ЄСПЛ зареєстрував шість справ українських інкасаторів проти Угорщини
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі зареєстрував і почав розглядати шість заяв українських інкасаторів «Ощадбанку» проти Угорщини, які оскаржують незаконне затримання та катування. Справи подані 5 липня і стосуються статей 3 та 5 Конвенції. Очікується реєстрація аналогічної сьомої заяви. Розгляд перебуває на початковій письмовій стадії.
Головне
- ЄСПЛ зареєстрував і почав розглядати шість справ українських інкасаторів «Ощадбанку» проти Угорщини
- Заяви були подані 5 липня; секретаріат суду присвоїв їм офіційні номери
- Скарги стосуються статті 3 Конвенції (заборона катувань) та статті 5 (право на свободу, незаконне затримання)
- Очікується аналогічна реєстрація сьомої заяви інкасатора на підставі схожих фактів
- Розгляд справ перебуває на початковій письмовій стадії
- «Ощадбанк» заявив, що реєстрація свідчить про аргументовану правову позицію та намір суду розглянути справи по суті
Чому це важливо
Реєстрація скарг означає, що вони пройшли початковий фільтр прийнятності, через який, за статистикою ЄСПЛ, відсіюється переважна більшість звернень. Заяви стосуються базових конвенційних прав і можуть призвести до встановлення відповідальності держави Угорщина за поводження із затриманими інкасаторами. Паралельно оголошене угорським прем'єром Петером Мадяром розслідування може, за повідомленнями, стати першим кримінальним провадженням, у межах якого колишньому прем'єру Віктору Орбану може бути офіційно висунуто обвинувачення.
Що сталося
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі зареєстрував шість заяв, поданих 5 липня українськими інкасаторами «Ощадбанку» проти Угорщини. Секретаріат суду надіслав підтвердження про присвоєння справам офіційних номерів. Заявники стверджують, що угорські компетентні органи порушили статтю 3 Конвенції (заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та статтю 5 (право на свободу та особисту недоторканність, заборона незаконного затримання). Розгляд справ наразі перебуває на початковій письмовій стадії. Очікується аналогічна процедура реєстрації щодо сьомого інкасатора, справа якого ґрунтується на аналогічних фактах. У «Ощадбанку» заявили, що реєстрація скарг свідчить про наявність аргументованої правової позиції та намір суду розглянути їх по суті, і водночас нагадали, що більшість звернень до ЄСПЛ відсіюється на етапі початкової перевірки.
Як про це пишуть українські джерела
Висвітлення в українських джерелах зосереджене на постраждалих — інкасаторах державного «Ощадбанку» — і на ролі самого банку в поданні скарг. Затримання інкасаторів у березні подається як «захоплення заручників» і крадіжка коштів; міністр закордонних справ Андрій Сибіга прямо заявив, що «Угорщина фактично взяла заручників і вкрала гроші». Українські медіа наголошують, що реєстрація справ ЄСПЛ є важливим етапом, який свідчить про юридичну обґрунтованість вимог.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Усі джерела, наявні у вибірці, є українськими, тому окремого міжнародного обрамлення події з наявних матеріалів виділити неможливо.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться в оцінці ролі Віктора Орбана в березневому затриманні інкасаторів. Розслідування угорських журналістів і публікація Financial Times стверджують, що Орбан особисто віддав наказ про затримання, нібито з метою помсти Україні за перебої в постачанні нафти трубопроводом «Дружба». Генеральна прокуратура Угорщини відкинула версію про особисту причетність Орбана.
Передумови
У березні два броньовані автомобілі «Ощадбанку», які перевозили з Відня до Києва близько 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота, були зупинені і затримані в Угорщині підрозділом TEK за підозрою у відмиванні коштів в операції під назвою «Ukrainian gold convoy». Усі семеро затриманих працівників «Ощадбанку» були звільнені лише ввечері наступного дня; автомобілі повернули 12 березня, спочатку без грошей і цінностей. Угорська податково-митна адміністрація закрила кримінальне провадження щодо затриманих 19 серпня через відсутність складу злочину. Кошти та цінності були повернуті Україні 6 травня — після того, як партія «Фідес» Віктора Орбана програла вибори. У червні прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про внутрішнє розслідування дій органів влади у зв'язку з інцидентом.