Тема: Вибори
-
Келлог у Варшаві підтримав удари України по цілях у Росії й назвав заклики Трампа «шумом»
Колишній спецпредставник США з України Кіт Келлог на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна має мати можливість вражати цілі на території Росії. Це прямо суперечить вихідним закликам президента Дональда Трампа до Києва припинити удари по російських НПЗ. Келлог назвав такі заяви Трампа «шумом», а також нагадав про свій досвід у війні у В'єтнамі, заявивши, що ворог не повинен мати «безпечних зон».
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
MAGA-коментатори звинувачують Зеленського в ударах по НПЗ напередодні виборів у США
Прокремлівські та провоєнні ЗМІ поширюють наратив, за яким президент України Володимир Зеленський нібито свідомо продовжує удари по російських нафтопереробних заводах, щоб зашкодити Дональду Трампу перед проміжними виборами до Конгресу 3 листопада. На тлі зростання цін на пальне у США та угоди між Вашингтоном і Москвою про постачання дизеля цю тезу просувають від блогерів до сенаторів.
-
Трамп закликав Україну обрати нового президента, наступного дня після домовленості з Путіним щодо російського дизеля
10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний укласти угоду для завершення війни з Росією. Заява прозвучала через день після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США та світу і тимчасове послаблення санкцій. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення слабкістю та «подарунком Путіну на день народження», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів, що лише український народ має право вирішувати, хто очолює країну.
-
Мерц звинуватив Росію у підтримці AfD на церемонії Вестфальської премії миру
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у Мюнстері, що Росія підтримує правопопулістську партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD), прагнучи розколоти німецьке суспільство, послабити допомогу Україні та зупинити оборонні інвестиції. Конкретних доказів Мерц не навів. Виступ відбувся на церемонії Міжнародної вестфальської премії миру, лауреатом якої 2025 року стало НАТО.
-
У Швейцарії 27 вересня пройде референдум щодо суворішого визначення нейтралітету
У неділю, 27 вересня, швейцарські виборці голосуватимуть на референдумі щодо закріплення в конституції суворішого визначення нейтралітету. У разі схвалення голосування «за» фактично унеможливить санкції проти Росії без схвалення Ради Безпеки ООН і виключить військову співпрацю з альянсами на кшталт НАТО. Опитування показують, що близько двох третин виборців проти ініціативи.
-
El Mundo повідомило про попередження ЦРУ щодо можливих російських ударів дронами по Іспанії, Франції чи Італії
Іспанське видання El Mundo опублікувало матеріал про те, що ЦРУ нібито передало європейським урядам розвіддані щодо підготовки Росією операції із запуску дронів типу «Гербера» з контейнерів на цивільних суднах у міжнародних водах. Потенційними цілями називаються Іспанія, Франція та Італія. Президент Франції Макрон і міністр оборони Італії Крозетто публічно заперечили або відкинули це повідомлення, а низка інших європейських посадовців водночас попереджають про ескалацію російських гібридних дій.
-
Українські дрони вночі 20 вересня зупинили Московський НПЗ у Капотні
У ніч проти 20 вересня підрозділи Сил оборони України завдали комбінованого удару дронами та ракетами по Москві та Московській області, уразивши нафтопереробний завод «Газпромнафта-Московський НПЗ» у районі Капотня. За даними Генштабу ЗСУ та джерел Reuters, обидві основні установки первинної переробки нафти загорілися, завод повністю зупинив переробку сирої нафти, а відновлення може зайняти кілька тижнів. Мер Москви Собянін назвав атаку «наймасовішою», а аналітики ISW вказали, що російська влада у день виборів до Держдуми не вмикала сирени і не попереджала населення через SMS.
-
Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів «виборів» Держдуми РФ на окупованих територіях
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що запропонує обмежувальні заходи проти осіб, причетних до проведення «виборів» до Державної думи РФ на окупованих територіях України. Про це йдеться в її дописі в X, на який посилається «Європейська правда». Каллас назвала голосування ударом по російській демографії та «симуляцією демократії» в Росії.
-
У ніч на 20 вересня Україна масовано вдарила по Москві та Підмосков'ю: уражено Московський НПЗ і логістичний комплекс у Соф'їно
У ніч проти 20 вересня 2026 року українські Сили оборони завдали масованого удару безпілотниками та ракетами по Москві та Московській області. Підтверджено ураження Московського НПЗ у Капотні та складського комплексу в селі Соф'їно Раменського округу, де виникли масштабні пожежі. За даними губернатора Підмосков'я, внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей і шестеро постраждали. У московських аеропортах було скасовано або затримано понад 400 рейсів.
-
Естонська розвідка: втрати Росії третій тиждень поспіль перевищують 10 тисяч осіб на тиждень
Керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельґ повідомив, що середньодобові втрати російської армії цього тижня становлять близько 1 600 осіб, а загальні тижневі — понад 11 тисяч. За його словами, Україна вперше оприлюднила дані про контрнаступ у Лиманському напрямку, а її далекобійні удари дедалі більше вражають російські об'єкти на відстані майже 3 000 км.
-
Ле Пен заявила, що Франція більше не може надавати Україні той самий рівень фінансової допомоги
Марін Ле Пен, неформальна лідерка ультраправого «Національного об'єднання» у Франції, заявила в ефірі LCI, що Франція більше не може надавати Україні такий самий рівень фінансової допомоги через погіршення власного фінансового стану. При цьому вона запевнила, що її позиція «не є актом ворожості щодо України», і що Франція може продовжувати навчати українських військових та постачати обладнання для оборони. Заяву навело видання Le Figaro.
-
Рівень довіри до Зеленського майже не змінився попри корупційні скандали – опитування КМІС
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, 54% українців довіряють Зеленському, а 41% – не довіряють. Показник практично не змінився порівняно з кінцем липня – початком серпня, незважаючи на резонансні антикорупційні розслідування щодо Офісу президента та генпрокуратури. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький застеріг, що кумулятивний ефект цих справ може стати незворотним.
-
Медведєв офіційно закріпив курс «Єдиної Росії» на затяжну війну та довгострокову мілітаризацію
Голова «Єдиної Росії» і заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв в інтерв'ю «Ведомостям» підтвердив відданість партії затяжній війні в Україні, довгостроковій мілітаризації російського суспільства та зростаючим економічним жертвам громадян. За оцінкою ISW, це закріплює провійськову позицію як частину державної ідеології РФ напередодні вересневих виборів до Державної думи. Водночас Медведєв відкинув можливість мобілізації, що контрастує з даними української розвідки та повідомленнями ЗМІ про підготовку нового призову.