустрічі з президентом Зеленським заявив, що Британія не підтримує рішення ЄС і збереже власні санкції; ридинг Даунінг-стріт про зустріч не згадував рішення ЄС, але наголошував на необхідності нарощувати тиск на Росію.

За словами одного дипломата ЄС, епізод став «найгіршим моментом» для ЄС, інший зазначив, що «ніхто не задоволений цим рішенням». Джерела побоюються, що виключення створює небезпечний прецедент, за яким олігархи зможуть «викуповувати» собі зняття санкцій; лунають заклики перейти від одноголосного до кваліфікованого голосування в санкційних рішеннях. У жовтні ЄС планує розширити чорний список більш ніж на 1600 осіб і компаній — найбільше доповнення в історії режиму.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела одностайно подають рішення ЄС як «ганебне» і «невиправдане», цитуючи офіційні заяви МЗС на чолі з Андрієм Сибігою та санкційного комісара президента Владислава Власюка. Центральний елемент українського фреймування — контрпропозиція внести до списку Лісіна та Потаніна замість виключених олігархів. Українські медіа наголошують, що рішення ухвалювалося без координації з Києвом, і виокремлюють солідарність союзників: збереження санкцій Великою Британією та запровадження національних санкцій Балтійськими країнами.

У чому розходиться висвітлення

Три групи розбіжностей у джерелах: 1) Щодо строку покарання Мартена Райана в Азербайджані: більшість джерел вказують 10 років, стаття 34454 — 12 років. 2) Щодо суми позову Фрідмана проти Люксембургу: більшість джерел — близько €15 млрд у міжнародному арбітражі, стаття 34420 — щонайменше $16 млрд у суді. 3) Щодо імені прем'єра Великої Британії, який обговорював рішення ЄС із Зеленським: стаття 33983 називає його «Енді Бернем», статті 35043, 34954, 34942 та 35776 — Кіром Стармером (з окремими згадками імені Бернем). У джерелах наявна явна невідповідність у ідентифікації.

Передумови

Санкційний режим ЄС проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, діяв із 2014 року і поновлювався кожні шість місяців; нинішнє продовження одразу на 36 місяців — перше в історії. Режим охоплює близько 3000 осіб; у жовтні очікується найбільше розширення — понад 1600 нових імен і компаній. Усманов міжнародно відомий як колишній власник частки лондонського футбольного клубу «Арсенал» (вийшов у 2018 році); Фрідман переїхав до Лондона у 2013 році й залишив країну після запровадження проти нього санкцій. Фрідман веде арбітраж проти Люксембургу щодо заморожених активів (суми в джерелах різняться). НЛМК (підконтрольний Лісіну) має металургійні потужності у бельгійській Валлонії, а також у Франції, Італії та Данії; залежність Європи від російського нікелю і паладію, особливо в автопромі, поки що захищає Потаніна і Норнікель від санкцій.