ЄС і низка країн засудили проведення виборів до Держдуми РФ на окупованих територіях України
Вибори до Державної думи Росії пройшли 18–20 вересня, зокрема в Криму, Севастополі та на тимчасово окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. ЄС, а також уряди Естонії, Литви, Франції, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Румунії та спільна заява п'яти країн засудили ці голосування і заявили, що не визнають їх і їхніх результатів. Верховний представник ЄС Кая Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів і кандидатів на окупованих територіях, а також проти тих, хто підриває вільні й чесні вибори в самій Росії.
Головне
- Вибори до Держдуми РФ відбулися 18–20 вересня, включно з голосуванням у Криму, Севастополі та на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
- Верховний представник ЄС Кая Каллас 21 вересня заявила, що ЄС ніколи не визнає проведення цих «виборів» і їхніх результатів.
- ЄС анонсував санкції проти організаторів голосування, кандидатів на окупованих територіях і тих, хто підриває можливість вільних і чесних виборів у самій Росії.
- ЄС засудив недопуск спостерігачів ОБСЄ і відсторонення партії «Яблуко» — єдиної зареєстрованої партії з антивоєнною платформою — від участі у федеральному списку.
- Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав вибори «політичним видовищем», спрямованим на зміцнення влади Володимира Путіна.
- Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що вибори не були ні вільними, ні чесними, і що Литва ніколи не визнає їхніх результатів.
- За попередніми даними ЦВК РФ, «Єдина Росія» набирає 57,83% голосів (після опрацювання близько 95,18% протоколів), а також лідирує у 208 одномандатних округах.
Чому це важливо
ЄС формально зафіксував невизнання голосування і перейшов до конкретного кроку — підготовки санкцій проти організаторів і кандидатів. Це перші російські парламентські вибори, проведені на окупованих частинах чотирьох українських областей, що свідчить про намір Кремля закріпити інтеграцію цих територій. Координація засуджень з боку ЄС, Естонії, Литви, Франції, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Румунії та спільної заяви п'яти країн демонструє широку міжнародну єдність щодо невизнання виборів і підтримки територіальної цілісності України.
Що сталося
Вибори до Державної думи Росії пройшли 18–20 вересня, включно з голосуванням, організованим Росією в Криму, Севастополі та на тимчасово окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Це було вперше, коли подібне голосування проводилося на окупованих територіях цих чотирьох областей. 21 вересня Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас виступила із заявою від імені ЄС, у якій Союз засудив проведення «виборів» як грубе порушення міжнародного права, Статуту ООН, незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України і заявив, що ніколи не визнає їх і їхніх результатів. ЄС анонсував санкції проти осіб, причетних до організації голосування, кандидатів на окупованих територіях, а також тих, хто підриває можливість вільних і чесних виборів у самій Росії.
ЄС також засудив рішення Росії не запросити спостерігачів ОБСЄ і відсторонення партії «Яблуко» — єдиної зареєстрованої партії з антивоєнною платформою — від федерального списку. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав вибори «політичним видовищем», спрямованим на зміцнення влади Путіна, і повідомив про координацію відповіді з партнерами. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що вибори не були ні вільними, ні чесними, і що Литва ніколи не визнає їхніх результатів. Франція, Польща, Німеччина, Швейцарія та Румунія також засудили проведення голосування на окупованих територіях; Румунія додатково засудила відкриття російських дільниць у Придністров'ї без згоди Кишинева. Спільну заяву опублікували Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Норвегія. За попередніми даними ЦВК РФ, після опрацювання близько 95,18% протоколів «Єдина Росія» набирала 57,83% голосів і лідирувала у 208 одномандатних округах.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Координація засуджень між ЄС, окремими країнами-членами (Естонія, Литва, Франція, Польща, Німеччина, Швейцарія, Румунія) і спільною заявою п'яти держав (Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Норвегія) демонструє широку міжнародну єдність щодо невизнання голосування на окупованих територіях і підтримки територіальної цілісності України. У заявах наголошується як на порушенні міжнародного права й Статуту ООН Росією, так і на підриві демократичних стандартів усередині самої Росії — через недопуск спостерігачів ОБСЄ, відсторонення партії «Яблуко» і загальну «деградацію демократії в авторитарному середовищі». Конкретним практичним кроком став анонсований ЄС санкційний механізм проти організаторів голосування і кандидатів на окупованих територіях.
У чому розходиться висвітлення
Різні джерела наводять дещо відмінні формулювання позиції Естонії: Маргус Цахкна характеризував вибори як «політичне видовище» або «політичне шоу», в одному з дописів описуючи їхню мету як «зміцнення влади Путіна», а в іншому — як «подальше зміцнення режиму кремлівського правителя Володимира Путіна». Також є розбіжності у попередніх даних ЦВК РФ: після опрацювання ~95,18% протоколів «Єдина Росія» мала 57,83%, КПРФ — 13,81%, ЛДПР — 8,98%, «Нові люди» — 7,96%, «Справедлива Росія» — 4,96% (нижче 5%); після опрацювання ~97,37% — «Єдина Росія» — 57,96%, КПРФ — 13,67%, ЛДПР — 8,96%, «Нові люди» — 7,91%, «Справедлива Росія» — 5,1% (вище порога).
Передумови
Вибори до Держдуми Росії пройшли у триденному форматі 18–20 вересня. Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ для моніторингу голосування. Верховний суд РФ раніше скасував реєстрацію федерального списку партії «Яблуко» — єдиної зареєстрованої партії з відкритою антивоєнною позицією. 20 вересня окупаційна влада на тимчасово окупованій території Донецької області закрила «виборчі дільниці» о 14:00, пославшись на загрозу ударів українських дронів у вечірні години.