Опубліковано

Європейський форум з питань розширення у Брюсселі: модернізація процедури вступу та роль ЄС у мирних переговорах

16 листопада в Брюсселі відкрився Європейський форум з питань розширення, у якому взяв участь прем'єр-міністр України Сергій Корецький, а паралельно відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ за участю міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Урсула фон дер Ляєн запропонувала модернізувати процес приєднання країн-кандидатів і посилити запобіжні механізми після вступу, а Марта Кос заявила про оптимізм щодо відкриття решти кластерів у грудні, закликавши Київ ухвалити чіткі правила призначення генерального прокурора та наголосивши, що їй не відомо, чи стане вступ до ЄС частиною мирної угоди.

Головне

  • Європейський форум з питань розширення відбувся 16 листопада в Брюсселі; Сергій Корецький узяв у ньому участь.
  • 15 листопада на напередодні форуму відбулося засідання Робочої групи ЄС-Україна з питань розширення за участю Корецького і Руслана Стефанчука.
  • Фон дер Ляєн заявила, що ЄС має бути готовим до прийняття нових держав-членів, і запропонувала модернізувати процес приєднання з посиленими запобіжними механізмами після вступу.
  • Марта Кос висловила оптимізм щодо відкриття решти переговорних кластерів у грудні для України та Молдови.
  • Кос закликала Київ ухвалити чіткі правила призначення та звільнення генерального прокурора, щоб виконати проміжні критерії ЄС у сфері верховенства права у першій половині наступного року.
  • Щорічний звіт Єврокомісії про розширення від 4 листопада зафіксував обмежений прогрес у реформуванні правоохоронних органів і судової системи та уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.
  • Корецький назвав пріоритетами відкриття двох решти кластерів до кінця року, прискорення позитивного звіту про проміжні критерії та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.
  • Рада ЄС мала схвалити черговий транш бюджетної підтримки для України у розмірі 7,9 млрд євро.

Чому це важливо

Форум підтверджує, що ЄС продовжує роботу з процедурою приєднання України попри повномасштабну війну. Відкриття решти переговорних кластерів у грудні стало б конкретним просуванням у переговорах про вступ. Запропоновані модернізована процедура приєднання, посилені запобіжні механізми для держав-членів і наголос на верховенстві права можуть вплинути на темп і умови майбутнього членства України. Оцінка Єврокомісії щодо обмеженого прогресу в правовій сфері та сповільненої законодавчої роботи вказує на конкретні перешкоди, які треба усунути. Позиція ЄС щодо участі у мирних переговорах впливає на те, як і хто представлятиме Україну за столом переговорів про завершення війни, а додатковий транш у 7,9 млрд євро суттєво впливає на фінансовий стан України.

Що сталося

16 листопада в Брюсселі відкрився Європейський форум з питань розширення. У форумі взяв участь прем'єр-міністр України Сергій Корецький; на форумі також відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ, у якому взяв участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Напередодні, 15 листопада, провела засідання Робоча група ЄС-Україна з питань розширення, у якій взяли участь Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

На відкритті форуму виступила Урсула фон дер Ляєн. Вона заявила, що ЄС повинен бути готовим до прийняття нових держав-членів, запропонувала модернізувати процес приєднання країн-кандидатів і посилити запобіжні механізми для держав-членів на період після вступу, щоб забезпечити виконання зобов'язань і дотримання спільних правил. За її словами, фундаментальні принципи, зокрема верховенство права, повинні дотримуватися щодня, а кожне розширення має робити Європу сильнішою. Фон дер Ляєн зазначила, що перед ЄС постала реальна перспектива розширення, а Україна та Молдова просуваються європейським шляхом попри надзвичайний тиск; вона також нагадала про те, що Чорногорія наближається до завершення переговорів про вступ, а Албанія демонструє значний прогрес.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила про план ЄС підготувати Україну до інтеграції для подальшої відбудови після припинення війни, яку розпочала Росія. Кос висловила оптимізм щодо відкриття решти кластерів у грудні для України та Молдови, закликала Київ ухвалити чіткі правила призначення та звільнення генерального прокурора, щоб Україна виконала проміжні критерії ЄС у сфері верховенства права в першій половині наступного року, і назвала необхідним продовження формування політичної та громадської підтримки розширення. Вона заявила, що їй не відомо, чи стане вступ України до ЄС частиною мирної угоди, і що ЄС має бути достатньо сильним, щоб говорити від іменя Європи й мати контроль під час мирних переговорів.

Стефанчук наголосив, що голос об'єднаної Європи має бути одним із вирішальших на переговорах про завершення війни і що ЄС обов'язково повинен бути представлений на перемовинах будь-якого формату. Корецький повідомив, що Україна вже відкрила чотири із шести переговорних кластерів, назвав серед пріоритетів відкриття двох решти кластерів до кінця року, прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв та початок закриття переговорних розділів у 2027 році, і закликав держави-члени ЄС ухвалювати рішення про наступні етапи одразу після виконання Україною необхідних умов. Корецький разом із Маєю Санду та Андрюсом Кубілюсом взяв участь у дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки. Рада ЄС мала схвалити черговий транш бюджетної підтримки для України у розмірі 7,9 млрд євро; на момент оприлюднення Єврокомісія не мала інформації щодо наступного раунду мирних переговорів, хоча планувала представляти там команду з представників «європейської п'ятірки» та двох інституцій Євросоюзу.

Як про це пишуть українські джерела

Українське висвітлення наголошує на активній участі України в інституціях ЄС та на очікуванні відкриття решти переговорних кластерів. Українські чиновники наполягають на ролі ЄС у майбутніх мирних переговорах і подають wartime-досвід, військову експертизу та оборонні технології України як внесок у європейську безпеку. Водночас вони наголошують, що темп просування до ЄС залежить від власного темпу реформ України та від рішень ЄС після виконання потрібних умов. Повітряні тривоги, через які минулого тижня Верховна Рада працювала лише 6 годин 38 хвилин, подаються як чинник, що гальмує законодавчу роботу й просування у переговорах про вступ. Посол України в ЄС Тарас Качка оцінив успіх переговорів про членство у 90% залежно від швидкості та європрихильності Верховної Ради.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний вимір домінує в тезах інституцій ЄС: підготовка блоку до прийняття нових членів, модернізація процедур приєднання, надання переваг інтеграції до вступу за умови подальшого дотримання спільних правил. Єврокомісія наголошує на верховенстві права, критеріях реформ, запобіжних механізмах і необхідності підтримувати політичну та громадську підтримку розширення. У ширшому фреймі розширення ЄС подається як можливість зміцнити Європу, а Україна та Молдова — як учасники, що просуваються європейським шляхом попри надзвичайний тиск. Окремо розглядається питання, чи стане членство в ЄС частиною мирної угоди, і колективне представництво ЄС на переговорах.

У чому розходиться висвітлення

Оцінки готовності України розходяться: українські чиновники наголошують на реформах і відкритих переговорних кластерах, тоді як Єврокомісія повідомляє про обмежений прогрес у реформуванні правоохоронних органів, незалежності та ефективності судової системи, а також про уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради. Так само різна ступінь упевненості в оцінці термінів відкриття решти кластерів — від оптимізму та сподіванок Єврокомісії до зазначеного прем'єр-міністром пріоритету відкрити їх до кінця року.

Передумови

Європейський форум з питань розширення відбувся в Брюсселі 16 листопада паралельно із засіданням Ради ЄС із закордонних справ. Україна вже відкрила чотири із шести переговорних кластерів, решта мала відкритися в грудні. Щорічний звіт Єврокомісії про розширення, представлений 4 листопада, відзначив прогрес України у реформах попри повномасштабну війну, але й затримки в низці ключових сфер. Рада ЄС мала схвалити черговий транш бюджетної підтримки для України у розмірі 7,9 млрд євро.