Туреччина та ООН організовують нові переговори між Україною та Росією щодо перемир'я у Чорному морі
Туреччина та ООН ініціювали новий раунд переговорів між Україною та Росією про перемир'я у Чорному морі для захисту експорту зерна. Зустрічі заплановані на початок жовтня, посередником виступатиме швейцарська НГО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива має на меті відновити Чорноморську зернову ініціативу 2022 року, яку Росія залишила у 2023 році.
Головне
- Переговори за посередництва швейцарської НГО «Центр гуманітарного діалогу» заплановано на початок жовтня в Україні та Росії.
- Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН відбулася закрита зустріч за участю Туреччини, США, європейських країн, Індії та Єгипту, де обговорювали «вузько визначену та взаємну домовленість».
- Україна отримала чотири пропозиції щодо перемир'я у Чорному морі — від США, Індії, Туреччини та Єгипту; Україна готова підтримати енергетичне й чорноморське перемир'я лише в комплексі.
- Росія висуває жорсткі умови — часткове зняття санкцій і значні військові поступки з боку України; країни-посередники стверджують, що Москва відкидає всі пропозиції.
- У серпні ф'ючерси на пшеницю зросли до трирічного максимуму на тлі ударів по портовій інфраструктурі; вантажопереробка портів Великої Одеси після 22 липня скоротилася більш ніж у 15 разів.
- Лавров назвав повернення до угоди 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним»; Путін 1 жовтня назвав «безглуздою» пропозицію припинити удари по суднах в обмін на зупинку атак на російські НПЗ.
Чому це важливо
Нова чорноморська домовленість дозволила б відновити безпечний експорт українського зерна, добрив і продовольства в умовах, коли російські удари різко скоротили відвантаження та штовхнули світові ф'ючерси на пшеницю до трирічного максимуму. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці, а перебої з постачанням безпосередньо загрожують продовольчій безпеці таких країн, як Єгипет. Переговори також є тестом на готовність Росії прийняти умови посередників, тоді як Москва публічно вимагає часткового зняття санкцій і військових поступок від Києва. До процесу залучені Туреччина, ООН, США, європейські країни, Єгипет та Індія, що робить результат важливим для ширшої дипломатії навколо війни.
Що сталося
Туреччина та ООН ініціювали новий раунд переговорів між Україною та Росією щодо перемир'я у Чорному морі, спрямованого на захист експорту зерна та продовольства. Зустрічі заплановано на початок жовтня; посередником виступатиме швейцарська неурядова організація «Центр гуманітарного діалогу». Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН відбулася закрита зустріч за участю представників Туреччини, США, європейських країн, Індії та Єгипту, на якій обговорювалася «вузько визначена та взаємна домовленість» про вільне комерційне судноплавство і захист портової й енергетичної інфраструктури. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ розглядає чотири варіанти перемир'я у Чорному морі — від США, Індії, Туреччини та Єгипту, причому Україна готова підтримати енергетичне й чорноморське перемир'я лише в комплексі. Москва, за даними країн-посередників, відкидає всі запропоновані варіанти, а її ключові вимоги — часткове зняття санкцій і значні військові поступки з боку України. Глава МЗС РФ Сергій Лавров у вересні назвав повернення до угоди 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним», а Володимир Путін 1 жовтня на Валдаї назвав «безглуздою» ідею припинити удари по суднах в обмін на зупинку українських атак на російські нафтопереробні заводи.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на дипломатичній ініціативі з відновлення «зернового коридору» і наголошують на конструктивній позиції Києва: Україна отримала чотири пропозиції щодо перемир'я (від США, Індії, Туреччини та Єгипту) і готова підтримати енергетичне й чорноморське перемир'я лише в комплексі. Водночас джерела акцентують на гуманітарних та економічних втратах від російських ударів: за даними міністра з відновлення Миколи Калашника, з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 1 173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна, а вантажопереробка портів Великої Одеси після 22 липня скоротилася більш ніж у 15 разів. На тлі невизначеності ЗМІ підкреслюють протилежні сигнали — заяву Ердогана про «позитивну» відповідь Зеленського і скептицизм міністра Тараса Висоцького, який не бачить перспектив зернового перемир'я найближчими місяцями. Окремо наголошується, що Путін 1 жовтня назвав пропозиції щодо припинення ударів по суднах «абсурдними»/«безглуздими», що подається як свідчення блокування деескалації з боку Москви.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки перспектив зернового перемир'я різняться: президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляє, що отримав «позитивну» відповідь від Володимира Зеленського щодо відновлення зернового коридору, тоді як український міністр Тарас Висоцький стверджує, що не бачить перспектив зернового перемир'я найближчими місяцями, посилаючись на інформацію від партнерів про відхилення Москвою всіх пропозицій. Характеристика позиції Росії також подається по-різному: Сергій Лавров називає повернення до угоди 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним» і звинувачує Україну у зловживанні домовленостями, а Володимир Путін стверджує, що українські пропозиції «досі на столі», і рішення ухвалюватимуть «виходячи з власних інтересів».
Передумови
Чорноморська зернова ініціатива 2022 року, укладена за посередництва Туреччини та ООН, гарантувала безпечний вивіз зерна, добрив і продовольства з українських портів і діяла близько року, після чого Росія вийшла з неї в липні 2023 року. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці; до повномасштабної війни Україна давала близько 46% світового експорту соняшникової олії, 12% кукурудзи та 9% пшениці, а морським шляхом проходило близько 90% українського експорту. Після 22 липня 2025 року різко посилилися російські удари по портовій інфраструктурі та цивільному флоту: суднозаходи в українські порти тимчасово припинилися, а вантажопереробка портів Великої Одеси впала більш ніж у 15 разів. У серпні ф'ючерси на пшеницю зросли до трирічного максимуму, а Єгипет — найбільший у світі покупець пшениці — не отримував чорноморського зерна близько місяця.