ЄСПЛ 22 вересня проведе слухання у справі десяти українських дітей з окупованого Криму
Європейський суд з прав людини 22 вересня у Страсбурзі проведе публічні слухання у справі № 6719/23, яку подала Українська Гельсінська спілка з прав людини. Справа стосується десяти українських дітей, які у 2014 році перебували під опікою держави в дитячих установах Криму й зникли після окупації півострова Росією. УГСПЛ стверджує, що їм примусово надали російське громадянство та могли передати у російську систему усиновлення.
Головне
- Слухання у ЄСПЛ відбудеться 22 вересня о 09:15 у Страсбурзі в залі палати Суду.
- Справа № 6719/23 стосується десяти дітей, народжених між 2009 і 2013 роками, які у 2014 році були під опікою України в дитячих закладах Криму.
- Позивачем є Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).
- УГСПЛ стверджує, що після окупації дітям примусово надали російське громадянство та внесли до російських систем усиновлення й опіки.
- Місцеперебування дітей невідоме з 2014 року, попри неодноразові звернення української сторони; у 2023 році їхні імена зникли з російних сайтів усиновлення.
- У лютому 2023 року ЄСПЛ відмовив у застосуванні тимчасових заходів за правилом 39, оскільки події щодо усиновлення сталися після виходу Росії з Конвенції.
- У квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив Росію про заяву і запросив її заперечення.
- Після слухання Суд не ухвалюватиме остаточного рішення — питання прийнятності та суті вирішуватимуться пізніше.
Чому це важливо
Це перші публічні слухання ЄСПЛ, присвячені конкретним українським дітям, які, за твердженням УГСПЛ, зазнали незаконного переміщення та можливого усиновлення після окупації Криму Росією. Справа перевіряє, чи може ЄСПЛ притягнути Росію до відповідальності за порушення прав українських дітей після її виключення з Ради Європи, і привертає увагу до ширшої проблеми долі українських дітей, відокремлених від своєї держави в умовах конфлікту.
Що сталося
22 вересня у Страсбурзі Європейський суд з прав людини проведе публічні слухання у справі № 6719/23, позивачем у якій виступає Українська Гельсінська спілка з прав людини. Справа стосується десяти неповнолітніх, народжених між 2009 і 2013 роками, які у 2014 році, на момент окупації Криму Росією, перебували під державною опікою України в дитячих установах півострова — їм було від одного до п'яти років. За твердженнями УГСПЛ, після встановлення російської юрисдикції дітям примусово надали російське громадянство, а їх внесли до російських систем усиновлення й опіки; у 2023 році імена частини дітей раптово зникли з російних сайтів усиновлення, що УГСПЛ розцінює як можливу ознаку їх усиновлення. Місцеперебування дітей невідоме з 2014 року, попри неодноразові запити української сторони, і Росія, за даними УГСПЛ, відмовлялася передавати їх Україні. У 2023 році представники дітей просили ЄСПЛ застосувати тимчасові заходи за правилом 39 для зупинення можливих усиновлень, але 15 лютого 2023 року Суд відмовив, оскільки відповідні події сталися після виходу Росії з Конвенції. У квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив Росію про заяву і запросив її заперечення. Після слухання Суд остаточного рішення не ухвалюватиме — питання прийнятності та суті вирішуватимуться пізніше.
Як про це пишуть українські джерела
Усі три подані джерела — українські медіа, і всі вони відтворюють позицію УГСПЛ, наголошуючи на українській ідентичності дітей та їх втраченій соціальній ідентичності. Українські матеріали кваліфікують ситуацію як насильницьке зникнення, підкреслюють, що після окупації Криму Росія поширила на півострів своє законодавство, зокрема правила усиновлення, і що українська сторона втратила доступ до інформації про сиріт. Особлива увага приділяється відмові Росії співпрацювати з українською владою та автоматичному переведенню понад 4 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у російське громадянство.
Передумови
Після встановлення контролю Росії над Кримом у 2014 році, за даними УГСПЛ, понад 4 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, були автоматично визнані громадянами Росії. Росія припинила участь у Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що вплинуло на рішення ЄСПЛ у 2023 році відмовити у тимчасових заходах за правилом 39 для зупинення можливих усиновлень. ЄСПЛ наголошує, що наразі залишається єдиним міжнародним судом, який розглядає заяви про серйозні порушення прав людини Росією в Україні з 2014 року.