Мелоні назвала дизельну угоду Трампа й Путіна «дуже ризикованим рішенням»

Чому це важливо

Угода відкриває Росії, яка веде війну проти України, нове джерело доходів від енергоносіїв і підриває багаторічну кампанію Заходу з позбавлення російської військової машини фінансування. Трамп водночас публічно тисне на керівництво України та вимагає припинити удари по російських НПЗ, що означає різку зміну позиції США щодо Києва. Усе це відбувається на тлі підходу до проміжних виборів 3 листопада: аналітики вважають, що заявлені обсяги занадто малі, щоб реально знизити ціни на пальне у США, тож мотив угоди радше політичний, ніж ринковий. Критика з боку італійського прем'єра і двосторонньої групи сенаторів відкриває внутрішньополітичне протистояння у США та розколотість серед західних союзників.

Що сталося

9 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з президентом РФ Володимиром Путіним домовився про постачання російського дизельного пального на ринки США і світу: спочатку понад 300 тис. тонн, у листопаді — ще 500 тис. тонн, протягом короткого періоду — 1 млн тонн, а додатково — до 3 млн тонн залежно від стану російської нафтопереробки. Метою Трамп назвав зниження цін на пальне у США. Мінфін США видав генеральну ліцензію № 135, яка дозволяє продаж, доставлю, розвантаження та імпорт дизеля російського походження до 7 квітня (за даними західних джерел — 7 квітня 2027 року).

11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», що стосувалося лише призупинення ударів по нафтопереробних заводах в обох країнах. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Трамп не уточнив, що саме має охоплювати це перемир'я, додавши, що «робота в цьому напрямку триває». Москва підтвердила, що Путін наразі не вестиме переговорів з Україною через удари по російських об'єктах під час виборів до Держдуми. У ніч на 14 жовтня РФ завдала удару 39 балістичними ракетами і 128 дронами, переважно по Києву, Київській і Харківській областях; ППО збила або подавила 4 ракети та 115 дронів. Трамп публічно закликав Україну обрати нового лідера і тисне на Київ із вимогою припинити удари по російських нафтових об'єктах; Україна заявила, що призупинить удари по НПЗ, якщо РФ припинить атаки на українську енергетику напередодні зими.

Двостороння група 12 сенаторів США надіслала Трампу лист із вимогою скасувати угоду; семеро сенаторів обох партій заявили, що рішення суперечить закону 2022 року про заборону імпорту російських енергоносіїв. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні 14 жовтня назвала договір «дуже ризикованим рішенням» із сумнівним результатом і закликала ЄС призначити єдиного представника для переговорів щодо війни в Україні, не виключивши офіційного мандата для групи E3 (Німеччина, Франція, Велика Британія). За її словами, стрибок цін на пальне спричинений насамперед війною в Ірані, а не конфліктом в Україні.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на дипломатичному вимірі: публічний заклик Трампа обрати нового лідера, тиск на Київ щодо припинення ударів по російських НПЗ, а також те, що Київ не був поінформований про угоду. Вони підкреслюють, що Росія після оголошення угоди продовжила і навіть посилила удари по українській енергетичній і водопровідній інфраструктурі напередодні зими, одночасно відмовившись від переговорів. Серед ризиків для України називають відновлення російських енергетичних доходів, ерозію санкційної єдності Заходу та можливе призупинення обміну розвідданими і механізмів постачання зброї. Наводять попередження Мелоні про сумнівний результат і очевидні ризики угоди, а також інформацію про підготовку підсумкового документа саміту ЄС з висловленням жалю з приводу домовленості Трампа й Путіна. Окремо цитують експертів, які вказують, що Трамп перебільшує вплив угоди на ціни пального у США.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні джерела, зокрема китайські аналітичні матеріали, подають угоду насамперед через призму внутрішньої політики США, прив'язуючи її до проміжних виборів 3 листопада і характеризуючи як передвиборний екстрений маневр, який може бути переглянутий після голосування. Цитовані китайські експерти стверджують, що заявлені обсяги занадто малі, щоб суттєво вплинути на ціни у США, і що будь-яке пом'якшення санкцій може бути використане Москвою як вхідна точка для ширшої демонтажу санкцій. Наголошується на суперечності в політиці США: вторинні мита на країни-імпортери російських енергоносіїв співіснують із прямими закупівлями російського дизеля самими США. Широко цитуються заяви італійського прем'єра Мелоні як приклад критики угоди і аргумент на користь призначення авторитетного представника ЄС для переговорів щодо війни.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться щодо терміну дії генеральної ліцензії Мінфіну: українські повідомлення вказують на «приблизно півроку, до 7 квітня», тоді як англомовні джерела називають датою 7 квітня 2027 року. Західні матеріали, на які посилається китайська преса, описують угоду як таку, що включає шестимісячне призупинення санкцій на експорт російських енергоносіїв і дозволяє продавати дизель за ринковими цінами; водночас інші джерела звужують її до окремої ліцензії Мінфіну лише на дизель, без регуляторного тексту, який би визначав сферу, умови чи бенефіціарів. Українські офіційні особи називають договір зрадою, що підриває західну кампанію з позбавлення Росії фінансування війни, тоді як частина китайських джерел і цитованих російських експертів подають угоду як переважно геополітичний жест із символічним економічним ефектом.

Передумови

2022 року Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб не допустити фінансування війни РФ проти України коштами американських споживачів; єдиний ключовий український НПЗ практично виведений з ладу російськими ударами того ж року. На початку 2026 року світові ціни на нафту впали до близько 60 доларів за барель, а після початку війни Трампа та Ізраїлю проти Ірану зросли до понад 100 доларів. 15 серпня 2025 року Трамп і Путін зустрічалися в Анкориджі (Аляска); 18 вересня 2026 року Трамп підписав «закон Грема», який дозволяє йому запроваджувати вторинні мита до 100% на країни, що імпортують російські енергоносії. За перші три квартали 2026 року податкові надходження Росії від продажу нафти і газу знизилися на 17% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, що частково пов'язують з українськими ударами по російській нафтовій інфраструктурі.