h.ua

Опубліковано · Оновлено

Екс-прем'єр Угорщини Орбан може вперше постати перед кримінальним обвинуваченням у справі «золотого конвою» Ощадбанку

Колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може вперше отримати формальне кримінальне обвинувачення у справі про затримання угорською антитерористичною поліцією сімох інкасаторів українського державного Ощадбанку на автотрасі поблизу Будапешта 5 березня 2026 року. Колишній прокурор Пал Фюрхт, який вів цю справу, 28 вересня заявив, що Орбан особисто віддав спецслужбам наказ затримати українських кур'єрів із готівкою та золотом. Розслідування ведеться в межах угорської операції «Очищувальний вогонь», яку новий уряд Петера Мадяра розпочав для перевірки зловживань за часів правління Орбана.

Головне

  • 5 березня 2026 року угорська антитерористична поліція затримала на автотрасі біля Будапешта сімох інкасаторів Ощадбанку та два автомобілі, що перевозили готівку та золото за маршрутом Відень — Київ.
  • У машинах перебували 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота; FT оцінив загальну вартість конфіскованого майже у 70 млн євро.
  • Підставою для затримання угорські податкова та митна служби назвали підозру у відмиванні грошей; Ощадбанк заявив, що вантаж оформлено за міжнародними правилами та чинними європейськими митними процедурами.
  • Після програшу Орбана на виборах 6 травня Угорщина повернула кошти та звільнила затриманих; кримінальну справу проти інкасаторів закрито через відсутність складу злочину.
  • Колишній прокурор Пал Фюрхт 28 вересня заявив, що Орбан особисто наказав спецслужбам затримати українських кур'єрів; Генеральна прокуратура Угорщини заперечує спроби його замовчати.
  • У червневому звіті прокуратури, з яким ознайомилася FT, керівник антитерористичного підрозділу TEK Янош Хайду визнав, що арешти здійснено за рішенням особи, яка не мала бути залученою до справи; Хайду відсторонено від TEK і йому висунуто обвинувачення у незаконному затриманні та жорстокому поводженні.
  • Справа розглядається в межах угорської операції «Очищувальний вогонь» під керівництвом прем'єра Петера Мадяра і може стати першим кримінальним провадженням, у якому Орбанові буде висунуто формальне обвинувачення.

Чому це важливо

Справа «золотого конвою» Ощадбанку може стати першим кримінальним провадженням, у якому колишньому прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану буде висунуто формальне обвинувачення. Вона безпосередньо стосується інциденту з політично вмотивованим, за свідченнями слідства, затриманням працівників українського державного банку, що перевозили десятки мільйонів євро готівкою та золотом. Розслідування ведеться в межах угорської операції «Очищувальний вогонь» нового уряду Петера Мадяра, що свідчить про принципове переосмислення Будапештом дій попередньої влади. Під підозрою опинилися й колишній очільник антитерористичного підрозділу TEK Янош Хайду, якому висунуто обвинувачення, та найближче оточення Орбана, що ставить питання про можливе зловживання спецслужбами.

Що сталося

5 березня 2026 року угорська антитерористична поліція зупинила на автотрасі поблизу Будапешта два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які прямували регулярним маршрутом Відень — Київ у межах домовленості з австрійською Raiffeisen Bank. У машинах перебували семеро співробітників банку та цінності — 40 млн доларів, 35 млн євро готівкою та 9 кг золота. Угорська податкова та митна служби затримали інкасаторів за підозрою у відмиванні грошей, назвавши операцію «Українським золотим конвоєм». Ощадбанк заявив, що вантаж оформлено за міжнародними правилами перевезень та чинними європейськими митними процедурами. Увечері 6 березня всіх сімох затриманих депортували, 12 березня банку повернули автомобілі, спершу без грошей і цінностей. За даними МЗС України, чоловіків 28 годин тримали в кайданках і перевозили із зав'язаними очима; один із них знепритомнів. The Guardian із посиланням на українські правоохоронні джерела повідомляв, що одному з інкасаторів зробили примусову ін'єкцію, яку Україна вважає релаксантом. 10 березня уряд Угорщини ухвалив спеціальну постанову про зберігання конфіскованих цінностей до завершення слідства. 8 квітня угорська податкова адміністрація опублікувала відео з українськими інкасаторами як нові «докази», однак, за даними джерел, субтитри до відео містили помилки перекладу, а Ощадбанк звинувачення відкинув. Виборчий штаб Орбана подав інцидент як підтвердження того, що Київ таємно фінансує угорську опозицію. Того ж 5 березня Орбан відвідав штаб-квартиру TEK у Будапешті, де, за його словами, провів нараду щодо підвищеної терористичної загрози через американсько-ізраїльські удари по Ірану. На світлинах і відео, які він опублікував у Facebook, були присутні деякі з осіб, причетних до подальшого затримання інкасаторів. 6 травня Орбан програв вибори, після чого Угорщина повернула кошти Ощадбанку та звільнила затриманих; 19 серпня кримінальну справу проти інкасаторів закрито через відсутність складу злочину. 28 вересня колишній прокурор Пал Фюрхт, який вів цю справу, публічно заявив, що Орбан особисто наказав спецслужбам затримати українських кур'єрів; за його словами, коли навесні він доповів про це керівництву, йому спершу оголосили догану, а згодом розпочали щодо нього внутрішнє розслідування. Того ж дня парламент Угорщини позбавив імунітету двох колишніх міністрів уряду Орбана — Міклоша Шестака та Балажа Ханко — їх затримали в межах інших проваджень. Генеральна прокуратура Угорщини заперечує спроби замовчати Фюрхта. За словами адвоката Лоранта Хорвата, який представляє інтереси українських інкасаторів і Фюрхта, розслідування справи проти Орбана добігає кінця і може стати першим, у якому екс-прем'єру висунуть формальне обвинувачення.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела характеризують інцидент із затриманням інкасаторів Ощадбанку як політично вмотивоване і безпідставне затримання, що супроводжувалося жорстоким поводженням з українськими громадянами. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Угорщина «фактично взяла заручників і викрала гроші». У фокусі українського висвітлення — історія сімох інкасаторів, яких 28 годин тримали в кайданках і перевозили із зав'язаними очима, один із яких знепритомнів, а також повідомлення The Guardian про примусову ін'єкцію, яку Україна розцінює як релаксант. Ощадбанк послідовно наголошує, що вантаж був плановим, належно оформленим і відповідав міжнародним правилам перевезень та європейським митним процедурам, тож підстава для затримання була надуманою. Після зміни влади в Будапешті та повернення коштів українська сторона розцінює подальші свідчення прокуратури і колишнього прокурора Фюрхта як підтвердження того, що рішення ухвалювалось на найвищому політичному рівні.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне висвітлення (насамперед через Financial Times, на який посилаються українські ЗМІ) зосереджене на внутрішньоугорських інституційних і політичних наслідках: операція «Очищувальний вогонь» під керівництвом прем'єра Петера Мадяра, публічні звинувачення колишнього прокурора Пала Фюрхта і перспектива першого кримінального обвинувачення проти Віктора Орбана. Наголос робиться на суперечності між висновками угорських слідчих і запереченнями «Фідес», а також на відстороненні та обвинуваченнях, висунутих колишньому очільнику антитерористичного підрозділу TEK Яношу Хайду. Міжнародна преса приділяє значну увагу й геополітичному контексту — використанню інциденту штабом Орбана для звинувачень на адресу України у фінансуванні угорської опозиції — не підтверджуючи ці звинувачення.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться в оцінці загальної вартості конфіскованих цінностей: Financial Times оцінив її майже у 70 млн євро, тоді як в іншому викладі конкретизовані 40 млн доларів і близько 35 млн євро готівкою та 9 золотих зливків по кілограму. Генеральна прокуратура Угорщини заперечує спроби замовчати колишнього прокурора Пала Фюрхта, хоча сам він стверджує, що після його доповіді про причетність Орбана навесні 2026 року йому оголосили догану, а згодом розпочали щодо нього внутрішнє розслідування. Угорські журналісти повідомляли, що затримання інкасаторів було особистим рішенням Орбана з метою помсти Україні за перебої з постачанням нафти через трубопровід «Дружба»; Генеральна прокуратура Угорщини на той час що версію відкидала.

Передумови

Операція «Очищувальний вогонь» в Угорщині — ініціатива нового уряду прем'єра Петера Мадяра з перевірки можливих зловживань за часів правління Віктора Орбана. Орбан програв вибори 6 травня 2026 року; після цього Будапешт повернув конфісковані кошти Ощадбанку та звільнив затриманих інкасаторів, а кримінальну справу проти них було закрито за відсутністю складу злочину. 28 вересня 2026 року парламент Угорщини також позбавив імунітету двох колишніх міністрів уряду Орбана — Міклоша Шестака та Балажа Ханко — у межах інших проваджень, після чого їх затримали.