Опубліковано · Оновлено

ЄС і низка європейських країн засудили проведення виборів до Держдуми РФ на окупованих територіях України

Вибори до Державної думи Росії відбулися 18–20 вересня, зокрема на тимчасово окупованих територіях України — у Криму, Севастополі та частинах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей. 21 вересня Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас від імені ЄС заявила, що Союз ніколи не визнає цих виборів та їх результатів, і оголосила нові санкції проти організаторів. З подібними заявами виступили Естонія, Литва, Польща, Швейцарія, Німеччина та Румунія.

Головне

  • Вибори до Державної думи РФ відбулися 18–20 вересня, зокрема вперше — на окупованих частинах Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також у Криму і Севастополі.
  • Верховний представник ЄС Кая Каллас 21 вересня заявила, що ЄС ніколи не визнає проведення цих виборів на окупованих територіях та їх результатів.
  • ЄС оголосив нові санкції проти осіб, причетних до організації «виборів» на окупованих територіях, кандидатів, які балотувалися там, та відповідальних за підрив вільних і чесних виборів у самій Росії.
  • У заявах Естонії, Литви, Польщі, Швейцарії, Німеччини та Румунії вибори названо «політичним видовищем», «постановкою» та порушенням міжнародного права; Румунія також засудила відкриття російських дільниць у Придністров'ї без згоди Кишинева.
  • ЄС засудив недопуск партії «Яблуко» — єдиної зареєстрованої партії з антивоєнною платформою — до федерального списку і відсутність спостерігачів ОБСЄ.
  • За даними ЦВК Росії при підрахунку понад 95% протоколів «Єдина Росія» набрала 57,83% голосів та перемогла у 208 одномандатних округах; КПРФ — 13,81%, ЛДПР — 8,98%, «Нові люди» — 7,96%.

Чому це важливо

ЄС офіційно підтвердив, що не визнає і ніколи не визнає проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України та їх результатів, і анонсував новий санкційний пакет — проти організаторів «виборів», кандидатів, які балотувалися на цих територіях, і тих, хто підриває вільні та чесні вибори в самій Росії. Схожі заяви Естонії, Литви, Польщі, Швейцарії, Німеччини та Румунії демонструють широку європейську єдність щодо невизнання і голосування на українських землях, і російської електоральної процедури загалом. Недопуск партії «Яблуко» та відсутність спостерігачів ОБСЄ закріплюють оцінку тривалого відступу Росії від демократичних стандартів.

Що сталося

18–20 вересня у Росії відбулися вибори до 9-ї Державної думи; вперше голосування було організовано на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також у Криму й Севастополі. 21 вересня Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас від імені ЄС засудивала проведення «виборів» на окупованих українських територіях як грубе порушення міжнародного права, зокрема Статуту ООН, та незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, і заявила, що ЄС ніколи не визнає ані проведення цих виборів, ані їхніх результатів. Вона також оголосила нові санкції проти осіб, причетних до організації голосування, кандидатів, які балотувалися на окупованих територіях, і тих, хто відповідальний за підрив вільних і чесних виборів у Росії. Окрім цього, ЄС засудив недопуск партії «Яблуко» — єдиної зареєстрованої партії з антивоєнною платформою — до федерального списку, висловив жаль через недопуск спостерігачів ОБСЄ та закликав Росію припинити агресію проти України, погодитися на повне, негайне і безумовне припинення вогню і вивести всі війська з території України. За даними ЦВК РФ при підрахунку понад 95% протоколів, «Єдина Росія» набрала 57,83% голосів і перемогла у 208 одномандатних округах; КПРФ — 13,81%, ЛДПР — 8,98%, «Нові люди» — 7,96%. За попередніми оцінками, «Єдина Росія» може отримати близько 355 із 450 місць у Держдумі, що потенційно стане рекордом партії.

Як про це пишуть українські джерела

Міністерство закордонних справ України заявило, що так зване голосування на окупованих територіях є юридично нікчемним і не змінює їхній міжнародно визнаний статус. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ці вибори до російських законодавчих органів фарсом. Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готує мобілізацію одразу після «виборів», а українська іноземна розвідка попереджала про можливі провокації та теракти російських спецслужб на окупованих територіях, які Кремль може спробувати перекласти на Україну.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Окрім заяви ЄС, Естонія, Литва, Польща, Швейцарія, Німеччина та Румунія публічно засудили проведення голосування на окупованих українських територіях як порушення міжнародного права. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав вибори «політичним видовищем», покликаним зміцнити владу Путіна, і заявив про координацію спільної відповіді з партнерами. Міністр закордонних справ Литви Кастутіс Будрис наголосив, що вибори не були ні вільними, ні чесними, а Литва ніколи не визнає їхніх результатів на окупованих територіях. Уряд Німеччини назвав триденне голосування «постановкою», а МЗС Румунії засудило відкриття російських дільниць у Придністров'ї без згоди Кишинева як порушення суверенітету й територіальної цілісності Молдови. Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс заявив, що відсутність незалежного міжнародного спостереження є порушенням зобов'язань Росії і частиною «тривожної тенденції» відмови від прозорості й демократичної підзвітності.

Передумови

Вибори до 9-ї Державної думи РФ відбулися 18–20 вересня; голосування було організовано також у Криму, Севастополі та на окупованих частинах чотирьох українських областей — вперше для Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Верховний суд РФ усунув від участі у федеральному списку партію «Яблуко», яку ЄС характеризує як єдину зареєстровану партію з антивоєнною платформою. За даними ЦВК Росії при опрацюванні понад 95% протоколів, «Єдина Росія» набрала 57,83% голосів і перемогла у 208 одномандатних округах; КПРФ — 13,81%, ЛДПР — 8,98%, «Нові люди» — 7,96%. За попередніми підрахунками, «Єдина Росія» може здобути близько 355 із 450 депутатських мандатів, що потенційно перевищить попередній рекорд партії у 343 місця, встановлений у 2016 році. Явка на виборах становила близько 57%.