h.ua

Опубліковано · Оновлено

Путін запропонував Трампу та Сі Цзіньпіну тристоронній саміт щодо війни в Україні — Кремль розглядає як майданчик саміт АТЕС у Шеньчжені

За даними The Wall Street Journal, Володимир Путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 9 жовтня запропонував провести тристоронній саміт за участю США, Росії та Китаю для обговорення завершення війни в Україні на умовах, вигідних Росії. Кремль пропонує як майданчик саміт АТЕС 18–19 листопада в Шеньчжені. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що обговорення тривають, але наголосив, що поки що немає чіткого розуміння формату чи порядку денного. Трамп поки не дав згоди, але, за словами американського чиновника, може бути відкритий до пропозиції. Білий дім від коментарів відмовився, посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запит.

Головне

  • Путін запропонував тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для обговорення завершення війни в Україні на вигідних Росії умовах.
  • Ідею озвучено під час телефонної розмови Путіна з Трампом 9 жовтня, повідомила The Wall Street Journal із посиланням на колишнього російського розвідника.
  • Кремль пропонує провести зустріч на полях саміту АТЕС 18–19 листопада в Шеньчжені.
  • Пєсков підтвердив обговорення, але назвав можливість зустрічі «гіпотетичною» і заявив, що чіткого розуміння щодо формату й порядку денного немає.
  • Американський чиновник заявив WSJ, що Трамп поки не погодився, але може бути відкритий до пропозиції.
  • Росія через дипломатичні канали повідомила Пекіну про ідею; Китай дав зрозуміти, що не заперечуватиме участі Трампа.
  • Білий дім відмовився коментувати, посольство КНР у Вашингтоні не відповіло на запит WSJ.

Чому це важливо

Тристоронній саміт США, Росії та Китаю без України за столом перетворив би війну в предмет домовленостей великих держав, обходячи Київ і європейських союзників. Сам факт, що ідея пролунала в тій самій розмові 9 жовтня, де народилася угода про купівлю американцями російського дизелю, вказує на ширше зближення Москви й Вашингтона, що може торкнутися санкцій та енергетичної політики. Готовність Пекіна «не заперечувати» участі Трампа означає вихід Китаю на помітнішу посередницьку роль. На тлі публічних обвинувачень Трампа на адресу Зеленського і зворотних претензій Києва щодо «Patriot» і тиску на капітуляцію — будь-який такий формат несе для України принципово інші ризики, ніж двосторонні переговори.

Що сталося

За даними The Wall Street Journal, Володимир Путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 9 жовтня 2026 року запропонував провести тристоронній саміт за участю лідерів США, Росії та Китаю для обговорення завершення війни в України. Кремль висунув як можливий майданчик саміт АТЕС, запланований на 18–19 листопада в Шеньчжені. За даними видання, російські чиновники донесли ідею до Пекіна дипломатичними каналами, і китайська сторона дала зрозуміти, що не заперечуватиме проти участі Трампа. 18 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв'ю WSJ підтвердив, що обговорення тривають, але водночас назвав саму можливість зустрічі «гіпопотетичною» і заявив про відсутність чіткого розуміння формату й порядку денного. Не названий високопосадовець США сказав WSJ, що Трамп поки не погодився, але може бути відкритим до ідеї, зокрема в контексті його передвиборної обіцянки завершити війну. Білий дім від коментарів відмовився, посольство КНР у Вашингтоні не відповіло на запит видання. Тією ж розмовою 9 жовтня, за даними WSJ, завершилася домовленість про купівлю США російського дизельного пального та сприяння його продажу на світовому ринку; за словами самого Трампа, він не хотів «відштовхувати її від переговорів». Колишній російський розвідник, знайомий із ситуацією, описав амбіції Путіна щодо тристороннього формату як прагнення до «другої Ялти» з поділом світу на сфери впливу.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ, на яких базується синтез (НВ, «Українська правда», hromadske, «Суспільне Новини», «Інтерфакс-Україна», «Європейська правда», ZN.UA), одностайно виводять на перший план те, що ініціатором саміту є Путін, і наголошують: мета — обговорення завершення війни на російських умовах. Посилаючись на Пєскова, вони вживають означення «гіпотетичний», що відтворює кремлівську тональність «жодних конкретних домовленостей». Водночас українські видання вписують тристоронню ідею в ширший контекст російсько-американського зближення — угоду щодо дизелю з тієї ж розмови 9 жовтня, запрошення Путіна на саміт G20 у Маямі та раніше висловлену готовність Зеленського до тристоронньої зустрічі. Один із заголовків використовує оцінку «нереалістичні амбіції», відображаючи скепсис щодо пропозиції. Українські джерела окремо підкреслюють, що запропонований формат не передбачає участі Зеленського, і наводять характеристику WSJ, що такий саміт «викликав би тривогу в європейських столицях».

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине міжнародне джерело в синтезі — катарський Al Jazeera в арабській версії — подає новину стисло: Путін запропонував тристоронній саміт для обговорення завершення війни, без додаткового українського контексту. На відміну від українських видань, Al Jazeera не виносить на передній план ані заявлену готовність Зеленського до тристоронніх переговорів, ані ширший фон суперечностей між Києвом і Вашингтоном — публічні звинувачення Трампа на адресу Зеленського і зворотні претензії Зеленського щодо затримок із постачанням Patriot і тиску на капітуляцію.

У чому розходиться висвітлення

Пєсков в інтерв'ю WSJ 18 жовтня описує можливість саміту як «гіпотетичну» і наголошує, що чіткого розуміння формату й порядку денного немає. Натомість сама публікація The Wall Street Journal, на яку посилаються українські ЗМІ та Al Jazeera, подає це як конкретну пропозицію Путіна, озвучену під час розмови 9 жовтня, з активним проробленням Кремлем майданчика АТЕС і зондуванням Пекіна. Тобто між кремлівською риторикою «поки нічого не вирішено» і тим, як виклад подіює WSJ з посиланням на джерела, є розбіжність у характери ініціативи — від «обміру думок» до оформленої пропозиції, обговореної з Китаєм.

Передумови

Путін піднімав ідею тристороннього саміту і раніше — як ідеться в WSJ із посиланням на колишнього російського розвідника. Дипломатичне обрамлення формувалося заздалегідь: 23 серпня помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Путін і Трамп можуть провести переговори на полях саміту АТЕС, але зауважив, що від американської сторони відповідних сигналів ще не було. На початку вересня Ушаков уточнив, що лідери США, Росії та Китаю могли б зустрітися на АТЕС 18–19 листопада в Шеньчжені. У вересні 2026 року адміністрація Трампа запросила Путіна на саміт G20 14–15 грудня в Маямі; Кремль підтвердив участь Росії, але заявив, що рішення щодо особистої присутності Путіна ще не ухвалене. Путін не брав особистої участі в самітах G20 з 2019 року; від початку повномасштабного вторгнення в Україну російську делегацію на таких заходах представляв, зокрема, міністр закордонних справ Сергій Лавров. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що G20 може стати для Путіна можливістю провести переговори з Трампом та іншими світовими лідерами. 22 вересня, після зустрічі з Трампом на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, Зеленський підтвердив готовність до тристоронньої зустрічі та припустив, що Трамп міг би її організувати. 23 вересня Пєсков заявив, що Путін «нібито» готовий зустрітися з Трампом і Зеленським, але лише за певних, не названих «передумов» з боку Росії. Паралельно Трамп звинуватив Зеленського в небажанні завершувати війну; Зеленський, своєю чергою, звинувачував Трампа в тиску на Україну до капітуляції та у затримках постачання зенітних ракет Patriot.