Опубліковано 11 жовтня, 07:13 UTC · Оновлено 11:28

Трамп і Путін домовилися про постачання російського дизпалива, Трамп закликав Україну обрати нового президента

9 жовтня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним, під час якої сторони домовилися про постачання від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн російського дизельного палива на американський та світовий ринки. Трамп публічно заявив, що Путін «дуже хотів би» укласти угоду про завершення війни, і розкритикував Володимира Зеленського, заявивши, що «Україні час обрати нового президента». Зеленський назвав рішення США «очевидною слабкістю», а переговори у Маямі, де тривали українсько-американські консультації, завершилися достроково. Аналітики ISW зазначили, що Путін під час тієї ж розмови відкинув можливість мирних переговорів і підтвердив незмінність максималістських цілей війни.

Головне

9 жовтня Трамп і Путін провели телефонну розмову, під час якої домовилися про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизпалива на ринки США та світу.
Міністерство фінансів США видало загальну ліцензію, що дозволяє операції з російським дизпаливом до 7 квітня 2027 року; Кремль достроково скасував заборону на експорт дизелю, введену в липні 2026 року.
Трамп заявив, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив Зеленського в тому, що той міг завершити війну, але не зробив цього.
Зеленський назвав рішення США «несправедливим і нечесним» та «очевидною слабкістю», а українську переговорну команду в Маямі — «ширмою» для домовленостей Трампа з Путіним.
Переговори представників США, України, Європи та НАТО в Маямі щодо деескалації та завершення війни завершилися достроково.
10 жовтня конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік оголосив про підготовку двопартійного законопроєкту «Закон Рональда Рейгана «Мир через силу»», який має заблокувати закупівлі російської нафти.
Ілон Маск підтримав Трампа, написавши у X: «Зеленський зайшов надто далеко» та «настав час Україні отримати нового лідера».

Чому це важливо

Угода Трампа з Путіним і особиста атака на Зеленського знаменують різкий зсув у позиції США: Білий дім фактично послабив санкції проти російського палива, незважаючи на удари України по російських НПЗ і на тлі переговорів у Маямі. Паралельно Путін підтвердив незмінність максималістських цілей війни — тобто фактичної капітуляції України — а європейські лідери заявили, що не зніматимуть тиск на Москву. Двопартійна ініціатива в Конгресі та критика з боку колишніх посадовців США і Великої Британії відкривають пряме протистояння законодавчої гілки з Білим домом і видимий трансатлантичний розкол.

Що сталося

9 жовтня 2026 року Дональд Трамп і Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої домовилися про постачання від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн російського дизельного палива на американський і світовий ринки. Міністерство фінансів США видало загальну ліцензію, яка дозволяє операції з російським дизпаливом до 7 квітня 2027 року, а Кремль достроково скасував заборону на експорт дизелю, введену в липні 2026 року на тлі українських ударів по російських НПЗ. За даними ЗМІ, Трамп ухвалив це рішення після того, як Україна відмовилася припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Ввечері того ж дня Зеленський назвав рішення «несправедливим і нечесним» і «очевидною слабкістю», а переговорну команду у Маямі — «ширмою». У відповідь Трамп заявив, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив Зеленського в тому, що той міг завершити війну, але обрав цього не робити. Путін у тій же розмові, за словами його помічника Юрія Ушакова, відкинув можливість мирних переговорів і підтвердив, що Росія продовжуватиме бойові дії до досягнення «всіх своїх цілей». Аналітики ISW у звіті за 10 жовтня зазначили, що твердження Росії про українські удари по її виборчій інфраструктурі під час виборів до Держдуми у вересні не підтверджені жодними доказами. Ілон Маск підтримав критику Трампа на платформі X. 10 жовтня конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік оголосив про підготовку двопартійного «Закону Рональда Рейгана «Мир через силу»», який блокуватиме закупівлі російської нафти і виноситиметься на голосування через процедуру discharge. Переговори в Маямі за участю України, США, європейських країн і НАТО завершилися достроково.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела одностайно описують рішення Трампа як «слабкість» і «подарунок Путіну», що фінансуватиме подальші удари по українських містах. На передньому плані — пряма мова Зеленського, який назвав угоду «несправедливою і нечесною», а українську делегацію у Маямі — «ширмою». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що вибір лідера України — справа виключно українського народу. Подається оцінка ISW, згідно з якою заяви Росії про українські удари по її виборчій інфраструктурі безпідставні, а незмінність воєнних цілей Москви унеможливлює компроміс. Іноземна критика Трампа — Келлога, Джонсона, стаття The Telegraph, заяви Лори Лумер — наводиться як підтвердження української позиції. Завершення переговорів у Маямі та авіаудар по Запоріжжю, що стався через кілька годин після угоди (20 загиблих, серед них троє дітей, 32 поранених станом на вечір 20 жовтня), подаються як безпосередні наслідки.

Як про це пишуть міжнародні джерела

У наявному масиві джерел відсутні міжнародні медіа; всі матеріали — з українських видань. Без окремих даних про іноземне висвітлення розширений міжнародний контекст не подається.

У чому розходиться висвітлення

Трамп і Путін по-різному описали ту саму розмову: Трамп стверджував, що Путін «дуже хоче» угоди про завершення війни, тоді як Ушаков передав, що Путін відкинув мирні переговорів і підтвердив незмінність максималістських цілей. Джерела розходяться в оцінці того, чи Росія взагалі веде переговори добросовісно: ISW і більшість української преси вказують, що Кремль послідовно відхиляв усі компромісні пропозиції США, України і Європи; Трамп публічно зображує Путіна як того, хто прагне угоди, а Зеленського — як перешкоду. По-різному оцінюються і українські удари по російських НПЗ: Трамп, Маск і частина американського дискурсу звинувачують їх у зростанні світових цін на пальне і виправдовують ними дизельну угоду; Зеленський, Келлог, Джонсон та інші джерела називають ці удари законним самозахистом у війні та вказують, що основний тиск на ринку створюють Близькосхідні шоки та експортна політика Китаю.

Передумови

Контекстом слугують кілька чинників. По-перше, Росія запровадила заборону на експорт дизпалива в липні 2026 року через українські удари по своїх НПЗ, і цю заборону зняли достроково для нових постачань до США. По-друге, з лютого цього року світові ціни на дизель і бензин різко зросли після початку американо-ізраїльської операції в Ірані та перекриття Іраном Ормузької протоки. По-третє, Китай з березня 2026 року запровадив жорсткі квоти на експорт дизпалива і призупинив поставки, що посилило дефіцит. По-четверте, раніше 2026 року Ілон Маск обмежив використання Starlink проти території РФ, попри запити Зеленського і президента Фінляндії Александра Стубба, а нещодавно повернувся в оточення Трампа очолити пентагонівський Project Meridian. І нарешті, ISW і раніше оцінював, що Кремль відкидає компромісні пропозиції і продовжує зображувати Україну як сторону, що нібито перешкоджає миру.