Зеленський заявив, що Україна дві доби не атакувала російську енергетику, тоді як РФ била по 19 областях
Президент Володимир Зеленський 13 жовтня повідомив, що Україна протягом двох діб після оголошення Дональдом Трампом «енергетичного перемир'я» не завдавала ударів по російських НПЗ та енергетичній інфраструктурі. За його словами, Росія за цей час продовжила атаки на українські енергооб'єкти та критичну інфраструктуру в 19 регіонах, зокрема одразу після заяви Трампа вдарила дронами по електроцентралі в Харкові. Трамп, своєю чергою, заявив, що порушення були «з обох сторін», і що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше». Білий дім, за даними ЗМІ, погрожує призупинити обмін розвідданими та систему закупівель зброї для України, якщо Київ не припинить удари по російських енергооб'єктах.
Головне
- 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я» між Україною і РФ, заявивши, що обидві сторони на нього погодилися.
- 13 жовтня Зеленський заявив, що Україна дві доби не била по російській нафтоперегородній та енергетичній інфраструктурі.
- За словами Зеленського, за дві доби російські удари охопили енергооб'єкти та критичну інфраструктуру у 19 регіонах України, включно з електроцентраллю в Харкові одразу після заяви Трампа.
- Трамп 13 жовтня заявив, що порушення були «з обох сторін», і що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше».
- За даними Axios, CNN та FT, адміністрація Трампа погрожує призупинити обмін розвідданими та європейські закупівлі американської зброї для України, якщо Київ не припинить удари по російських енергооб'єктах.
- Перемир'я, за даними Axios, стосується лише НПЗ: в Україні працює лише один пошкоджений НПЗ, тоді як РФ має розгалужену мережу.
- Розбіжності у сумі, яку ЄС заплатив РФ за енергоносії з березня 2022-го до липня 2026 року: дані ЄС — близько 209 млрд доларів; Трамп — 250 млрд; віцепрем'єр РФ Новак — 320,7 млрд доларів.
Чому це важливо
Цей епізод виявляє гостру розбіжність між Вашингтоном і Києвом щодо того, чи є оголошене «енергетичне перемир'я» реальним і чи дотримуються його обидві сторони. Повідомлення про тиск адміністрації Трампа — погрози призупинити обмін розвідданими та систему закупівель зброї для України — знаменують суттєву ескалацію тиску США на Київ у питанні ударів по російських енергооб'єктах. Водночас розбіжності у сумі, яку ЄС заплатив Росії за енергоносії (понад 100 млрд доларів між найменшою і найбільшою оцінками), вказують на ширшу інформаційну війну щодо того, хто фінансує війну Москви.
Що сталося
11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що «з цієї миті» між Україною і Росією починається «енергетичне перемир'я», і що на нього, за його словами, погодилися обидві сторони. За даними Axios, домовленість стосується лише припинення ударів по нафтопереробних заводах. 13 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив у Telegram, що Україна дві доби не била по російській нафтопереробці та енергетиці, тоді як Росія за цей час атакувала енергооб'єкти та критичну інфраструктуру в 19 регіонах України, зокрема одразу після заяви Трампа вдарила дронами по електроцентралі в Харкові. Зеленський наголосив, що не чув підтвердження згоди Росії на перемир'я, і висловив сподівання, що Трамп зможе переконати Путіна підтримати його. Трамп 13 жовтня, відповідаючи на запитання про шість російських ударів по українських енергооб'єктах напередодні, заявив, що «Україна вдарила по багатьох об'єктах днем раніше», а вночі додав, що порушення були «з обох сторін». За даними Axios, CNN та Financial Times, адміністрація Трампа попереджає Україну та її європейських союзників, що може призупинити обмін розвідувальною інформацією та європейські закупівлі американської зброї для України, якщо Київ не припинить удари по російських енергооб'єктах у глибині території РФ.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела ставлять у центр заяву Зеленського про те, що Україна дві доби утримувалась від ударів по російській енергетиці, тоді як Росія вдарила по 19 областях, включно з електроцентраллю в Харкові одразу після оголошення Трампа. Наголошується, що Київ не знав про домовленість на момент її оголошення і сприйняв її як односторонній крок США. Українські джерела підкреслюють асиметрію: Україна має лише один пошкоджений НПЗ, тоді як РФ — розгалужену мережу, і розглядають українські удари по російській енергетиці як легітимний тиск на агресора. Також вирізняють позицію міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля, який заявив, що перший крок має зробити Росія, а не Україна.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення, зокрема у Al Jazeera Arabic, подає ситуацію як «розбіжні позиції» Росії та України щодо запропонованого Трампом енергетичного перемир'я. Американські джерела (Axios, CNN, Financial Times) виносять на перший план погрози адміністрації Трампа призупинити обмін розвідданими та закупівлі зброї для України, якщо Київ не припинить глибокі удари по російських енергооб'єктах. Власні заяви Трампа зображують порушення як взаємні («з обох сторін») і вказують на українські удари як виправдання для продовження російських атак, що контрастує із запереченням Києва.
У чому розходиться висвітлення
Розбіжності між джерелами зосереджені у чотирьох точках. По-перше, сума, яку ЄС заплатив РФ за енергоносії з березня 2022-го до липня 2026 року: дані ЄС — близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів); Трамп у своїх дописах назвав 250 млрд доларів; віцепрем'єр РФ Олександр Новак — 320,7 млрд доларів. По-друге, чи дотримувалася Україна перемир'я: Зеленський каже, що дві доби не била по російській енергетиці, тоді як Трамп стверджує, що Україна «вдарила по багатьох об'єктах днем раніше», і обидві сторони порушували перемир'я. По-третє, чи погодилася РФ: Трамп заявив про згоду обох сторін 11 жовтня; Зеленський сказав, що не чув підтвердження від Москви; у Кремлі повідомили, що комунікації тривають. По-четверте, хто має зробити перший крок: Зеленський і німецький міністр Вадефуль кажуть, що Росія має припинити удари першою; Трамп подає українські удари по російських НПЗ як причину тиску США на Київ.
Передумови
«Енергетичне перемир'я», оголошене Трампом 11 жовтня, за даними Axios, стосується лише припинення ударів по нафтопереробних заводах. Україна має лише один НПЗ, який не працює на повну потужність і неодноразово ставав ціллю російських атак, тоді як Росія володіє розгалуженою мережею НПЗ. За даними Євростату (COMEXT), від березня 2022 року до липня 2026 року країни ЄС заплатили Росії за викопне паливо близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів); Єврокомісія оцінює, що без програми REPowerEU ЄС витратив би близько 475 млрд євро — на 278 млрд євро більше. Частка РФ у імпорті газу до ЄС скоротилася з 45% до 12%, сирої нафти — з 20% у 2022 році до близько 2% у 2025 році; імпорт російського вугілля ЄС заборонив. У лютому 2026 року набув чинності регламент ЄС про поступову відмову від російського природного газу: повне припинення імпорту скрапленого газу — до кінця 2026 року, трубопровідного — не пізніше 30 листопада 2027 року. 9 жовтня Трамп заявив, що поспілкувався з Путіним і досяг домовленості про поставки російського дизельного пального на американський та світові ринки; семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявили, що це рішення суперечить американському законодавству, яке ще у 2022 році заборонило імпорт російських енергоносіїв. У Кремлі повідомили, що комунікації щодо запропонованого енергетичного перемир'я тривають.