Рада 317 голосами звільнила генпрокурора Руслана Кравченка

Чому це важливо

Звільнення усуває генерального прокурора, призначеного лише в червні 2025 року, і завершує тижні загострення між Офісом генпрокурора та антикорупційними органами — НАБУ і САП. Безпосереднім поштовхом стала операція «Карфаген», яка викрила злочинну організацію в ОГП, та оголошення Кравченком підозри директору НАБУ Семену Кривоносу: президент Зеленський публічно заявив, що за таких обставин відставка є неминучою. Голосування було одностайним (317–0, без утриманих і проти) — рідкісна міжфракційна згода щодо зняття керівника ключового правоохоронного органу під час війни. Наразі невідомо, хто виконує обов'язки генпрокурора, тож керівництво прокуратури залишається у стані перехідного періоду на тлі активного антикорупційного розслідування.

Що сталося

15 вересня Верховна Рада проголосувала за звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора: 317 депутатів проголосували «за», жоден — проти чи утримався. Напередодні, 14 вересня, Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка від посади на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану». Кравченко не був присутній на засіданні: напередодні вночі він виїхав за кордон під приводом відрядження. За даними Суспільного, він самостійно оформив собі п'ятиденне відрядження до Парижа.

14 вересня Кравченко також заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а також особі, близькій до керівника САП. Кривонос і керівник САП Олександр Клименко заявили, що офіційного паперового повідомлення про підозру ніхто не отримував, і розцінили дії Кравченка як «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи». Кривонос назвав Кравченка «виконавцем атаки», заявивши, що НАБУ і САП знали про підготовку таких дій ще з липня 2025 року. Зеленський публічно заявив, що у генерального прокурора «є лише один шлях: звільнення з посади», і закликав депутатів підтримати відставку.

Перед голосуванням Кравченко звернувся до депутатів і заявив, що прийме будь-яке рішення Ради, але це має бути рішення парламенту, а не команда президента чи тиск антикорупційних органів. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Рада голосуватиме за відставку 15 вересня; профільний комітет підтримав звільнення. Після відсторонення Кравченка невідомо, хто виконує обов'язки генерального прокурора.

Як про це пишуть українські джерела

Усі одинадцять джерел, на яких базується синтез, — українські медіа та агенції, тож висвітлення є виключно внутрішньополітичним і зосереджене на українських інституціях: Верховній Раді, Офісі генерального прокурора, НАБУ, САП і президенті Зеленському. Українські джерела роблять акцент на процедурній канві (результати голосування, указ президента про відсторонення, анонси голови фракції «Слуга народу» Арахамії) та на прямому зіткненні між Кравченком і антикорупційними органами — операції «Карфаген» і підозрі Кривоносу. Особистісна лінія — поїздка Кравченка до Парижа, виїзд з України його дружини Олександри Шовкопляс, відсутність в університеті інформації про її місцеперебування, зміна прізвища у її ФОП — подається як частина того самого сюжету.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у трьох епізодах. По-перше, більшість фактів датують голосування Ради за звільнення 15 вересня, але один факт (122256) помилково вказує 15 травня. По-друге, не збігаються версії щодо вручення підозри Кривоносу: Кравченко стверджував, що підписав і надіслав підозру, тоді як Кривонос та ОГП заявляли, що жодного паперового повідомлення не отримували; керівник Укрпошти Ігор Смілянський додатково повідомив, що лист, відправлений генпрокурором, було оплачено готівкою, а не за чинним договором між Укрпоштою та ОГП. По-третє, щодо поїздки Кравченка до Парижа він сам пояснював її зустрічами з міжнародними партнерами, натомість окремі джерела стверджують, що він нібито мав на меті участь у засіданні ПАРЕ, хоча його туди не запрошували.

Передумови

4 вересня НАБУ і САП провели обшуки в службових приміщеннях генпрокурора Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; 5 вересня ОГП підтвердив ці обшуки. У межах операції «Карфаген» слідство викрило злочинну організацію, яка, за даними НАБУ, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів; організатором слідство називає заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн, а 7 вересня взято під варту його 24-річну партнерку Єлизавету Івахненко із заставою 20 млн грн. На засіданні щодо запобіжного заходу Кропиви прокурор САП повідомив про його дружні стосунки з Кравченком; за даними ЦПК, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку в Козині, де мешкає Кравченко, зокрема встановлював газовий генератор. 7 вересня Кравченко повідомив, що написав заяву про відставку після зустрічі з президентом. Кравченко був призначений генпрокурором 17 червня 2025 року. За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року він одружився з викладачкою Олександрою Шовкопляс; вона офіційно змінила прізвище ФОП на Кравченко. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, де вона працює дистанційно, не має інформації про її поточне місцеперебування; за даними ЗМІ, за два дні до відрядження самого Кравченка Шовкопляс також виїхала з України. Представники опозиції у Верховній Раді закликали повернути конкурсний відбір на посаду генпрокурора і відмовитися від «політичних призначень».