Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських полонених і спричинила дипломатичний конфлікт
Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених у Курській області. Президент Зеленський оголосив про це на Генасамблеї ООН 23 вересня. Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення, яку Україна заперечує.
Головне
- Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських полонених, які прибули до Сеула у середині вересня.
- Президент Зеленський 23 вересня під час Генасамблеї ООН повідомив про передачу.
- 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мун звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення.
- Україна, за даними ЗМІ з посиланням на Офіс Президента, заперечує існування будь-якої угоди про конфіденційність.
- МЗС Південної Кореї викликало тимчасового повіреного України Андрія Вешкіна і висловило серйозне занепокоєння.
- Південнокорейська розвідка (NIS) оцінює, що Зеленський оприлюднив інформацію, щоб схилити Сеул до постачання зброї.
- Південна Корея надає Україні гуманітарну допомогу, але утримується від постачання зброї через політику неозброєння країн у стані війни.
Чому це важливо
Інцидент загострив відносини між Україною та Південною Кореєю — країною, яка надає гуманітарну допомогу, але відмовляється постачати зброю. Присутність північнокорейських військ на боці Росії створила незвичний дипломатичний канал між Києвом і Сеулом, а публічне розкриття передачі може вплинути на позицію Сеула щодо озброєння України. Корейські експерти також попереджають, що двоє полонених можуть стати інструментом пропаганди Кім Чен Ина у разі їхнього повернення.
Що сталося
Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених Силами оборони України в Курській області у січні 2025 року. Полонені прибули до Південної Кореї у середині вересня 2026 року без серйозних проблем зі здоров'ям і висловили бажання оселитися в Південній Кореї. 23 вересня, під час виступу на Генасамблеї ООН, президент Володимир Зеленський оголосив про передачу. Наступного дня президент Південної Кореї Лі Чже Мун звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення. Південнокорейська розвідка стверджує, що саме Україна першою попросила тримати передачу в таємниці, побоюючись критики всередині країни через втрату можливості обміняти полонених на українських військових. Сеул також повідомив, що Україна заздалегідь попередила через дипломатичні канали про намір Зеленського згадати полонених у виступі в ООН і попросила «з розумінням» поставитися до цього. Українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі Президента заперечують існування будь-якої угоди про конфіденційність. МЗС Південної Кореї викликало тимчасового повіреного України Андрія Вешкіна і висловило серйозне занепокоєння. За даними NIS, жодних вибачень чи висловлення жалю з українського боку офіційними чи неофіційними каналами не надходило.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ акцентують увагу на версії, оприлюдненій кореєзнавцем Миколою Поліщуком у Радіо NV: президент Південної Кореї Лі Чже Мун, імовірно, мав намір передати двох полонених Кім Чен Ину для використання у північнокорейській пропаганді як «звільнених» лідером КНДР. Українське висвітлення також наголошує на повідомленні NIS про те, що саме Україна першою просила про конфіденційність, перекладаючи відповідальність за подальше публічне розкриття на подальші дії Сеула.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Англомовні ЗМІ подають заяву Зеленського в ООН як свідому спробу схилити південнокорейську громадськість і політиків до підтримки постачання зброї Україні, цитуючи оцінку Національної розвідувальної служби Південної Кореї. Міжнародне висвітлення фокусується на дипломатичних наслідках: звинуваченнях Сеула в порушенні угоди про нерозголошення, виклику українського тимчасового повіреного до МЗС та потенційній шкоді для двосторонніх відносин.
У чому розходиться висвітлення
Україна та Південна Корея мають протилежні позиції щодо існування угоди про нерозголошення: Сеул стверджує, що така угода була і що саме Україна першою попросила про конфіденційність, а Зеленський порушив домовленість; Україна заперечує будь-яку угоду. Сеул також стверджує, що Україна заздалегідь повідомила через дипломатичні канали про намір Зеленського згадати полонених у виступі в ООН і попросила ставитися до цього «з розумінням»; українська сторона не визнає жодних зобов'язань і відповідно не вважає свої дії порушенням.
Передумови
Двоє північнокорейських військовослужбовців були захоплені Силами оборони України в Курській області у січні 2025 року серед тисяч північнокорейських солдатів, відправлених КНДР для підтримки російських зусиль у війні. За оцінкою NIS, близько 9 000 північнокорейських військових були залучені до операцій зі спостереження в Курській області. Під час перебування в Україні полонені висловили бажання оселитися в Південній Кореї. КНДР у минулому представляла масштабні випадки переходу своїх громадян до Південної Кореї як викрадення або спокушання з боку Сеула. Тривалою політикою Південної Кореї залишається непостачання зброї країнам, які перебувають у стані активного збройного конфлікту.