Південна Корея стала ключовим каналом постачання пального до РФ, попри санкції — розслідування The Guardian
Аналіз The Guardian на основі портових записів та даних відстеження суден показав, що у липні–серпні з південнокорейських портів на сім танкерів, три з яких під санкціями Великої Британії та ЄС, було завантажено понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, яке 14 рейсами було доставлено на російський Далекий Схід. За даними Kpler, на Південну Корею припало близько 31% серпневого морського імпорту нафтопродуктів Росією — більше поставила лише Індія. Торгівля, схоже, не порушує законодавства Південної Кореї, що ставить питання про розрив між її політичною підтримкою України та практичним дотриманням санкційного режиму.
Головне
- У липні–серпні понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, завантажено у південнокорейських портах на 7 танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу.
- 3 з 7 танкерів перебували під санкціями Великої Британії та ЄС; один із них — підсанкційний Layla — перевіз 57 тисяч тонн дизелю двома рейсами з Ульсану до Владивостока.
- Один танкер (Chongchon) отримав близько 26 тисяч тонн пального шляхом перевалки з судна на судно біля порту Йосу, не заходячи в порт.
- Серед покупців пального, за даними Kpler, — підсанкційна Роснефть і група NNK, чий власник Едуард Худайнатов і NNK-Oil перебувають під британськими санкціями.
- На Південну Корею припало 112 тисяч тонн, або близько 31% серпневого морського імпорту нафтопродуктів РФ; більше поставила лише Індія.
- За даними МЕА, у червні переробка на російських НПЗ впала до найнижчого рівня за понад 20 років, виробництво дизелю скоротилося майже на 30%.
- Торгівля, схоже, не порушує законодавства Південної Кореї, чиї обмеження щодо РФ здебільшого стосуються експортного контролю промислового обладнання, електроніки та транспортних засобів.
Чому це важливо
Південна Корея публічно підтримує Україну — у 2023 році Сеул пообіцяв $2,3 млрд переважно кредитної допомоги, постачає гуманітарну допомогу та нелетальне військове обладнання, але відмовляється передавати летальну зброю. Водночас її порти стали одним з найбільших джерел імпортного пального для Росії, яка, за даними МЕА, через санкції та удари по НПЗ різко скоротила власне виробництво дизелю. Завантаження на санкційні танкери вказує на прогалини в дотриманні санкцій на етапі відвантаження і ставить питання про розрив між політичною солідарністю Сеула з Україною та практичними наслідками його торговельної політики.
Що сталося
Розслідування The Guardian, проведене на основі портових записів, даних відстеження суден і судноплавних даних Kpler, встановило, що у липні–серпні в кількох південнокорейських портах на сім танкерів було завантажено понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, здійснивши 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три з семи танкерів — під санкціями Великої Британії та ЄС, один із яких (Layla) перевіз 57 тисяч тонн дизелю двома рейсами з Ульсану до Владивостока, а танкер Astoria під російським прапором завантажив у серпні майже 11 тисяч тонн, заявивши Японію як пункт призначення, але вирушив до Владивостока. Танкер Chongchon не заходив у порт і отримав близько 26 тисяч тонн пального шляхом перевалки з непідсанкційного танкера Celeste I біля якірної стоянки в Йосу. Власники та оператори чотирьох танкерів не відповіли на запити про коментар, а власники та продавці пального в портових документах не зазначені. За даними Kpler, серед покупців — підсанкційні Роснефть і група NNK, а Південна Корея у серпні стала другим за обсягом постачальником нафтопродуктів до Росії морським шляхом після Індії, забезпечивши близько 31% імпорту. Торгівля, як зазначає The Guardian, не порушує південнокорейського законодавства.
Як про це пишуть українські джерела
Обидва українські джерела перепубліковують розслідування The Guardian, наголошуючи на суперечності між проголошеною підтримкою України з боку Сеула та його роллю постачальника пального для Росії. Вони цитують Головне управління розвідки Міністерства оборони України про те, що Москва була змушена імпортувати нафтопродукти для забезпечення російської воєнної машини, і включають як додатковий контекст окремий конфлікт довколо передачі двох північнокорейських військовополонених Сеулу, що посилило напругу між Києвом і Сеулом.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Розслідування проведене The Guardian на основі портових записів, даних відстеження суден і даних Kpler, із залученням коментаря аналітика Centre for Research on Energy and Clean Air Ісаака Леві. The Guardian подає ситуацію переважно як проблему дотримання санкцій і довіри до Південної Кореї, наголошуючи, що торгівля не порушує південнокорейського законодавства, і не займає позиції щодо спору про передачу північнокорейських полонених, обмежуючись повідомленням, що Сеул просив зберігати передачу в таємниці.
У чому розходиться висвітлення
Сеул стверджує, що Україна порушила домовленості про конфіденційність щодо передачі двох північнокорейських військовополонених. Українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента повідомляють, що українська сторона заперечує наявність такої угоди про конфіденційність.
Передумови
У 2023 році Південна Корея пообіцяв Україні $2,3 млрд підтримки переважно у формі кредитів, надає гуманітарну допомогу та нелетальне військове обладнання — шоломи, бронежилети, машини для розмінування, — але відмовляється постачати летальну зброю відповідно до власної практики. ГУР Міноборони України заявляє, що Москва змушена імпортувати нафтопродукти для забезпечення воєнних потреб. За даними Kpler, серед покупців пального — підсанкційна державна Роснефть і група NNK, чий власник Едуард Худайнатов і NNK-Oil перебувають під британськими санкціями. Поставки відбуваються на тлі окремого конфлікту довкола передачі Україною двох північнокорейських полонених Сеулу, який, за словами Сеула, мав залишитися конфіденційним.