ВАКС обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Кропиві

Чому це важливо

Справа зачіпає Офіс генерального прокурора — орган, який сам покликаний розслідувати подібні злочинні схеми. За версією слідства, посадовець ОГП, якого називають «довіреною особою» генпрокурора, організував злочинну організацію для «кришування» шахрайських кол-центрів, а прокурори САП у суді представили записи, де йдеться про координацію ремонту в будинку генпрокурора, оформлення візи для його дружини та організацію поїздки на день народження в Мадрид. Це ставить під сумнів доброчесність керівництва найвищого наглядового органу й посилює інституційне протистояння між ОГП та антикорупційними органами.

Що сталося

4 вересня НАБУ та САП оголосили операцію «Карфаген», в межах якої викрили злочинну організацію, що системно отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів і відмивала кошти. Повідомлено про підозру п'ятьом особам за статтями 255 (створення та керівництво злочинною організацією) і 209 (легалізація майна) Кримінального кодексу України; їм загрожує до 15 років позбавлення волі. Організатором слідство вважає Сергія Кропиву — заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, який у матеріалах НАБУ фігурує під прізвиськом «Канцлер». Кропива працює в прокуратурі з серпня 2025 року; раніше, з серпня 2023 року до травня 2025 року, він був заступником голови Одеської обласної державної адміністрації.

5 вересня Офіс генерального прокурора спочатку через речницю Мар'яну Гайовську заперечував проведення обшуків у генпрокурора, а того ж дня підтвердив, що близько опівночі детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються генпрокурор, його перший заступник та інші співробітники. За даними джерел «Української правди», обшуки також відбулися у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера.

6 вересня Вищий антикорупційний суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу Кропиві. На початку засідання захист просив перенесення, посилаючись на брак часу для ознайомлення з підозрою; розгляд було продовжено о 15:00. Прокурор САП у суді зачитав дані слідства: Кропива організовував і координував ремонт у будинку в Козині, де мешкає генпрокурор Руслан Кравченко (встановлення газового генератора, системи відеоспостереження, прокладання інтернету, комунікація з прорабом і персоналом), допомагав з оформленням візи до США для дружини Кравченка та організовував переліт дружини й співмешканки генпрокурора до Іспанії напередодні його відрядження. Також прокурор заявив, що на записах зафіксовано обговорення бронювання номерів у дорогому мадридському готелі для Кравченка і дешевшого поруч для офіційного звіту. Слідство характеризує Кропиву як «довірену особу» генпрокурора на підставі зафіксованих неформальних стосунків і виконання різних доручень. Суд помістив Кропиву під варту до 2 листопада з альтернативою застави 120 млн грн (прокурор просив 200 млн); у разі внесення застави він має здати закордонні паспорти, прибувати за викликом і не спілкуватися з Кравченком, Вдовиченко та іншими причетними особами. Розгляд запобіжного заходу для співмешканки Кропиви Єлизавети Івахненко (у матеріалах — «Муза») перенесено на понеділок.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 6 вересня оприлюднив заяву, у якій заперечує причетність до прикриття незаконних кол-центрів, відсторонив фігуранта від виконання службових повноважень і доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення. Він також доручив перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва, де працював Кропива, та підрозділу з протидії кіберзлочинності, а ще — організувати проходження поліграфа працівниками відповідних підрозділів. За словами Кравченка, за останні 12 місяців правоохоронці провели понад 1050 обшуків у справах про незаконні кол-центри, припинили діяльність близько 340 кол-центрів і понад 5 тис. операторських місць.

Журналісти Bihus.Info знайшли в Козині будинок площею бл. 300 кв. м, який, за їхніми даними, може таємно використовуватися Кравченком і відсутній у його декларації; власником є 73-річна жінка, яка відкрила ФОП приблизно за місяць до публікації і не зазначена серед родичів генпрокурора. Кравченко стверджує, що його родина орендує там будинок площею 280 кв. м і переїхала 1 травня 2026 року; за його словами, нерухомість з'явиться в декларації за 2026 рік. За даними слідства, Кропива також підозрюється у легалізації майна за двома епізодами на загальну суму понад 89 млн грн (41,7 млн грн під час роботи в ОГП і 48,2 млн грн під час роботи в Одеській ОДА).

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа зосередилися на особистому й інституційному вимірі справи для генпрокурора Кравченка: публікували деталі про ремонт будинку в Козині, візу для дружини, поїздку на день народження в Мадрид та бронювання готелів, а також реакцію самого Кравченка, який послідовно заперечує звинувачення. Окрема лінія — знахідка Bihus.Info щодо невідображеного в декларації будинку та суперечливі пояснення Кравченка (оренда 280 кв. м проти бл. 300 кв. м за даними журналістів). У матеріалах підкреслюється інституційне протистояння: ОГП спершу заперечував нічні обшуки у службових приміщеннях керівництва, а НАБУ/САП у судовому засіданні представили прослуховування, на яких Кропива обговорює з генпрокурором побутові й робочі питання і називає його «Шефом»/«Андрійовичем».

У чому розходиться висвітлення

У матеріалах не збігаються: точна посада Кропиви в ОГП (джерела називають його або заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва, або керівником кібердепартаменту); дата дня народження генпрокурора Кравченка (4 березня в одних джерелах, 14 березня в інших); інформація про проведення обшуків у Кравченка ввечері 4 вересня (речниця ОГП Гайовська спочатку заперечувала, наступного дня ОГП підтвердив нічні слідчі дії у службових приміщеннях); площа будинку в Козині (Bihus.Info — бл. 300 кв. м, Кравченко — 280 кв. м); повідомлення про «зникнення» Кравченка понад 12 годин (джерела ZN.UA повідомляли про його перебування в клініці «Добробут», сам Кравченко назвав ці повідомлення неправдою); твердження САП про придбання Кропивою ноутбука для дружини генпрокурора (Кравченко це заперечує); а також питання декларування будинку в Козині (Кравченко обіцяє внести його в декларацію за 2026 рік, антикорупційні спостерігачі вказують на його відсутність у декларації за 2025 рік разом із даними про дружину).

Передумови

«Операція «Карфаген» була оприлюднена НАБУ та САП 4 вересня; п'ятьом особам повідомлено про підозру за статтями 255 (злочинна організація) і 209 (легалізація майна) ККУ, покарання — до 15 років позбавлення волі. За даними слідства, групу створено в середині 2025 року; учасники нібито отримали понад 20 млн грн у нерухомості та іншому майні, ще понад 10 млн грн могли зберігатися на рахунках родичів. Сергій Кропива працює в прокуратурі з серпня 2025 року, у матеріалах НАБУ фігурує під прізвиськом «Канцлер». З грудня 2024 року до червня 2025 року Руслан Кравченко очолював Державну податкову службу, після чого був призначений генпрокурором; виконувачкою обов'язків голови ДПС відтоді є Леся Карнаух. Журналісти Bihus.Info виявили в Козині будинок бл. 300 кв. м, який, за їхніми даними, може таємно використовуватися Кравченком; Кравченко стверджує, що його родина орендує там будинок площею 280 кв. м і переїхала 1 травня 2026 року.