Туреччина та ООН організовують нові переговори Росії та України щодо чорноморського перемир'я
На початку жовтня 2025 року Туреччина та ООН ініціюють нову серію переговорів між Росією та Україною про припинення вогню в Чорному морі для захисту експорту зерна. Посередником виступатиме швейцарська НУО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива покликана відновити «зернову угоду» 2022 року, але Москва висуває жорсткі умови й публічно відкидає повернення до попередньої рамки.
Головне
- Ініціатива запущена у вересні 2025 року; зустрічі заплановано на початку жовтня в Україні та Росії.
- Посередник — швейцарська НУО «Центр гуманітарного діалогу».
- Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН відбулася закрита зустріч за участі Туреччини, США, Європи, Індії та Єгипту.
- Учасники обговорювали «вузько окреслену і взаємну домовленість» про вільне комерційне судноплавство і захист портів та енергетичної інфраструктури.
- Росія та Україна разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці; у серпні 2025 року ф'ючерси на пшеницю зросли до трирічного максимуму.
- Москва висуває умови: часткове зняття санкцій і військові поступки України; Лавров назвав повернення до угоди 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним».
- Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що не бачить позитивних сигналів для зернового перемир'я найближчими місяцями.
Чому це важливо
Переговори покликані відтворити «зернову угоду» 2022 року, яка гарантувала безпечний вивіз українського зерна, добрив і продовольства Чорним морем. Росія та Україна разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці, а удари по портовій інфраструктурі вже підняли ф'ючерси на пшеницю до трирічного максимуму. Нова домовленість могла б охопити як вільне комерційне судноплавство, так і захист портів та енергетичної інфраструктури — з прямими наслідками для світових цін на продовольство та енергетичну безпеку. Водночас Москва висуває жорсткі умови (часткове зняття санкцій, військові поступки України) і публічно відкидає повернення до рамки 2022 року, що робить результат переговорів непередбачуваним.
Що сталося
Туреччина та ООН на початку жовтня 2025 року організовують нові переговори між Росією та Україною щодо припинення вогню в Чорному морі та захисту експорту зерна. Посередником виступатиме швейцарська НУО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива, запущена у вересні 2025 року, має на меті відтворити «зернову угоду» 2022 року, яка проіснувала близько року, доки Росія не вийшла з неї. Наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН відбулася закрита зустріч за участі посадовців Туреччини, США, Європи, Індії та Єгипту, де обговорювалася «вузько окреслена і взаємна домовленість» про вільне комерційне судноплавство і захист портів та енергетичної інфраструктури. Водночас Москва висунула умови: часткове зняття санкцій і значні військові поступки з боку України; міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров назвав повернення до угоди 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним». Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що не бачить позитивних сигналів для зернового перемир'я найближчими місяцями.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела фокусують увагу на вітчизняних учасниках і пропозиціях. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга описує чотири варіанти чорноморського перемир'я, отримані від США, Індії, Туреччини та Єгипту, причому найширший пакет — індійський; Україна готова підтримати енергетичне та чорноморське перемир'я лише разом, як єдиний пакет. Подаються масштаби руйнувань: 1173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна пошкоджено або знищено, з 22 липня 2025 року заходи суден до українських портів тимчасово припинено, а серпневий експорт агропродукції (1,4 млн тонн) становив лише близько третини потенційного місячного обсягу. Висоцький і Сибіга одночасно фіксують дипломатичну активність і застерігають, що Росія відкидає пропозиції — загальний тон обережний та обумовлений.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення, переважно за матеріалами Bloomberg з посиланням на анонімного високопоставленого дипломата, представляє ініціативу як міжнародне зусилля під проводом Туреччини та ООН за підтримки США, Європи, Індії та Єгипту. Наголошується на глобальних ставках: понад чверть світового експорту пшениці, ризик голоду в країнах глобального Півдня (як аргументував глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль). Головними перешкодами називаються російські умови та публічна відмова Лаврова від угоди 2022 року. Як конкретний знак прогресу виокремлюється повідомлення президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана про «позитивну» відповідь Зеленського — на противагу більш скептичним українським міністерським цитатам.
У чому розходиться висвітлення
Російські офіційні особи публічно відкидають повернення до рамки 2022 року, тоді як Туреччина повідомляє про «позитивну» відповідь України, а міністр закордонних справ України описує чотири варіанти перемир'я, які розглядає Київ. Одночасно міністр аграрної політики Тарас Висоцький стверджує, що позитивних сигналів для зернового перемир'я найближчими місяцями немає, а країни-посередники, за його словами, повідомляють, що Москва відкидає всі пропозиції — що суперечить оптимістичній рамці дипломатичного прориву.
Передумови
«Зернова угода» 2022 року, укладена за посередництва Анкари та ООН, гарантувала безпечний вивіз українського зерна, добрив і продовольства з портів Чорного моря і проіснувала близько року, доки Росія не вийшла з неї. До повномасштабного вторгнення близько 90% українського експорту йшло морем; Україна забезпечувала орієнтовно 46% світового експорту соняшникової олії, 12% кукурудзи та 9% пшениці. Після посилення російських ударів по портовій інфраструктурі з кінця липня 2025 року вантажообіг портів Великої Одеси впав більш ніж у 15 разів, заходи суден тимчасово припинилися, а серпневий експорт агропродукції (1,4 млн тонн) становив лише близько третини потенційного місячного обсягу. Єгипет, найбільший у світі покупець пшениці, станом на початок жовтня 2025 року вже близько місяця не отримував чорноморського зерна.