Зеленський на саміті Кримської платформи: Україна погодила режим безпечного проходу в Чорному морі й чекає на відповідь Росії
Президент Володимир Зеленський на шостому саміті Міжнародної Кримської платформи 23 вересня заявив, що Україна погодилася на режим безпечного проходу суден у Чорному морі та чекає через посередників на відповідь Росії. Він пов'язав зростання світових цін на енергоносії та продовольство з окупацією Криму Росією у 2014 році та перетворенням півострова на велику військову базу.
Головне
- Зеленський виступив на шостому саміті Міжнародної Кримської платформи 23 вересня в Нью-Йорку.
- Україна погодилася на режим безпечного проходу суден у Чорному морі й чекає відповіді Росії через посередників.
- Єгипет, Індія та Туреччина передали Україні письмові пропозиції щодо розблокування Чорного моря.
- Україна запропонувала дзеркальне припинення ударів у Чорному морі для забезпечення безперебійного транспортування вантажів.
- Зеленський пов'язав зростання цін на пальне та продовольство у світі з окупацією Криму у 2014 році та його мілітаризацією.
- У липні та першій половині серпня 2026 року Росія атакувала 52 цивільні судна; 22 липня через український морський коридор не пройшло жодне судно.
Чому це важливо
Україна публічно взяла на себе зобов'язання щодо режиму безпечного проходу суден у Чорному морі, що засвідчує її готовність до переговорів про розблокування морського експорту. Ініціатива вийшла за межі двостороннього формату: Єгипет, Індія та Туреччина підготували письмові пропозиції. На тлі інтенсифікації Росією ударів по цивільному судноплавству та різкого падіння українського експорту зерна відсутність відповіді Росії залишає дипломатичне вікно відкритим, але невирішеним.
Що сталося
На шостому саміті Міжнародної Кримської платформи 23 вересня в Нью-Йорку президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна погодилася на режим безпечного проходу суден у Чорному морі та через посередників очікує офіційної відповіді Росії. За словами Зеленського, Єгипет, Індія та Туреччина вже передали Києву свої пропозиції щодо розблокування Чорного моря, і ці пропозиції «є на папері». Україна запропонувала дзеркальне припинення ударів у Чорному морі для забезпечення безперебійного транспортування вантажів, зокрема сільгосппродукції, і заявила про готовність гарантувати безпечне судноплавство та продовольчу безпеку за умови реальних кроків Росії до деескалації. Зеленський подякував Європі, США, Туреччині та Єгипту за зусилля у відновленні продовольчої безпеки та безпеки судноплавства. Він також провів зустріч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом під час перебування в Нью-Йорку; турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан повідомив про інтенсифікацію дипломатичних зусиль Анкари для досягнення домовленостей щодо Чорного моря. Президент пов'язав зростання світових цін на енергоносії та продовольство з окупацією Криму Росією у 2014 році та перетворенням півострова на велику військову базу, що ускладнює експорт зерна, добрив, дизелю та нафти через Чорне море.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела, наявні в синтезі, є українськими медіа та агенціями. Вони подають заяву Зеленського як центральну подію, наголошуючи на готовності України до переговорів і перекладаючи відповідальність за морську кризу на Росію. Українські джерела акцентують, що саме окупація Криму у 2014 році та його мілітаризація є першопричиною нинішніх проблем з експортом через Чорне море, а удари Росії по цивільному судноплавству кваліфікуються Києвом як «навмисний економічний і гуманітарний тероризм». Окремо підкреслюється дипломатична роль посередників — Туреччини (зокрема зустріч Зеленського з Ердоганом та активізація зусиль Хакана Фідана), Єгипту та Індії.
Передумови
Росія окупувала Крим у 2014 році та згодом перетворила півостров на велику військову базу; Україна вважає це першопричиною перешкоджання експорту в Чорному морі. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ціни на продовольство у світі різко зросли, найбільше постраждали країни, що розвиваються; чиновники ЄС на відкритій 18 вересня Генасамблеї ООН мали серед завдань не допустити повторення тієї кризи. За даними міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково зруйновано 1173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Через блокаду чорноморського судноплавства близько 100 млн тонн продовольства з Росії та України (приблизно 60 млн тонн російського зерна і 30–35 млн тонн українського зерна й олійних) не можуть потрапити на світовий ринок. За оцінкою Forbes Ukraine, якщо блокада експорту зерна через Чорне море триватиме до кінця маркетингового року 2026/27, Україна може втратити понад 5 млрд доларів експортних доходів і не зможе відвантажити близько 24 млн тонн зерна. 14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що зростання цін на дизель у світі спричинене переважно війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану; Зеленський у відповідь сказав, що Київ готовий до взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі, якщо партнери зможуть гарантувати дотримання цього Росією. 15 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков назвав можливе «енергетичне перемир'я» «дуже хорошою ідеєю», після того як раніше фактично виключав його, назвавши енергетику «ахіллесовою п'ятою» України. Україна також долучилася до спільної заяви 51 держави-члена ООН із закликом до повного, негайного й безумовного припинення вогню.