Мелоні назвала дизельну угоду Трампа й Путіна «дуже ризикованим рішенням»
14 жовтня прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні в парламенті розкритикувала домовленість Дональда Трампа й Володимира Путіна про постачання російського дизпального на ринки США та світу як «дуже ризиковане рішення», попередивши про нові надходження для фінансування війни та послаблення санкційного тиску. Угоду, оголошену 9 жовтня, супроводжує ліцензія Мінфіну США №135 та «енергетичне перемир'я», обмежене ударами по НПЗ. Група з 12 американських сенаторів зажадала її скасування, а Україна заявила, що не була поінформована заздалегідь.
Головне
- 9 жовтня Трамп і Путін під час телефонної розмови домовилися про постачання понад 300 тис. тонн російського дизпального негайно, 500 тис. тонн у листопаді, 1 млн тонн у короткий термін і ще 3 млн тонн залежно від стану російської переробки.
- Мінфін США видав генеральну ліцензію №135, що дозволяє американським компаніям купувати російський дизель до 7 квітня 2027 року.
- 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», що стосується лише призупинення ударів по НПЗ в обох країнах.
- Мелоні 14 жовтня назвала угоду «душе ризикованим рішенням» із непевним результатом і очевидними ризиками: легітимізація Москви, нові надходження для війни та послаблення санкцій.
- Двостороння група з 12 сенаторів США зажадала право скасувати угоду; сім сенаторів заявили, що вона суперечить законодавству США.
- Трамп публічно закликав Україну обрати нового лідера і тисне на Київ, щоб той припинив удари по російських нафтових об'єктах.
- Україна заявила, що призупинить удари по НПЗ, якщо Росія припинить атаки на українську енергетику перед зимою.
- В ніч на 14 жовтня Росія завдала удару 39 балістичними ракетами і 128 дронами, переважно по Києву, Київщині та Харківщині.
Чому це важливо
Угода послаблює американські санкції проти російського дизпального, відкриваючи Москві джерело доходів у момент, коли її нафтогазові надходження впали на 17% за три квартали через українські удари по НПЗ. Вона укладена без попереднього узгодження з Україною і супроводжується публічним тиском Трампа на Київ щодо припинення ударів по російських нафтових об'єктах і закликом обрати нового лідера. Двостороння група з 12 сенаторів США формально вимагає скасування угоди, а проєкт висновків саміту ЄС містить жаль з приводу домовленості — це сигнал серйозної критики серед союзників. Мелоні та аналітики ставлять під сумнів, що оголошені обсяги здатні суттєво вплинути на ціни пального у США, тоді як Росія після анонсу продовжила і навіть посилила удари, зокрема масований ракетно-дроновий удар по енергоінфраструктурі в ніч на 14 жовтня.
Що сталося
9 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з президентом РФ Володимиром Путіним оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального на ринки США і світу: понад 300 тис. тонн негайно, 500 тис. тонн у листопаді, ще 1 млн тонн протягом короткого періоду та додатково 3 млн тонн залежно від стану російської нафтопереробки. Метою Трамп назвав зниження цін на пальне у США. Мінфін США видав генеральну ліцензію №135, що дозволяє продаж, доставку, розвантаження та імпорт дизпального російського походження до 7 квітня 2027 року. 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», яке, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, було неконкретизованим і стосувалося лише призупинення ударів по НПЗ в обох країнах. Трамп публічно закликав Україну обрати нового лідера і тиснув на Київ із вимогою припинити удари по російських нафтових об'єктах. Україна заявила, що призупинить удари по російських НПЗ, якщо Росія припинить атаки на українську енергетику напередодні зими. Кремль незабаром після анонсу підтвердив, що Путін нині не вестиме переговорів з Україною, обурений ударами під час виборів до Держдуми; Росія після угоди продовжила удари, зокрема масштабну атаку 39 балістичними ракетами і 128 дронами в ніч на 14 жовтня переважно по Києву, Київщині та Харківщині. Двостороння група з 12 сенаторів США надіслала Трампу лист з вимогою скасувати угоду; семеро сенаторів заявили, що ліцензія суперечить законодавству США, яке з 2022 року забороняє імпорт російських енергоносіїв.
Як про це пишуть українські джерела
В українському та проукраїнському інформаційному просторі угода сприймається як одностороння поступка Москві, укладена без попереднього узгодження з Києвом. Наголошується, що вона легітимізує дії Кремля, підриває багаторічну кампанію Заходу з позбавлення російської військової машини фінансування і відкриває джерело доходів саме тоді, коли нафтогазові надходження Росії впали на 17% у річному вимірі через українські удари по НПЗ. Тиск Трампа на Київ із вимогою припинити удари по російських нафтових об'єктах і публічний заклик обрати нового лідера подається як втручання у внутрішні справи країни, яка захищається від повномасштабної агресії. Подальші удари Росії, включно з масованою атакою 14 жовтня по енергетиці, читаються як доказ того, що Москва не йде на взаємність: Кремль підтвердив відмову Путіна від переговорів і не конкретизував «енергетичне перемир'я».
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні оглядачі та офіційні особи переважно розглядають угоду як передвиборний крок напередодні проміжних виборів 3 листопада, ніж як реальне вирішення цінової проблеми: аналітики і єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс ставлять під сумнів здатність оголошених обсягів суттєво вплинути на ціни, а самі ціни з 13 жовтня знизилися лише на один цент — з $6,28 до $6,27 за галон. Підкреслюється роль війни навколо Ірану, яка підняла світові ціни на нафту з близько $60 до понад $100 за барель, тоді як українські удари по російських НПЗ розглядаються як другорядний чинник. Ліцензію критикують як таку, що суперечить закону Конгресу 202 року про заборону імпорту російських енергоносіїв; двостороння група з 12 сенаторів вимагає скасування, а проєкт висновків саміту ЄС 15–16 жовтня містить жаль з приводу угоди. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні назвала її «дуже ризикованим рішенням» і запропонувала призначити єдиного представника ЄС, можливо з групи E3, для переговорів щодо війни. ISW та аналітики оцінюють, що Росія, ймовірно, поставить виконання угоди вище за стабільність власного внутрішнього ринку пального і може використати послаблення санкцій для розширення експорту енергоносіїв загалом.
У чому розходиться висвітлення
Трамп обіцяв швидке зниження цін на пальне, але економісти, аналітики, єврокомісар Домбровскіс і реальні ціни (зниження з $6,28 до $6,27 за галон станом на 13 жовтня) свідчать, що оголошені обсяги надто малі для помітного ефекту; аналітики приписують стрибок цін передусім війні навколо Ірану, а не українським ударам по російських НПЗ. Європейські посадовці, цитовані через китайську пресу, повідомляли, що Вашингтон погрожував призупинити обмін розвідданими та механізм постачання зброї, щоб змусити Україну припинити удари по російських об'єктах; сам Трамп публічно стверджував, що США продовжують ділитися розвідінформацією з Україною. Київ заявив, що не був поінформований про дизельну домовленість заздалегідь, тоді як Кремль і Трамп представляли її як частину поточного процесу.
Передумови
У 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб уникнути фінансування війни Росії проти України. 18 вересня 2026 року Трамп підписав закон Грема, який дозволяє вторинні мита до 100% на країни, що імпортують російську енергію. 9 жовтня Трамп і Путін під час телефонної розмови досягли дизельної домовленості, після чого Мінфін США видав генеральну ліцензію №135 на імпорт дизпального до 7 квітня 2027 року. 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», обмежене ударами по НПЗ; єдиний ключовий український НПЗ виведений з ладу російськими ударами ще у 2022 році, тоді як українські удари по російських НПЗ змусили Росію час від часу призупиняти експорт дизпального і знизили російські нафтогазові доходи на 17% у річному вимірі за три квартали. Проміжні вибори у США призначені на 3 листопада; китайські аналітики пов'язують угоду з тиском цін на пальне перед голосуванням. Прем'єр-міністерка Італії Мелоні запропонувала ЄС призначити єдиного авторитетного представника, можливо з групи E3 (Німеччина, Франція, Велика Британія), для переговорів щодо російсько-української війни.