Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю через передачу двох північнокорейських полонених
Після виступу президента Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу Україною двох північнокорейських полонених Південній Кореї, між Києвом та Сеулом спалахнула дипломатична суперечка. Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення, запровадив «додаткові заходи» у разі відмови від вибачень. Офіс Президента України таку угоду заперечує.
Головне
- 23 вересня Зеленський на Генасамблеї ООН оголосив, що Україна передала Південній Кореї двох полонених північнокорейських військових, захоплених у Курській області
- Полонені прибули до Південної Кореї у середині вересня; серйозних проблем зі здоров'ям у них немає
- 24 вересня Лі Чже Мюн звинуватив Україну в порушенні угоди про конфіденційність; Офіс Президента України заперечує існування такої угоди
- 28 вересня МЗС Південної Кореї викликало тимповіреного у справах України Андрія Єжкіна; 1 жовтня глава МЗС Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням»
- 2 жовтня Лі Чже Мюн пригрозив «додатковими заходами», якщо Україна не визнає фактів і не публічно перепросить
- Національна розвідувальна служба Південної Кореї оцінила, що Зеленський розкрив інформацію, аби схилити південнокорейську громадськість до підтримки постачання зброї Україні
Чому це важливо
Суперечка між Україною та Південною Кореєю — рідкісний публічний розкол між Києвом і демократичним азійським партнером, який підтримує Україну гуманітарно та фінансово, але не постачає зброю. Вона загрожує зіпсувати відносини з ключовим донором і ускладнити спроби Києва схилити Сеул до ширшої військової підтримки.
Що сталося
23 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених у Курській області. Ті самі полонені, за даними Національної розвідувальної служби (НРС) Південної Кореї, висловили бажання оселитися в Південній Кореї, мали прибути туди в середині вересня і не мати серйозних проблем зі здоров'ям. Вже 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мюн звинуватив Україну в порушенні угоди про нерозголошення. За версією Сеула, обидві сторони з самого початку переговорного процесу домовилися зберігати передачу в таємниці, причому ініціатором конфіденційності був Київ. Офіс Президента України таку угоду заперечує. 28 вересня МЗС Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Єжкіна, а 27 вересня Сеул публічно зажадав офіційного пояснення та вибачень. 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і повідомив, що перебуває у щоденному прямому контакті з південнокорейським колегою Чо Хьоном. 2 жовтня Лі Чже Мюн пригрозив «додатковими заходами» у разі відмови України визнати факти й перепросити, не уточнивши, про які саме заходи йдеться. Також він висловив «глибоке співчуття» через українські заяви про можливий військовий конфлікт між Північчю та Півднем, назвавши їх підбурюванням до війни на Корейському півострові. Південнокорейська НРС оцінила, що розкриття інформації Зеленським, ймовірно, мало на меті схилити південнокорейську громадськість до підтримки постачання зброї Україні.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа представляють ситуацію як «дипломатичне непорозуміння», яке активно вирішується. МЗС наголошує на щоденних контактах із Сеулом і важливості Південної Кореї як партнера. Офіс Президента та радник Дмитро Литвин заперечують існування угоди про нерозголошення і стверджують, що приховувати, куди прямують полонені, було б неправильно. Кореєзнавець Микола Поліщук в інтерв'ю «Радіо НВ» припустив, що Сеул, ймовірно, планував передати полонених Кім Чен Ину для пропагандистського використання. Посол Валерій Чалий визнав, що інцидент виявив ширшу проблему ослаблення комунікації всередині української зовнішньополітичної системи.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Південнокорейські джерела, відтворені у західних ЗМІ, представляють розкриття інформації як порушення взаємної угоди. У центрі уваги — оцінка НРС про те, що Зеленський, ймовірно, прагнув схилити південнокорейську громадськість до підтримки постачання зброї. Офіційні особи Сеула наголошують, що розголошення може загрожувати безпеці полонених та їхніх родичів у Північній Кореї й ускладнити міжкорейський та американсько-північнокорейський діалог. Підкреслюється вимога офіційного пояснення та вибачень, а також погроза «додаткових заходів» з боку президента Лі Чже Мюна, який також висловив «глибоке співчуття» через українські заяви про можливий військовий конфлікт між Північчю та Півднем.
У чому розходиться висвітлення
Чи існувала угода про конфіденційність щодо передачі полонених: Південна Корея стверджує, що так, і що саме Україда першою просила про нерозголошення; Офіс Президента України заперечує існування будь-якої угоди. Чи попереджала Україда Сеул дипломатичними каналами про намір Зеленського згадати полонених на Генасамблеї ООН: високопоставлений південнокорейський чиновник каже, що так; Україда, заперечуючи саму угоду, ставить це під сумнів. Чи висловлювала Україда жаль: за даними НРС, ані офіційних, ані неофіційних вибачень не було; українські посадовці називають ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і кажуть, що прагнуть відновити стосунки, хоча формального вибачення не озвучили. Що саме мають на увазі «додаткові заходи» Лі Чже Мюна: дослідник Корейського інституту національного об'єднання припускає, що йдеться про гуманітарну, фінансову та відновлювальну допомогу; сам Лі не уточнив.
Передумови
Двоє північнокорейських військових були захоплені Збройними силами України в Курській області РФ, за даними одного з джерел — у січні 2025 року. Вони прибули до Південної Кореї у середині вересня і, за повідомленнями, висловили бажання оселитися там. Південна Корея з початку повномасштабного вторгнення Росії надає Україні гуманітарну та фінансову допомогу, але не постачає зброю, дотримуючись політики ненадання озброєнь країнам, які активно ведуть бойові дії; у липні на полях саміту НАТО Сеул пообіцяв додатково 100 млн доларів нелетальної допомоги. НРС Південної Кореї оцінює, що в Курській області було задіяно близько 9 000 північнокорейських військових. Північна Корея публічно не коментує передачу полонених, але раніше описувала масові переходи своїх громадян на Південь як викрадення або вербування з боку Сеула.