Тема: Економіка
-
Російські удари знищили останній великий логістичний центр «Епіцентру» у Хмельницькому
Увечері 13 жовтня російські війська завдали десять ударів по логістичному розподільчому центру компанії «Епіцентр» у Хмельницькому. П'ять масштабних пожеж знищили близько 85% товарів на об'єкті, який фактично був єдиним великим складом компанії, що вцілів після початку повномасштабної війни. Працівників не постраждало, але компанія попереджає про ризик для зарплат і робочих місць тисяч людей.
-
Удари по дата-центрах «Яндекса» обвалили трафік російських ботів і сервіси компанії
Українські удари уражених три великі дата-центри «Яндекса» у Сасово, Калузі та Володимирі між 8 і 11 жовтня 2026 року. Це вивело з ладу ключові сервіси компанії, спричинило каскадні збої в російських логістичних, банківських та роздрібних системах і, за даними Cloudflare, різко знизило частку автоматизованого бот-трафіку в мережі «Яндекса».
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Хмара заявив про позицію МОУ максимально бронювати працівників оборонної промисловості
Міністр оборони України Євгеній Хмара заявив, що Міністерство оборони підтримує максимальне бронювання працівників оборонної промисловості від мобілізації. За його словами, якщо держава ставить підприємствам завдання нарощувати виробництво критичних для фронту систем і дає їм контракти, вона має створити умови для їх виконання, а система бронювання має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Експорт електроенергії до ЄС на тлі масових відключень в Україні
Україна експортує електроенергію до Євросоюзу, попри те що в окремих регіонах через пошкоджені російськими ударами лінії електропередач запроваджені тривалі відключення світла та обмеження руху. Енергетичні експерти звертають увагу на парадокс: генерація в країні перевищує споживання, але передати електроенергію із заходу на схід неможливо.
-
Посли ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії: одна компанія виключена на прохання Естонії
Посли країн ЄС 7 жовтня погодили новий, 22-й пакет санкцій проти Росії, що включає 743 фізичні та 826 юридичних осіб, пов'язаних з російським військово-промисловим комплексом. На прохання Естонії зі списку виключено одну російську компанію та пов'язану з нею особу через постачання рідкоземельних металів на естонське підприємство NPM Silmet. Остаточне затвердження очікується на засіданні Ради ЄС з міністрів закордонних справ 12 жовтня.
-
Розслідування Guardian: у липні-серпні з портів Південної Кореї до Росії вивезли понад 176 тис. тонн пального, зокрема підсанкційними танкерами
Аналіз портових записів і даних суднових трекерів, проведений The Guardian, показав, що у липні-серпні в кількох південнокорейських портах на сім танкерів завантажили понад 176 тис. тонн пального, переважно дизельного; ці судна здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три з семи танкерів перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. МЗС України підтвердило ці дані, а Сеул їх заперечує.
-
Нафтогазові доходи Росії за 9 місяців 2026 року впали на 17% попри зростання цін на Urals
Податкові надходження Росії від видобутку нафти та газу за січень–вересень 2026 року склали 5,47 трлн рублів ($64,43 млрд) проти 6,61 трлн роком раніше. Падіння доходів відбулося на тлі різкого зростання цін на Urals і пояснюється скороченням видобутку, обмеженнями експорту та ударами українських дронів по НПЗ.
-
У Чорному морі біля Румунії після удару загорілося та затонуло судно Royad Mammadov з українським зерном
5 жовтня в Чорному морі біля румунічного узбережжя в нейтральних водах загорілося та затонуло вантажне судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно з українського порту Ізмаїл до Італії. За даними румунського МВС, загинули двоє членів екіпажу, 11 врятовано. Президент Зеленський заявив, що судно було уражене двома російськими безпілотниками, і закликав тиск на Росію для відновлення глобальної продовольчої безпеки.
-
Кравченко обговорив із Райхе страхування воєнних ризиків і «Індустріальний Рамштайн»
Міністр економіки України Олександр Кравченко 4 жовтня зустрівся в Києві з міністеркою економіки Німеччини Катеріною Райхе. Сторони обговорили оновлену модель страхування воєнних ризиків із виплатами до $10 млн, а також розвиток спільної ініціативи «Індустріальний Рамштайн», на запуск якої Німеччина виділяє €30 млн. Райхе також заявила, що під час переговорів із Зеленським порушувала тему боротьби з корупцією та очікує вимірюваних результатів.
-
Єврокомісія пропонує обмежити доступ України до ринку ЄС та аграрних субсидій навіть після вступу
Європейська комісія ухвалила пакет документів, у яких пропонує суттєво обмежити доступ України до аграрного ринку ЄС та Спільної аграрної політики навіть у разі набуття членства. Мета — заспокоїти Польщу, Францію та Італію, які побоюються конкуренції з боку українського зерна. Україна заявляє, що не погодиться на постійні обмеження.
-
Міноборони: понад 51% нафтопереробних потужностей Росії виведено з ладу
Міністерство оборони України заявило, що удари українських Сил оборони дальнього радіусу вивели з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей Росії. Оцінку озвучив міністр оборони Євгеній Хмара. Серед нещодавно уражених об'єктів названо низку російських НПЗ та комплекс в Усть-Лузі.
-
Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
URIF схвалив найбільший пакет інвестицій — понад $60 млн в енергетику, критичні мінерали та подвійні технології
Американо-український фонд відновлення (URIF) через рік після запуску схвалив інвестиційний пакет понад $60 млн власних коштів у нові проєкти в енергетиці, критичних мінералах і подвійних технологіях, який має залучити до $1 млрд стороннього капіталу. До пакета входять спільна з BGV Group інвестиційна платформа для видобутку рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію, фінансування децентралізованих енергетичних хабів і боргове фінансування разом із DFC для системи накопичення енергії ДТЕК на 200 МВт⋅год / 400 МВт⋅год.
-
Росія закладає рекордні 17,1 трлн рублів на війну у бюджеті на 2027 рік
Проєкт бюджету РФ на 2027 рік передбачає військові видатки у 17,1 трлн рублів (близько 205 млрд доларів) — на понад 40% більше, ніж план на 2026 рік, і майже на 380% більше, ніж у рік, що передував повномасштабному вторгненню. Москва відмовилася від намірів уповільнити зростання військових витрат, попри зростання дефіциту бюджету та державного боргу. Аналітики прогнозують, що значна частина цих коштів піде на виробництво зброї.
-
Туреччина та ООН організовують нові переговори між Україною та Росією щодо перемир'я у Чорному морі
Туреччина та ООН ініціювали новий раунд переговорів між Україною та Росією про перемир'я у Чорному морі для захисту експорту зерна. Зустрічі заплановані на початок жовтня, посередником виступатиме швейцарська НГО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива має на меті відновити Чорноморську зернову ініціативу 2022 року, яку Росія залишила у 2023 році.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.