ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки, виключивши зі списку Усманова та Фрідмана
Посли ЄС 22 вересня погодили компроміс: персональні санкції за порушення територіальної цілісності України продовжено одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. За словами Ірландського головування в Раді ЄС, ціною компромісу стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, єдина країна-член, що до кінця виступала проти такого виключення, зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти них. Президент Володимир Зеленський подякував Латвії, а МЗС України назвало рішення «ганебним і невиправданим».
Головне
- Посли ЄС погодили продовження санкцій за порушення територіальної цілісності України на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року
- Це вперше режим продовжено одразу на три роки замість звичних шести місяців
- Алішер Усманов та Михаїл Фрідман виключені з-під дії санкційного режиму
- Словаччина і Франція вимагали виключення Усманова; щодо Фрідмана також лобіював Люксембург
- Латвія була єдиною країною, що до кінця виступала проти виключення, але зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти обох олігархів
- Литва також публічно виступила проти виключення осіб із санкційних списків
- Президент Зеленський подякував Латвії, а глава МЗС Андрій Сибіга назвав рішення ЄС «ганебним і невиправданим»
Чому це важливо
Угода запобігла автоматичному припиненню санкційного режиму, який діяв до опівночі 22 вересня і покриває близько 3000 фізичних і юридичних осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України. Уперше режим продовжено одразу на три роки, що підвищує поріг для майбутніх спроб його зірвати. Водночас виключення двох російських олігархів у відповідь на вимоги окремих країн-членів створює прецедент для подальших політично вмотивованих виключень. Публічна незгода Латвії, Литви та Балтійсько-Скандинавських країн і різка критика з боку України викрили внутрішні розбіжності в політиці ЄС щодо Росії.
Що сталося
22 вересня 2026 року посли ЄС погодили продовження персональних санкцій, пов'язаних із територіальною цілісністю України, на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Це перше таке продовження одразу на три роки замість стандартного шестимісячного циклу. Компроміс, запропонований Ірландським головуванням у Раді ЄС напередодні, передбачав виключення з-під санкцій двох російських олігархів — Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана. Виключення Усманова просували Словаччина і Франція (Париж наполягав саме на його кандидатурі); щодо Фрідмана, за даними джерел, також лобіював Люксембург.
Латвія публічно виступила проти виключення і 21 вересня заблокувала голосування, а вранці 22 вересня засідання Coreper спочатку не змогло ухвалити рішення. Після консультацій Латвія зняла вето і під час голосування в Раді ЄС утрималася, публічно зафіксувавши політичну незгоду. Кабінет міністрів Латвії доручив МЗС підготувати національні санкції проти Усманова і Фрідмана та використати всі наявні правові інструменти, щоб не допустити розблокування їхніх коштів і ресурсів у країні.
Президент Володимир Зеленський подякував Латвії та її керівництву за позицію, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення ЄС ганебним і невиправданим, заявивши, що Москва святкує і що всі держави-члени ЄС мають негайно запровадити власні національні санкції проти обох олігархів. Литва також публічно виступила проти виключення. Речник Ірландського головування в Раді ЄС підтвердив, що компроміс дозволив зберегти санкційний режим.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела центрують увагу на політичних наслідках: Зеленський наголошує, що зняття санкцій з двох олігархів показує, наскільки важко зберігати єдність ЄС проти Росії, і називає такі сигнали самогубними. МЗС на чолі з Андрієм Сибігою кваліфікував рішення як ганебне і невиправдане і закликав усі країни ЄС запровадити національні санкції як обхідний шлях. Президент подякував Латвії, а українські медіа представляють Балтійсько-Скандинавські країни як принципових союзників, що чинили опір виключенням. Заголовки акцентують увагу на шкоді для санкційного режиму і на прецеденті, який створює компроміс, подаючи виключення як політичну перемогу Москви.
У чому розходиться висвітлення
У джерелах є кілька розбіжностей. Більшість оцінок називають кількість осіб у режимі «близько 3000», тоді як заява уряду Латвії вказує «понад 2600». Також неоднозначно описано, які саме країни лобіювали виключення: Словаччина послідовно називається щодо обох олігархів, але одні джерела описують Францію як головного лобіста виключення Усманова, а інші — як частину комбінованого словацько-франко-люксембурзького зусилля, що охоплювало і Фрідмана. Одна з українських публікацій прямо характеризує Францію як лобіста виключення Фрідмана, що суперечить версії про те, що Париж наполягав лише на Усманові.
Передумови
Санкційний режим ЄС щодо територіальної цілісності України існує з 2014 року; від 2022 року він охоплює Володимира Путіна, російське керівництво, провідних олігархів і колишнього президента України Віктора Януковича. Персональні санкції включають заморозку активів і заборону в'їзду; їхнє продовження вимагає одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС, а без згоди режис автоматично припиняється. 14 вересня ЄС уже продовжував режим на сім днів, оскільки Словаччина і Франція продовжували вимагати виключення Усманова і Фрідмана. За наведеними джерелами, інтерес Франції щодо Усманова був пов'язаний зі звільненням французьких громадян, утримуваних в Азербайджані; позиція Люксембургу щодо Фрідмана — з арбітражним позовом Фрідмана проти Люксембургу на близько 16 мільярдів доларів через заморожені активи.