Опубліковано 13 жовтня, 08:10 UTC · Оновлено 09:31

Miami talks: Trump’s envoys pressed Ukraine to stop strikes on Russian oil refineries; reports split on whether Washington threatened to cut intelligence and arms supplies

After an October 9 meeting near Miami between Ukrainian and US delegations, reports diverged on whether envoys Steve Witkoff and Jared Kushner actually threatened to suspend US intelligence sharing and PURL arms purchases if Ukraine does not halt strikes on Russian energy infrastructure. An anonymous NATO official cited by Politico said there are “no signs” Washington intends to follow through, while Axios, CNN, the Financial Times and some New York Times sources characterized the remarks as a veiled threat. The talks ended early after Trump announced a deal with Putin on Russian diesel imports and the Kremlin said it would not yet resume peace talks.

Головне

9 жовтня у гольф-клубі Стівена Віткоффа біля Маямі тривала близько шести годин зустріч делегацій України та США за участю радників з нацбезпеки Великої Британії, Німеччини, Франції та посадовців ЄС і НАТО.
Axios (10 жовтня) повідомив, що Віткофф і Джаред Кушнер попередили Київ: Трамп може припинити доступ України до розвідданих США, якщо удари по російських НПЗ не припиняться.
CNN (12 жовтня) та Financial Times писали, що адміністрація Трампа попереджала Україну і європейських союзників про можливе зупинення обміну розвідкою та закупівлі американської зброї в межах програми PURL.
Анонімний посадовець НАТО в коментарі Politico заявив, що «немає жодних ознак» наміру Вашингтона реалізувати ці погрози; американський чиновник спростував, що погрози взагалі лунали.
Під час переговорів Віткофф і Кушнер оголосили угоду щодо імпорту російського дизелю, яка, за даними The Telegraph, приголомшила учасників; переговори, заплановані на 9–10 жовтня, завершилися достроково.
США більше не виділяють Україні нових великих пакетів допомоги; американська зброя надалі надходить, але її закупівлю оплачують європейські союзники.
ЄС погодився виділити Києву 90 млрд євро на цей і наступний рік для компенсації відсутності американської допомоги.
The Telegraph виокремлює три сфери залежності України від США: розвідувальні дані, зенітні ракети-перехоплювачі PAC-3 (запаси яких вичерпані, зокрема через перенаправлення на Близький Схід) та закупівлі зброї в межах PURL.

Чому це важливо

У фокусі опинилися три конкретні важелі впливу США на Україну — обмін розвідданими, постачання зенітних ракет-перехоплювачів PAC-3 та закупівлі американської зброї коштом європейських союзників у межах програми PURL. Повідомлення про можливе припинення цих каналів підривають здатність України захищатися і завдавати ударів углиб Росії. Водночас анонімний посадовець НАТО і сам Трамп заперечують реалізацію погроз, тож реальне підґрунтя для хвилювання поки що залишається невизначеним.

Що сталося

9 жовтня у гольф-клубі Стівена Віткоффа біля Маямі відбулася близько шестигодинна зустріч української делегації з американськими спецпосланниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. До переговорів долучилися радники з нацбезпеки Великої Британії, Німеччини, Франції, а також посадовці ЄС і НАТО. За повідомленнями Axios, CNN, Financial Times і низки джерел The New York Times, американські посланці вимагали від Києва припинити удари по російських нафтопереробних заводах і попереджали про можливе зупинення обміну розвідданими та закупівель зброї в межах PURL, якщо ці удари продовжаться. Американський чиновник ці повідомлення спростував. Анонімний посадовець НАТО в коментарі Politico заявив, що «немає жодних ознак» реалізації цих погроз і що обмеження PURL шкодило б самим виробникам озброєнь у США. Під час перегворів Віткофф і Кушнер оголосили угоду щодо імпорту російського дизелю, яка, за даними The Telegraph, приголомшила учасників; заплановані на 9–10 жовтня консультації завершилися достроково, а Кремль, за даними NYT, відмовився відновити мирні переговори з Україною.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа, як-от NV і ZN.UA, фокусують увагу на тиску з боку США та реальних ризиках для України: зменшенні обсягів прямої американської допомоги, можливому припиненні обміну розвідданими та зриві постачання зброї через PURL. Підкреслюється, що Трамп у публічних виступах знову жорстко критикував Зеленського, водночас оголосивши угоду з Путіним щодо російського дизеля. Окремо наголошується, що зустріч завершилася достроково, а Кремль не поновив мирних переговорів, що посилює невизначеність для Києва.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародна картина, яку відтворюють українські джерела, розколота. Politico з анонімним посадовцем НАТО подає історію з «немає жодних ознак» реалізації погроз і наголошує, що обмеження PURL було б невигідним для самих американських виробників. Водночас Axios, CNN, Financial Times і частина джерел The New York Times описують заяви Віткоффа і Кушнера як відверту чи завуальовану погрозу. The Telegraph окреслює три сфери залежності України від США і нагадує, що в січні Макрон заявив про дві третини французької частки в розвідзабезпеченні України, тоді як незалежні експерти наголошують, що жодна європейська країна, зокрема Франція, не має супутникових можливостей рівня США.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться щодо трьох питань. По-перше, чи лунали погрози взагалі: Axios, CNN, Financial Times і двоє співрозмовників NYT називають заяви Віткоффа і Кушнера відвертою чи завуальованою погрозою, тоді як американський посадовець їх спростовує. По-друге, чи має Вашингтон намір їх реалізувати: анонімний посадовець НАТО в Politico каже про відсутність ознак, а Axios, CNN і Financial Times повідомляють про передані Україні та європейським союзникам попередження. По-третє, чи справді Франція замінила США як головного постачальника розвідданих: Макрон стверджує, що Франція задовольняє щонайменше дві третини потреб України, а незалежні експерти наголошують, що жодна європейська країна, включно з Францією, не має супутникових можливостей, порівнянних з американськими.

Передумови

У 2025 році США вже тимчасово призупиняли обмін розвідданими з Україною, намагаючись посилити тиск на Зеленського, після чого європейські країни почали шукати шляхи компенсації. США більше не виділяють Україні нових великих пакетів допомоги; американська зброя надалі надходить, але її закуповують за кошти європейських союзників. ЄС погодився виділити Києву 90 млрд євро на цей і наступний рік для компенсації відсутності американської допомоги. Україна вичерпала запаси зенітних ракет-перехоплювачів PAC-3, частково через перенаправлення американських запасів на Близький Схід; у липні п’ять європейських оборонних компаній запустили спільний проєкт із розробки сучасного перехоплювача, а перший тестовий прототип, за оцінками The Telegraph, з’явиться не раніше наступного року.