Посли ЄС погодили продовження санкцій проти Росії на 3 роки в обмін на виключення Усманова і Фрідмана
22 вересня посли ЄС досягли компромісу щодо продовження санкційного режиму, пов'язаного з територіальною цілісністю України, одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Рішення ухвалене в обмін на виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, яка до кінця виступала проти такого виключення, зрештою утрималася під час голосування й оголосила, що запровадить проти них власні національні санкції. Україна розкритикувала компроміс як неприйнятний сигнал для Москви.
Головне
- Посли ЄС 22 вересня погодили продовження санкцій щодо територіальної цілісності України на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року
- Це перше продовження одразу на три роки замість звичних шести місяців; без одностайної згоди всіх 27 країн санкції автоматично припинили б дію опівночі 22 вересня
- Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана виключено зі списку; санкції зберігаються щодо близько 3000 фізичних і юридичних осіб, включно з Путіним, Лавровим, Медведчуком і Януковичем
- Словаччина і Франція домагалися виключення олігархів; за одним джерелом, Люксембург також виступав за зняття санкцій з Фрідмана
- Латвія була єдиною країною, яка до кінця виступала проти виключення; зрештою утрималася під час голосування та оголосила про підготовку національних санкцій проти Усманова і Фрідмана
- За даними Reuters, Франція нібито пов'язувала виключення Усманова з можливим звільненням своїх громадян у Азербайджані; Фрідман судиться з Люксембургом у міжнародному арбітражі на $16 млрд
- МЗС України назвало рішення «ганьбливим і невиправданим»; президент Зеленський подякував Латвії за непоступливу позицію
Чому це важливо
Без одностайної згоди 27 країн-членів санкційний режим автоматично припинив би дію опівночі 22 вересня, розблокувавши активи в ЄС для всіх, хто під нього підпадає. Компроміс урятував режим, але ціною виключення двох російських мільярдерів і першого в історії трирічного, а не піврічного продовження — крок, який Україна та Латвія публічно розкритикували. Рішення виявило розбіжності всередині ЄС і підштовхнуло країни-члени до запровадження власних національних санкцій проти Усманова і Фрідмана.
Що сталося
22 вересня 2026 року Комітет постійних представників ЄС (Coreper) у Брюсселі спочатку не зміг ухвалити рішення через позицію Латвії, яка виступала проти виключення зі списку Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Того ж дня Ірландське головування в Раді ЄС повідомило про компроміс: санкційний режим щодо територіальної цілісності України продовжується одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — в обмін на вилучення двох олігархів зі списку. Латвія зняла вето і під час голосування утрималася, одночасно доручивши МЗС підготувати національні санкції проти Усманова і Фрідмана та використовувати наявні правові інструменти, щоб не допустити розблокування їхніх активів у Латвії. Режим і надалі покриває близько 3000 фізичних і юридичних осіб, зокрема Володимира Путіна, керівництво РФ, провідних олігархів та колишнього президента України Віктора Януковича; санкції передбачають заморозку активів і заборону в'їзду до ЄС. Попереднє короткострокове продовження на сім днів було ухвалене 14 вересня через позицію Словаччини та Франції. Україна гостро розкритикувала компроміс: глава МЗС Андрій Сибіга назвав рішення «ганьбливим і невиправданим» і заявив, що Москва святкує, а президент Володимир Зеленський подякував Латвії за непоступливу позицію та закликав продовжити індивідуальні санкції безумовно, доки не почнуться серйозні мирні переговори.
Як про це пишуть українські джерела
Українська влада — президент і міністр закордонних справ — публічно розкритикувала виключення Усманова і Фрідмана як неправильний сигнал Москві та як такий, що підриває солідарність ЄС у той час, коли Росія посилює удари по цивільних. Зеленський подякував Латвії за принципову позицію і водночас висловив розуміння потреби зберегти єдиний санкційний режим ЄС; Сибіга закликав усі країни-члени запровадити власні національні санкції проти двох олігархів.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться в оцінці кількості підсанкційних осіб: більшість називає «близько 3000», уряд Латвії — «понад 2600». Також неоднозначно, хто саме вимагав виключення Фрідмана: більшість джерел згадує лише Словаччину як ініціатора щодо обох олігархів, але одне джерело додає, що Люксембург окремо виступав за зняття санкцій із Фрідмана.
Передумови
Санкційний режим ЄС щодо територіальної цілісності України діє з 2014 року; відтоді 2022 року він охоплює Путіна, російське керівництво, провідних олігархів та Віктора Януковича. Попередні продовження відбувалися кожні швидкі шість місяців і вимагали одностайної підтримки всіх 27 країн-членів; без згоди санкції автоматично припиняли дію. Попереднє продовження 14 березня 2026 року також супроводжувалося спробами Словаччини виключити Фрідмана й Усманова, а 14 вересня 2026 року ЄС продовжив режис лише на сім днів через позицію Словаччини та Франції. За даними джерел, Франція пов'язувала виключення Усманова з можливим звільненням своїх громадян з ув'язнення в Азербайджані, а Фрідман судиться з Люксембургом у міжнародному арбітражі на $16 млрд. Литва також публічно виступала проти будь-яких виключень із санкційних списків.