Південна Корея відкликала посла з України через суперечку щодо передачі північнокорейських полонених
МЗС Південної Кореї 8 жовтня оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кі Чана на тлі дипломатичної суперечки, спричиненої публічним повідомленням президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення та заявив, що отримав від міністра Андрія Сибіги вибачення, які не відповідають очікуванням; український МЗС це заперечує. Паралельно Адміністрація президента Південної Кореї відкинула звинувачення радника Владислава Власюка щодо постачання пального до РФ в обхід санкцій.
Головне
- МЗС Південної Кореї 8 жовтня оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кі Чана.
- 23 вересня Зеленський повідомив на Генасамблеї ООН про передачу двох північнокорейських полонених, захоплених у Курській області у січні 2025 року.
- Президент Лі Чже Мьон звинуватив Україну у порушенні домовленості про нерозголошення та вимагав офіційного пояснення і вибачень; Україна заперечує існування такої домовленості.
- Міністр Чо Хьон 6 жовтня заявив, що Сеул отримав від Сибіги вибачення, але вони не виправдали очікувань; МЗС України це заперечує.
- Речниця президента Кан Ю Чжон відкинула звинувачення Власюка щодо постачання понад 176 тис. тонн пального до РФ танкерами під санкціями.
- Рішення ухвалено через шість днів після погроз Лі Чже Мьона вжити додаткових заходів; посольство Південної Кореї в Україні продовжує працювати.
Чому це важливо
Суперечка знаменує серйозне погіршення відносин між Україною та Південною Кореєю напередодні четвертої зими повномасштабної війни та може вплинути на подальшу нелетальну допомогу й дипломатичну координацію з ключовим азійським партнером. Інцидент безпосередньо пов'язує участь північнокорейських військ у війні на боці Росії з двостороннім розколом із Сеулом, підвищуючи дипломатичні ставки пхеньянського чинника. Відкликання посла збігається з окремим санкційним скандалом навколо звинувачень у постачанні пального з Південної Кореї до РФ, додаючи до політичного конфлікту економічний вимір.
Що сталося
8 жовтня МЗС Південної Кореї оголосило рішення відкликати посла в Україні Пак Кі Чана. Крок став кульмінацією дипломатичної суперечки, що спалахнула після виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, під час якого він повідомив про передачу Південній Кореї двох північнокорейських полонених, захоплених ЗСУ у Курській області у січні 2025 року. Сеул стверджує, що Київ порушив домовленість про нерозголошення, і вимагав офіційних вибачень; Україна заперечує існування такої домовленості. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон 6 жовтня заявив, що отримав від Андрія Сибіги вибачення, але вони не виправдали очікувань; МЗС України це заперечує і наполягає, що Сибіга лише висловив жаль щодо ескалації. Рішення про відкликання ухвалено через шість днів після того, як президент Лі Чже Мьон пригрозив додатковими заходами, якщо Україна не визнає порушення і не перепросить публічно. Паралельно речниця президента Кан Ю Чжон відкинула звинувачення радника Владислава Власюка, який з посиланням на The Guardian стверджував, що у липні-серпні понад 176 тис. тонн пального було відправлено з Південної Кореї до РФ танкерами під санкціями; Сеул це заперечує і повідомляє, що перевіряє факти. Посольство Південної Кореї в Україні продовжує працювати.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела роблять акцент на лінії МЗС: Андрій Сибіга не перепрошував, а лише висловив жаль щодо переростання ситуації у публічну суперечку. Речник МЗС Георгій Тихий характеризує інцидент як «дипломатичне непорозуміння», спричинене різницею у трактуванні домовленостей про конфіденційність. Відкликання у Києві подають як форму дипломатичного протесту, що не означає розриву відносин: МЗС заявило про відкритість до відновлення конструктивного діалогу навіть після повернення посла. Передачу полонених українська сторона представляє як «жест доброї волі і дружній крок» і нагадує, що Сеул просив про це з 2025 року. Окремо українські медіа поширюють звинувачення Власюка щодо постачання пального до РФ як самостійну санкційну проблему.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні видання — Der Spiegel, BBC, ABC News, South China Morning Post, Le Monde — виходять у своїх матеріалах із самого відкликання посла та ширшої дипломатичної суперечки, представляючи позиції обох сторін щодо розголошення інформації про полонених і вибачень без підтримки жодної з них. Німецькі та французькі матеріали характеризують конфлікт як тривожне погіршення відносин між Сеулом і Києвом, що може ускладнити співпрацю. Деякі міжнародні публікації наводять версію південнокорейських посадовців про завчасне попередження через дипломатичні канали, що контрастує з українською лінією про відсутність домовленості про конфіденційність. У питанні пального міжнародні медіа зазвичай більше уваги приділяють запереченню Сеула та його аргументу про офіційну торгову статистику, яка не фіксує відповідного експорту.
У чому розходиться висвітлення
Суперечка має кілька чітких ліній розбіжностей. Перша — щодо самого факту домовленості про нерозголошення: Сеул стверджує, що Україна її порушила, Київ заперечує її існування. Друга — щодо змісту повідомлення Сибіги: Чо Хьон називає його вибаченнями, український МЗС — лише висловом жалю з приводу ескалації. Третя — про завчасне попередження: високопосадовець адміністрації президента Південної Кореї, цитований Korea JoongAng Daily, каже, що Україна попереджала Сеул дипломатичними каналами; Офіс Президента України стверджує, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу, і не уточнював ширшого контексту. Четверта — щодо пального: Власюк з посилання на The Guardian говорить про 176 тис. тонн на танкерах під санкціями; Сеул це відкидає як не підкріплене фактами і наводить офіційну торгову статистику без відповідного експорту.
Передумови
Двох північнокорейських військовослужбовців було взято в полон ЗСУ у Курській області у січні 2025 року під час бойових дій на боці Росії. Південна Корея з 2025 року просила Україну передати полонених, вважаючи їх своїми громадянами відповідно до Конституції; обидва полонені письмово засвідчили згоду, а глави держав зафіксували відповідну домовленість. Передача відбулася в середині вересня. У липні президент Лі Чже Мьон під час зустрічі із Зеленським оголосив про пакет допомоги Україні у 100 млн доларів; від 2022 року Південна Корея надала Україні 445 млн доларів гуманітарної допомоги, дотримуючись політики ненадання летальної зброї країнам у стані активних бойових дій. МЗС Росії попереджало, що матиме «жодного вибору, окрім як вдатися до відповідних заходів», якщо Сеул постачатиме Україні зброю.