Південна Корея відкликає посла з України на тлі дипломатичної суперечки щодо північнокорейських полонених

Чому це важливо

Відкликання посла є серйозним дипломатичним сигналом, що загострює конфлікт між Києвом і Сеулом у час, коли Україна потребує міжнародної підтримки. Суперечка стосується поводження з полоненими північнокорейськими військовими — питання, чутливого через конституційний статус громадян КНДР у Південній Кореї. Паралельне звинувачення у постачанні пального в обхід санкцій додає другий рівень напруги між країнами.

Що сталося

8 жовтня Міністерство закордонних справ Південної Кореї оголосило про відкликання посла Пак Кі Чана з України. Рішення ухвалене на тлі дипломатичної кризи, викликаної публічним розголошенням Україною інформації про передачу Сеулу двох полонених північнокорейських військових, захоплених у Курській області у січні 2025 року. Про передачу Зеленський повідомив під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня.

Президент Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення і зажадав офіційних вибачень, викликавши українського посла. 6 жовтня міністр закордонних справ Чо Хьон заявив, що Сеул отримав від Сибіги повідомлення з вибаченнями, але воно не виправдало очікувань. МЗС України це заперечило: за словами речника Георгія Тихого, Сибіга лише висловив жаль щодо ескалації ситуації в публічний обмін критичними заявами. Радник президента Дмитро Литвин також заперечив існування домовленості про нерозголошення.

Паралельно спалахнув другий конфлікт: радник президента з санкційної політики Владислав Власюк, посилаючись на публікацію The Guardian, заявив, що у липні–серпні понад 176 тис. тонн пального було відправлено з Південної Кореї до РФ танкерами під санкціями. Речниця президента Південної Кореї Кан Ю Чжон відкинула ці звинувачення як неприйнятні; посадовець Управління нацбезпеки заявив, що офіційна статистика не фіксує експорту дизпального, бензину чи авіапального з РК до РФ, а таке пальне не входить до переліку 1 402 товарів з експортними обмеженнями.

7 жовтня МЗС України повідомило про «активну закриту роботу» дипломатичними каналами та підтвердило продовження консультацій. Відкликання посла є формою дипломатичного протесту і не означає закриття посольства.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають передачу полонених як «жест доброї волі і друтий крок», а реакцію Сеула — як непропорційну. Українська сторона послідовно заперечує існування домовленості про нерозголошення: радник Зеленського Дмитро Литвин і Офіс Президента наголошують, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу. МЗС України також спростовує, що Сибіга перепрошував, пояснюючи публікацію дипломатичного листування необхідністю «уточнити» версію Сеула. Паралельно українські ЗМІ активно поширюють звинувачення Власюка щодо постачання пального до РФ, представляючи їх як підтверджені The Guardian і такими, що суперечать санкційній політиці Сеула.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ виходять із факту відкликання посла та його вартості для двосторонніх відносин, часто починаючи з виступу Зеленського на Генасамблеї ООН як точки відліку. Британські, американські та німецькі видання описують інцидент переважно як порушення конфіденційності з боку Києва і наголошують на вимозі Сеула щодо вибачень. Історію про постачання пального подають як окрему паралельну суперечку. Висвітлюючи суперечку щодо вибачень, міжнародна преса представляє позиції обох сторін, не стаючи на чийсь бік.

У чому розходиться висвітлення

Українська та південнокорейська сторона розходяться у чотирьох ключових питаннях. По-перше, Сеул стверджує, що Україна порушила домовленість про нерозголошення щодо передачі полонених; Київ заперечує існування такої домовленості. По-друге, Чо Хьон заявив про отримання вибачень від Сибіги; МЗС України це заперечує, наполягаючи, що йшлося лише про жаль з приводу ескалації. По-третє, Власюк стверджує, що у липні–серпні понад 176 тис. тонн пального було відправлено з РК до РФ танкерами під санкціями; Сеул це відкидає, а Управління нацбезпеки посилається на відсутність такого експорту в офіційній статистиці. По-четверте, джерела по-різному цитують Чо Хьона — як того, хто обіцяв «рішучі», «додаткові» чи «необхідні» заходи у відповідь.

Передумови

Двох північнокорейських військових захопили ЗСУ в Курській області у січні 2025 року під час боїв на боці Росії. Південна Корея з 2025 року просила Україну передати полонених, вважаючи їх своїми громадянами відповідно до Конституції. Після письмової згоди полонених і домовленості між лідерами двох країн передача відбулася в середині вересня. 23 вересня Зеленський повідомив про це під час виступу на Генасамблеї ООН. Південна Корея надає Україні гуманітарну допомогу (зокрема пакет на 100 млн доларів, оголошений у липні), але відмовляється постачати летальну зброю; Росія попереджала про «відповідні заходи» у разі зміни цієї політики.