Зеленський заявив, що Україна дві доби не била по російській енергетиці, а РФ продовжувала удари по 19 регіонах
13 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що після оголошеного 11 жовтня Дональдом Трампом «енергетичного перемир'я» Україна протягом двох діб не завдавала ударів по російських НПЗ та енергетичній інфраструктурі, тоді як Росія, за його словами, атакувала українські енергооб'єкти та критичну інфраструктуру у 19 регіонах. Зеленський заявив, що не чув підтвердження згоди Росії на перемир'я, і висловив сподівання, що Трамп зможе переконати Путіна його підтримати. Трамп, зі свого боку, заявив, що порушення були «з обох сторін», і стверджував, що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше».
Головне
- Зеленський 13 жовтня заявив, що Україна дві доби не атакувала російську нафтопереробку та енергетику після оголошення Трампа про «енергетичне перемир'я» 11 жовтня.
- За словами Зеленського, за цей період Росія вдарила по енергооб'єктах та критичній інфраструктурі у 19 регіонах України.
- Трамп стверджує, що порушення були «з обох сторін»; 13 жовтня він заявив, що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше».
- За даними Axios, оголошене Трампом перемир'я стосується лише ударів по НПЗ; в України є лише один НПЗ, який працює не на повну потужність і неодноразово постраждав від російських ударів.
- Зеленський заявив, що не чув підтвердження згоди Росії на перемир'я, і наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків за умови посилення тиску на Москву.
- Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Росія має першою припинити атаки на енергетичну інфраструктуру, а Німеччина підтримує позицію Києва.
Чому це важливо
Заява Зеленського ставить під сумнів взаємність «енергетичного перемир'я», оголошеного Трампом: поки Київ, за його словами, стримувався, Росія продовжувала удари по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Пряма суперечка між українським та американським президентами щодо того, чи порушувала Україна домовленість, ускладнює переговорний процес і посилює тиск Вашингтона на Київ — через погрози призупинити обмін розвідданими та закупівлю американської зброї для України, якщо удари по російських енергооб'єктах не припиняться. Все це відбувається на тлі окремих кроків США, зокрема повідомленої домовленості щодо імпорту російського дизеля, проти якої виступили семеро американських сенаторів обох партій.
Що сталося
11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що «з цієї миті» між Україною і Росією починається енергетичне перемир'я, і що на нього, за його словами, погодилися обидві сторони. За даними Axios, домовленість стосується лише ударів по нафтопереробних заводах, тоді як в України є лише один НПЗ, який працює не на повну потужність і неодноразово ставав ціллю російських атак; Росія має розгалужену мережу заводів. 13 жовтня президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі заявив, що Україна протягом двох діб після оголошення перемир'я не завдавала ударів по російській нафтопереробці та енергетиці, тоді як сама Росія продовжувала удари по українських енергооб'єктах і критичній інфраструктурі — за його словами, під ударами опинилися 19 регіонів. Зеленський заявив, що не чув підтвердження згоди Росії на перемир'я, і висловив сподівання, що Трамп зможе переконати Путіна підтримати пропозицію. Того ж дня Трамп, відповідаючи на запитання про шість енергооб'єктів, у які влучила Росія напередодні, заявив, що «Україна вдарила по багатьох об'єктах днем раніше», додавши, що порушення були «з обох сторін», і пообіцяв перевірити повідомлення про порушення з боку Росії. Зеленський також повідомив, що одразу після заяви Трампа російські дрони вдарили по електроцентралі в Харкові.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають заяву Зеленського як ключовий елемент картини: Україна, за його словами, дотримувалася перемир'я дві доби, а Росія його порушувала, і саме вона б'є по українських енергооб'єктах та критичній інфраструктурі. Наголошується, що оголошена Трампом домовленість обмежена лише НПЗ, тоді як в України є лише один такий завод і він суттєво пошкоджений попередніми ударами. Українські медіа також звертають увагу на тиск Вашингтона — погрози призупинити обмін розвідданими та закупівлю американської зброї для України, аби змусити Київ припинити удари по російських енергооб'єктах. Окремо підкреслюється заява глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля під час Варшавського форуму з безпеки про те, що Росія має першою припинити атаки на інфраструктуру, і що Німеччина підтримує позицію Києва.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Єдина неукраїнська публікація у добірці — катарський Al Jazeera Arabic — подає ситуацію через призму розбіжностей щодо запропонованого Трампом енергетичного перемир'я. Міжнародна журналістика, яку цитують українські джерела (Axios, CNN, Financial Times), деталізує погрози Вашингтона призупинити обмін розвідданими та закупівлю американської зброї, а також те, що Київ, за даними Financial Times, не знав про домовленість на момент її оголошення. Ці ж джерела передають твердження Трампа про порушення «з обох сторін» і його заяву про те, що ЄС заплатив Росії 250 мільярдів доларів за енергоносії — цифру, яка не збігається з даними Єврокомісії.
У чому розходиться висвітлення
Пряма суперечка між Зеленським і Трампом: український президент стверджує, що Україна дві доби не била по російській енергетиці, тоді як Трамп заявив, що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше», і назвав порушення «з обох сторін». Окрема суперечка — щодо обсягу платежів ЄС Росії за енергоносії від початку повномасштабного вторгнення: дані Єврокомісії вказують на ≈209 мільярдів доларів, Трамп називає 250 мільярдів, а віцепрем'єр РФ Олександр Новак — 320,7 мільярда доларів.
Передумови
«Енергетичне перемир'я» Трамп оголосив 11 жовтня, заявивши, що обидві сторони на нього погодилися; за даними Axios, воно стосується лише ударів по НПЗ. В України є лише один НПЗ, який працює не на повну потужність і неодноразово зазнавав російських ударів, тоді як Росія має розгалужену мережу заводів. За даними Єврокомісії, від березня 2022 року до липня 2026 року країни ЄС заплатили Росії за викопне паливо близько 197 мільярдів євро (приблизно 209 мільярдів доларів); за оцінкою Єврокомісії, без програми REPowerEU витрати могли б сягнути 475 мільярдів євро — на 278 мільярдів євро більше, ніж фактично. Частка Росії в імпорті газу до ЄС скоротилася з 45% до 12%, нафти — з 20% у 2022 році до близько 2% у 2025 році; ЄС заборонив імпорт російського вугілля, а в лютому 2026 року набув чинності регламент про поступову відмову від російського газу.