Росія провела вибори до Держдуми на окупованих територіях України: Київ і ЄС не визнають голосування

Чому це важливо

Росія вперше поширила загальнофедеральну парламентську процедуру на окуповані українські території, які вона анексувала у 2022 році й де не має повного контролю. Київ і Брюссель розцінюють це як спробу закріпити анексію та створити політичний інструмент для майбутніх переговорів про статус цих територій.

Що сталося

18–20 вересня 2026 року Росія провела вибори до Державної думи. Вперше голосування було організоване на тимчасово окупованих територіях України: у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях, а також у Криму й Севастополі. На цих територіях Росія незаконно утворила 11 одномандатних виборчих округів і зареєструвала для голосування, зокрема, підконтрольні Україні Словʼянськ, Краматорськ і Святогірськ. Процедури на окупованих територіях і у прикордонних районах РФ розпочалися ще наприкінці серпня; сама Росія пояснювала тривалий період голосування міркуваннями безпеки.

За даними російської влади, в окупованих частинах чотирьох областей налічується понад 3,5 млн «виборців». Водночас правозахисники та журналісти повідомляли про примус до участі: обходи будинків членами «виборчих комісій» у супроводі російських військових і силовиків, погрози звільненням працівникам бюджетної сфери, ризик внесення пенсіонерів і людей з інвалідністю до «нелояльних» спискків із втратою соціальних виплат. На одній із дільниць у Донецькій області бюлетені опускали в присутності озброєного російського військовослужбовця. На окупованій Херсонщині, за словами журналіста Олега Батуріна, на «виборчі дільниці» приходили поодинокі люди, а на чотирьох дільницях окупанти облаштували «фотозони з килимами на всю стіну». У «ДНР» «республіканська виборча комісія» Володимира Висоцького заявила про явку 80,88% станом на вечір другого дня голосування і скоротила роботу дільниць до 14:00, пояснивши це тим, що «більшість мешканців уже проголосували». За попередніми даними російської ЦВК після підрахунку 95,18% протоколів, «Єдина Росія» набрала 57,83% голосів.

Українська влада та міжнародні партнери відмовилися визнавати голосування. ЦВК України ухвалила резолюцію про нелегітимність підготовки і проведення виборів на окупованих територіях, МЗС назвало процес «фарсом», СБУ попередила про кримінальну відповідальність за організацію «виборів» (до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна). Коаліція з дев'яти українських правозахисних організацій закликала мешканців не приходити на дільниці й дбати про власну безпеку. Речник Єврокомісії Крістіан Віганд заявив, що ЄС не визнає і ніколи не визнає ці «вибори» та їхні результати і назвав голосування ще одним грубим порушенням міжнародного права.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела одностайно кваліфікують голосування як «псевдовибори» та «незаконні вибори», наголошуючи на їхній нелегітимності з огляду на відсутність міжнародного визнання анексії і контролю Росії над усіма заявленими територіями. Особлива увага приділяється інституційній реакції України: резолюція ЦВК, попередження СБУ про кримінальну відповідальність за організацію голосування (до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна), заява МЗС про «фарс», а також звернення коаліції з дев'яти правозахисних організацій із закликом не брати участі. Увагу сфокусовано на свідченнях примусу — обходах будинків у супроводі військових, тиску на працівників бюджетної сфери, загрозах соціальним виплатам — і на слабкості самої кампанії: мінімальна вулична агітація, відсутність активної кампанії «Єдиної Росії» на окупованій Донеччині, різке зниження інформаційного висвітлення порівняно з президентськими виборами 2024 року. Головний редактор «Острова» Сергій Гармаш оцінює голосування як «ритуал ініціації» і майбутній «козир» Москви на переговорах про статус окупованих територій.

Як про це пишуть міжнародні джерела

У наявному масиві джерел представлені лише українські медіа та агенції, тому окремої міжнародної рамки в ньому немає. Єдина доступна міжнародна реакція — заява речника Єврокомісії Крістіана Віганда про невизнання голосування і його кваліфікація як грубого порушення міжнародного права.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у трьох ключових точках. По-перше, явка в «ДНР»: «республіканська виборча комісія» Висоцького називає 80,88% станом на вечір другого дня голосування, тоді як після «дострокового» етапу місцева «влада» оголошувала 75%. По-друге, картина на місцях: офіційні «республіканські» джерела повідомляють про високу явку в «ДНР», а журналіст Олег Батурін описує окуповану Херсонщину як регіон, де на дільниці приходили лише поодинокі люди. По-третє, результат «Єдиної Росії»: російська ЦВК після підрахунку 95,18% протоколів дає 57,83%, тоді як «екзит-поли», поширені пропагандистськими медіа, називають близько 50% (а в окремих джерелах — 57,80%).

Передумови

У вересні 2022 року Росія оголосила про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і провела на цих територіях псевдореферендуми; анексія не отримала міжнародного визнання, а Росія не контролює їх повністю. Крим був анексований Росією у 2014 році. У 2023 році на окупованих територіях відбулися псевдовибори до місцевих «органів влади», а в червні 2026 року ЦВК РФ ухвалила рішення про організацію нинішніх виборів і незаконно утворила 11 одномандатних округів на тимчасово окупованих територіях, у Криму й Севастополі.