Каллас: повернення Усманова та Фрідмана до санкційних списків ЄС у найближчому майбутньому не очікується
Високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила 5 жовтня після засідання Ради асоціації Молдова–ЄС у Брюсселі, що Євросоюз не збирається найближчим часом повертати російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана до санкційного списку. Тим часом Україна заявила про намір домагатися їх повторного включення до списку, а Литва та Естонія вже запровадили власні національні санкції проти них.
Головне
- Кая Каллас 5 жовтня у Брюсселі заявила, що не бачить підстав повертати Усманова та Фрідмана до санкційного списку ЄС у найближчому майбутньому
- 22 вересня посли ЄС продовжили індивідуальні санкції проти ~3000 осіб та юридичних осіб на три роки — до 22 вересня 2029 року
- Усманова та Фрідмана виключили зі списку саме 22 вересня
- Виключення Усманова лобіювали Словаччина та Франція; за даними ЗМІ, Франція нібито діяла під тиском Азербайджану, що Азербайджан спростував
- Незабаром після виключення президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував засудженого за шпигунство громадянина Франції
- Люксембург домагався виключення Фрідмана; Фрідман судиться з Люксембургом у міжнародному арбітражі, вимагаючи $16 млрд за заморожені активи
- Україна планує домагатися відновлення санкцій; Литва та Естонія запровадили власні національні санкції проти обох олігархів
- Каллас повідомила, що ЄС працює над ~1600 новими включеннями до санкційних списків
Чому це важливо
Заява Каллас фактично означає, що ЄС не має наміру переглядати рішення про виключення двох великих російських олігархів попри публічну позицію України. Це демонструє, як окремі держави-члени — Франція, Словаччина, Люксембург — можуть через лобіювання визначати результат ухвалення санкцій на рівні ЄС. Реакцією на це стали національні санкції Литви та Естонії проти Усманова і Фрідмана, що показує розбіжності всередині Євросоюзу в підходах до санкційного тиску на РФ.
Що сталося
5 жовтня у Брюсселі після завершення засідання Ради асоціації Молдова–ЄС високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас відповіла на запитання про можливість повернення російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана до санкційного списку ЄС. Вона заявила, що «не бачить цього у найближчому майбутньому щодо цих двох осіб». Каллас додала, що ЄС наразі працює над приблизно 1600 новими включеннями до санкційних списків, і нагадала, що два тижні тому ухвалені рішення фіксують 2998 позицій списків на три роки, замінивши попередню шестимісячну процедуру поновлення. Вона підкреслила, що держави-члени ЄС вільні пропонувати імена для санкційного списку, а остаточне рішення ухвалюють самі держави-члени.
На тлі цієї заяви міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Україна планує домагатися відновлення санкцій проти обох олігархів. Литва та Естонія запровадили власні національні санкції проти Усманова і Фрідмана, фактично компенсуючи їх виключення з європейського списку на національному рівні.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному пояснюють мотиви Франції у лобіюванні виключення Усманова зі санкційного списку. За даними частини ЗМІ, Франція діяла під тиском Азербайджану після затримання там французьких громадян. За інформацією Reuters, азербайджанські дипломати спростували цей зв'язок.
Передумови
22 вересня посли ЄС продовжили індивідуальні санкції проти приблизно 3000 фізичних та юридичних осіб, відповідальних за загрози територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, на три роки — до 22 вересня 2029 року. Того ж дня зі списку були виключені російські мільярдери Алішер Усманов та Михайло Фрідман. Виключення Усманова лобіювали Словаччина та Франція; за повідомленнями ЗМІ, тиск на Францію нібито чинив Азербайджан після затримання французьких громадян (азербайджанські дипломати це спростували). Незабаром після делістингу президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував громадянина Франції, раніше засудженого за шпигунство до 10 років ув'язнення. Люксембург також вимагав виключення Фрідмана; за даними ЗМІ, Фрідман судиться з Люксембургом у міжнародному арбітражі, вимагаючи $16 млрд компенсації за заморожені активи.