Рада закликала не визнавати результати виборів до Держдуми РФ дев’ятого скликання

Чому це важливо

Постанова спрямована на те, щоб не допустити міжнародного визнання нового складу Держдуми РФ та наслідків голосування на окупованих українських територіях. Вона також закликає обмежити офіційну взаємодію з новою російською парламентською делегацією, фактично поширюючи критерій легітимності виборів і захист українського суверенітету на міжнародний рівень.

Що сталося

Верховна Рада ухвалила постанову № 16091, за якою закликала міжнародну спільноту не визнавати результати та легітимність виборів до Державної думи РФ дев’ятого скликання. Звернення адресовано ООН, Європейському парламенту, парламентським асамблеям Ради Європи, НАТО, ОБСЄ та ГУАМ, а також главам держав, парламентам і урядам країн світу.

Окремою складовою позиції Ради є оскарження голосування на тимчасово окупованих територіях України. У пояснювальній записці зазначено, що Росія не має міжнародно-правових підстав поширювати свій виборчий процес на територію суверенної України, а голосування в умовах окупації, військової присутності, примусу, переслідувань і нав’язаного громадянства не може створити для РФ прав щодо українських земель. Рада також закликала не визнавати повноважень нових російських парламентських делегацій та утримуватися від офіційної взаємодії з новим складом Держдуми, крім контактів для вирішення невідкладних гуманітарних питань.

У документі зазначено про відсутність реальної політичної конкуренції, переслідування опозиційних політиків, обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа і громадянського суспільства, а також незалежного контролю. Проєкт постанови зареєстрували 21 вересня, а комітет Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва схвалив його 26 жовтня. Автором проєкту був народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.

Як про це пишуть українські джерела

Українська парламентська позиція передусім пов’язує невизнання виборів із проблемою окупованих територій. Рада наголошує, що Росія не має правових підстав поширювати юрисдикцію на Україну, а результати голосування не можуть змінити міжнародно визнаний статус українських територій або легітимізувати окупацію. Окремою аргументацією є недемократичний характер російського виборчого процесу: переслідування опозиції, обмеження свободи слова й роботи незалежних медіа та громадянського суспільства, усунення партії «Яблуко» від участі у виборах і брак незалежного спостереження. Андрій Сибіга перед виборами назвав їх фарсом, а МЗС зазначило, що псевдоголосування не створює правових підстав для поширення юрисдикції Росії.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне сприйняття також є негативним. Парламентська асамблея Ради Європи назвала вибори фіктивними й нелегітимними через придушення політичної опозиції та інші визначені порушення стандартів. Уряд Німеччини назвав триденне голосування інсценованою подією, а глава МЗС Естонії — політичним спектаклем. Рада ЄС внесла до санкційного списку 77 осіб у зв’язку з незаконними виборами до Держдуми на окупованих українських територіях. Міжнародний контроль також зосереджується на порушенні голосування в російських регіонах атаками безпілотників; у Краснодарському краї через пошкоджені вікна одну виборчу дільницю довелося перенести.

У чому розходиться висвітлення

У публікаціях українських джерел різниться кількість осіб, яких Рада ЄС додала до санкційного списку у зв’язку з виборами: у частині повідомлень наведено 77 осіб, в інших — 67.

Передумови

Вибори до Державної думи РФ дев’ятого скликання відбулися 18–20 вересня 2026 року. Росія включила підконтрольні українські міста Слов’янськ, Краматорськ і Святогірськ до одного зі своїх виборчих округів, щоб провести голосування місцевого населення на виборах до Держдуми. За повідомленням The Wall Street Journal, партія Володимира Путіна «Єдна Росія» отримала 355 зі 450 місць. Спостерігачі також повідомляли, що російська влада використала голосування для мобілізації суспільства на підтримку війни проти України.