Тема: Банки і фінанси
-
«Кернел-Трейд» розмістила облігації на $50 млн через біржу ПФТС
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала публічний випуск трирічних облігацій «Кернел-Трейд» на $50 млн через фондову біржу ПФТС. Це перша в Україні публічна емісія валютних корпоративних облігацій такого обсягу. Кошти спрямують на закупівлю сільськогосподарської продукції, переробку олійних культур та операційну й логістичну діяльність.
-
Нацбанк підвищив облікову ставку до 16,5% і погіршив прогноз ВВП
Національний банк України 29 жовтня 2026 року підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5% річних. Рішення ухвалено через посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань, а прогноз скорочення реального ВВП у 2026 році переглянуто до 0,4%.
-
Нідерланди виділили 1,2 млрд євро на невійськову допомогу Україні на 2027–2029 роки
Уряд Нідерландів оголосив пакет невійськової допомоги Україні на 1,2 млрд євро на найближчі три роки. Кошти спрямуватимуть на відновлення, енергетику, водопостачання, підтримку бізнесу та захист критичної інфраструктури. Значна частина допомоги реалізуватиметься через міжнародні фінансові інституції.
-
ГУР оприлюднило дані про 49 учасників проєкту супутникової системи «Рассвет»
ГУР Міноборони України опублікувало дані про 49 російських і білоруських підприємств та установ, задіяних у створенні низькоорбитальної супутникової системи зв’язку «Рассвет». Відомство назвало її передусім військовою системою РФ, закликало посилити санкції та обмежити постачання технологій, обладнання і програмного забезпечення, а також включити учасників проєкту до міжнародних «чорних списків».
-
Рада підтримала в першому читанні продовження 50%-го податку на прибуток банків до 2027 року
Верховна Рада підтримала законопроєкт №15262 у першому читанні 265 голосами. Документ передбачає продовження 50%-го податку на прибуток банків на 2027 рік, забороняє їм зменшувати оподатковуваний фінансовий результат на суму збитків минулих періодів і відкриває можливість враховувати накопичені збитки з 2028 року. Законопроєкт ще має пройти друге читання.
-
Українська біржа оновить правила й планує відновити торги до кінця листопада
Українська біржа зареєструвала в НКЦПФР оновлені правила функціонування та планує відновити торги до кінця листопада. Повернення до роботи відбуватиметься після понад дворічної перерви, спричиненої анулюванням ліцензії у липні 2024 року через санкції щодо міноритарного власника. Freedom Holding Corp. залишається найбільшим акціонером біржі.
-
Мінекономіки вдруге знизить прогноз зростання ВВП України у 2026 році
Міністерство економіки готує новий прогноз зростання ВВП України на 2026 рік нижче червневих 1,6%. Причинами міністр Олександр Кравченко назвав блокування морських портів, посилення російських обстрілів і перенесення частини капітальних витрат на кінець року. Остаточної цифри ще немає, але вона може бути на 1–1,5 відсоткового пункту нижче.
-
Чорне море у 2026 році стало найнебезпечнішим морським маршрутом світу
Від початку 2026 року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинули щонайменше 40 моряків. За кількістю атак і загиблих Чорне море перевершило Перську затоку, а наприкінці жовтня біля узбережжя Румунії було атаковано судно «Хорив». Атаки знижують судноплавство в українських портах, підвищують вартість страхування та наближають війну до території НАТО.
-
Київ виконав понад 60% плану стійкості та зобов’язався завершити його до грудня
Київ повідомив, що виконав понад 60% плану стійкості та має завершити його до грудня. Роботи затримують повітряні тривоги, пошкодження об’єктів російськими ударами та проблеми з фінансуванням. Центральне теплопостачання було готове до опалювального сезону, а громадський транспорт і водопостачання працювали.
-
«АТЕШ» заявила про порушення зв’язку російських сил довкола дата-центру IXcellerate у Москві
Агенти військового руху «АТЕШ» заявили, що порушують військовий зв’язок російських сил навколо московського дата-центру IXcellerate. За їхніми словами, за цивільною інфраструктурою центру працюють канали управління та системи протиповітряної оборони, а виведення з ладу зв’язку допомагає безпілотникам досягати цілей.
-
Прем'єр Корецький: російські удари завдали бізнесу $7,7 млрд прямих збитків цьогоріч
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив в інтерв'ю BBC Ukraine, що російські удари завдали українському бізнесу $7,7 млрд прямих збитків у 2026 році, а понад 1 млн кв. м складських, виробничих і логістичних площ знищено або пошкоджено. Він окреслив урядові заходи підтримки: передачу державних приміщень під релокацію, зміни у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» та часткову компенсацію збитків суден, які не можуть застрахуватися через воєнні ризики. Водночас нардеп Ярослав Железняк вказує на брак системного механізму допомоги та згортання плану створення Фонду підтримки бізнесу.
-
Зеленський у Брюсселі: Бабіш назвав угоду Трампа з Путіним «ляпасом» Європі
16 жовтня 2026 року президент Володимир Зеленський прибув на саміт лідерів ЄС у Брюсселі, де прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш розкритикував угоду Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального, назвавши її «підставою» для Європи. Зеленський заявив, що Путін не хоче реальних переговорів, а Україна не була заздалегідь поінформована про домовленості Вашингтона з Москвою.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
За Ірину Мудру внесли повну заставу у 20 млн грн у справі «Форест Гамп»
За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, підозрювану у справі «Форест Гамп» про легалізацію 150 млн грн, внесли повну суму застави у 20 млн грн, призначену Вищим антикорупційним судом. Це дозволило їй вийти з-під варти. За даними «Схем», найбільшу частину внеску зробила сама Мудра, а також її цивільний чоловік, співачка з Дніпра та низка інших осіб і компанія з Луцька.
-
Кравченко обговорив із Райхе страхування воєнних ризиків і «Індустріальний Рамштайн»
Міністр економіки України Олександр Кравченко 4 жовтня зустрівся в Києві з міністеркою економіки Німеччини Катеріною Райхе. Сторони обговорили оновлену модель страхування воєнних ризиків із виплатами до $10 млн, а також розвиток спільної ініціативи «Індустріальний Рамштайн», на запуск якої Німеччина виділяє €30 млн. Райхе також заявила, що під час переговорів із Зеленським порушувала тему боротьби з корупцією та очікує вимірюваних результатів.
-
США запровадили санкції проти російської фінансової мережі A7, визнаної транснаціональною злочинною організацією
Міністерство фінансів США 1 жовтня оголосило про нові санкції проти російської фінансової мережі A7, яку OFAC визначило як «серйозну транснаціональну злочинну організацію». Заходи, вжиті в межах операції «Економічний вигнанець», спрямованої на ізоляцію Ірану, передбачають блокування активів мережі у США та заборону операцій американських осіб із компаніями, які діють від її імені або належать підсанкційним особам на 50% і більше. Мережу очолює молдовський олігарх Ілан Шор разом із підсанкційним російським «Промсвязьбанком».
-
Закон про «пекельні санкції» проти Росії: що підписав Трамп і як реагує Україна
Президент Дональд Трамп підписав закон, ініційований сенатором Ліндсі Гремом, який кодифікує американські санкції проти Росії у сферах енергетики, тіньового флоту, фінансів, ВПК та обходу обмежень. Закон передбачає мита до 500% на російські товари та до 100% на товари з третіх країн, а Україна вже передала США конкретні пропозиції щодо його реалізації.
-
Уряд пояснив підвищення ПДВ у проєкті бюджету-2027 фінансуванням страхування бізнесу від воєнних ризиків
Прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю «ТСН.Тиждень» заявив, що закладене у проєкті державного бюджету на 2027 рік підвищення ПДВ з 20% до 21% потрібне для запуску спеціального фонду, який компенсуватиме збитки бізнесу від російських ракетних і дронних ударів. Україна планує внести близько 1 мільярда доларів і розраховує, що міжнародні партнери додадуть ще приблизно 4 мільярди.
-
НБУ підвищив облікову ставку до 16% — друге поспіль підвищення
Рада Національного банку України підвищила облікову ставку на 0,5 в.п. — з 15,5% до 16%. Це друге поспіль підвищення: рішення ухвалено на тлі прискорення споживчої інфляції до 8,1% у серпні 2026 року та зростання цін на пальне через ескалацію на Близькому Сході й тарифи через наслідки ударів по інфраструктурі.