Опубліковано 11 жовтня, 11:28 UTC · Оновлено 13:31

Зеленський заявив про готовність припинити удари по НПЗ Росії у разі взаємності з боку Москви

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Він наголосив, що будь-які кроки з деескалації мають бути взаємними і супроводжуватися реальними гарантіями, і звинуватив Путіна у небажанні зупинити взаємні удари. За словами Зеленського, за минулий тиждень Росія завдала близько 1 450 авіабомб, 75 ракет та понад 1 640 ударних дронів, з яких близько 60% — реактивні.

Головне

Зеленський заявив 11 жовтня: Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо Росія зупинить удари по українській енергетиці.
Будь-які кроки з деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями.
За тиждень, за даними Зеленського, Росія випустила близько 1 450 авіабомб, 75 ракет і понад 1 640 ударних дронів, з яких ~60% — реактивні.
У Запоріжжі вранці 11 жовтня завершились рятувальні роботи на місці російського удару, який забрав життя 23 людей, з них 4 дітей.
Напередодні ввечері Росія вдарила по медичному закладу в Харкові, вранці 11 жовтня — по п'ятиповерхівці у Слов'янську, зруйнувавши цілий під'їзд.
Зеленський повідомив про продовження координації з європейськими лідерами щодо додаткових систем ППО та боєприпасів для бойової авіації.

Чому це важливо

Заява Зеленського — перша публічна готовність України до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, але з жорсткою умовою симетричних кроків і реальних гарантій. Вона зроблена на тлі тиску Вашингтона, який вимагає від Києва зупинити удари по російських НПЗ, та одночасно укладає угоду з Москвою про мільйони тонн російського дизеля — це загострює трансатлантичну напругу. Одночасне оприлюднення тижневої статистики російських ударів (≈1 450 авіабомб, 75 ракет, 1 640+ дронів) демонструє, що пропозиція взаємності робиться попри безперервні масовані удари. Паралельно Зеленський сигналізує про посилення координації з Європою у сфері ППО та боєприпасів — натяк на європейську вісь підтримки у разі послаблення американської.

Що сталося

11 жовтня Президент Володимир Зеленський оприлюднив заяву, у якій запропонував взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі: Україна готова зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія припинить удари по українській енергетиці. Він підкреслив, що деескалація можлива вже сьогодні, але Путін не хоче цього робити, і заявив, що справжня причина війни в Європі — Росія. У тому ж зверненні Зеленський навів щотижневу статистику російських ударів: близько 1 450 авіабомб, 75 ракет і понад 1 640 ударних дронів (приблизно 60% з них реактивні). Президент повідомив, що вночі та вранці 11 жовтня завдалися удари по цивільній інфраструктурі, житлових будинках та енергооб'єктах; напередодні Росія вдарила по медичному закладу в Харкові, а вранці 11 жовтня — по п'ятиповерхівці у Слов'янську, зруйнувавши під'їзд, під завалами якого можуть бути люди. Вранці того ж дня в Запоріжжі завершились рятувальні роботи на місці російського удару, що забрав життя 23 людей, серед яких четверо дітей. Зеленський також повідомив, що координація з європейськими лідерами щодо додаткових пакетів оборони — насамперед систем ППО та боєприпасів для бойової авіації — триває. Заява прозвучала після телефонної розмови Дональда Трампа і Володимира Путіна, оголошеної угоди США та РФ про постачання мільйонів тонн російського дизеля, а також після передчасно обірваних багатосторонніх переговорів у Маямі, де перебувала українська делегація.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають заяву Зеленського як пропозицію взаємності, а не односторонньої поступки, і підкріплюють її тижневою статистикою російських ударів по цивільних та енергетичних об'єктах — удари по Запоріжжю (23 загиблих, зокрема 4 дитини), Харкову (медичний заклад) і Слов'янську (зруйнований під'їзд п'ятиповерхівки). Наратив «Європа поруч» підкріплюється наголосом на координації з європейськими лідерами щодо ППО та боєприпасів для бойової авіації. У цьому ж ключі угода США–Росія щодо дизеля характеризується як «слабкість» США і «подарунок» Путіну, а відмова Путіна від мирних переговорів (за словами Ушакова) і передчасне завершення переговорів у Маямі використовуються як свідчення того, що Росія не зацікавлена у деескалації, попри українську пропозицію.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине іноземне джерело в добірці — азербайджанське агентство APA — виносить на перший план саме умовну пропозицію Зеленського і подає її у контексті дзвінка Трампа і Путіна, угоди щодо російського дизеля та різкої критики Зеленського на адресу Трампа («подарунок Путіну на день народження»), а також передчасного завершення переговорів у Маямі. При цьому тижнева статистика російських ударів, деталі загиблих у Запоріжжі, Харкові та Слов'янську і тема європейської координації, які домінують в українському висвітленні, у міжнародній рамці не представлені.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у двох моментах. Перше — чи попереджали американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, що Трамп може припинити обмін розвідданими з Україною в разі продовження ударів по російських НПЗ: цю версію, з посиланням на неназваного українського чи американського чиновника, наводять низка українських ЗМІ та APA; американський чиновник її спростовує, наголошуючи, що йшлося лише про заклик не шкодити американським споживачам. Друге — чи є заява Зеленського про готовність зупинити удари по НПР зміною позиції: неназваний український чиновник сказав Financial Times, що удари по російських НПЗ триватимуть попри рішення Вашингтона, тоді як сам Зеленський пулічно поставив будь-яке припинення у залежність від російської взаємності.

Передумови

Удари Росії по українській енергетиці залишаються декларованою метою війни і регулярно поновлюються, а далекобійні українські дрони по російських НПЗ стали причиною тертя з Вашингтоном через ціни на дизель. 9 жовтня відбулася телефонна розмова Дональда Трампа і Володимира Путіна, після якої Трамп заявив про зняття санкцій з російського дизеля і постачання мільйонів тонн на ринки США і світу; Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року. Україна публічно назвала угоду «слабкістю» США і «подарунком» Путіну; ЄС заявив, що зараз не час послаблювати тиск на Росію. Багатосторонні переговорники у Маямі завершилися передчасно, українська делегація вирушила додому 10 жовтня. Помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що Путін у розмові з Трампом відкинув мирні переговори і наполягатиме на продовженні бойових дій до досягнення «всіх своїх цілей». За даними Axios з посиланням на неназваного американського посадовця, Трамп вирішив укласти дизельну угоду після того, як Зеленський відмовився односторонньо зупинити удари по російських НПЗ.