ЄСПЛ провів слухання у справі десяти українських дітей, зниклих після окупації Криму
Європейський суд з прав людини 22 вересня у Страсбурзі провів публічні слухання у справі 6719/23, яку подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти українських дітей, що перебували під державною опікою в дитячих закладах Криму в 2014 році. За даними УГСПЛ, після окупації дітям нав'язали російське громадянство і внесли їх у російські системи усиновлення та опіки; їхнє місцеперебування невідоме з 2014 року. Рішення щодо прийнятності та суті справи суд оголосить пізніше.
Головне
- Справа 6719/23 стосується десяти дітей, народжених у 2009–2013 роках, які в 2014 році перебували під опікою української держави в дитячих закладах Криму; на момент окупації їм було від одного до п'яти років.
- Заявник — Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).
- За даними УГСПЛ, після окупації дітям автоматично надали російське громадянство та внесли їх у російські системи усиновлення й опіки; понад 4 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, були оголошені громадянами Росії.
- УГСПЛ кваліфікує дії щодо цих дітей як насильницьке зникнення; інформації про їхнє місцеперебування немає з 2014 року, попри неодноразові запити української влади.
- У 2023 році суд відмовив у застосуванні термінового заходу за правилом 39; у квітні 2025 року повідомив Росію про заяву та запросив її зауваження — російський уряд жодних зауважень не надав.
- Заявники посилаються на статті 5 і 8 Європейської конвенції з прав людини; уряд України під час слухань закликав суд визначити конкретні заходи для Росії за статтею 46 Конвенції, зокрема розкрити інформацію про дітей і забезпечити їхнє повернення.
- Спеціальна представниця генсека Ради Європи з питань становища дітей України Тордіс Кольбрун Рейкф'єрд Гюльфадоуттір напередодні закликала тримати долю українських дітей у політичному порядку денному; ЄСПЛ зазначає, що залишається єдиним міжнародним судом, який розглядає заяви про серйозні порушення прав людини з боку Росії в Україні з 2014 року.
- Після слухання ЄСПЛ не оголошував остаточного рішення; рішення щодо прийнятності та суті буде ухвалене пізніше.
Чому це важливо
Це один із перших публічних розглядів у ЄСПЛ, присвячених долі конкретних українських дітей, які перебували в інституційній опіці в окупованому Криму, — у ширшому контексті, де, за даними УГСПЛ, під автоматичне надання російського громадянства і переведення в російські системи усиновлення та опіки підпали понад 4 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Справа перевіряє, чи може Суд притягати Росію до відповідальності за дії після 2022 року, коли вона перестала бути стороною Конвенції. Україна використала слухання, щоб домагатися від Суду конкретних приписів за статтею 46: розкриття інформації про дітей, їхнє повернення і співпрацю з міжнародними механізмами. ЄСПЛ наголошує, що залишається єдиним міжнародним судом, який розглядає заяви про серйозні порушення прав людини з боку Росії в Україні з 2014 року, тому його рішення матиме значний прецедентний характер для ширшої проблематики депортації і передачі українських дітей.
Що сталося
22 вересня Європейський суд з прав людини провів у Страсбурзі публічні слухання у справі 6719/23, поданій Українською Гельсінською спілкою з прав людини від імені десяти українських дітей, народжених у 2009–2013 роках. У 2014 році, на момент окупації Криму Росією, діти перебували під опікою української держави в дитячих закладах півострова; на той час їм було від одного до п'яти років. За твердженнями УГСПЛ, після встановлення російського контролю дітям автоматично нав'язали російське громадянство і внесли їх у російські системи усиновлення та опіки; УГСПЛ кваліфікує це як насильницьке зникнення. Інформації про їхнє місцеперебування немає з 2014 року, попри неодноразові запити української влади. УГСПЛ вказує, що в 2023 році імена деяких дітей раптово зникли з російських сайтів усиновлення, що може свідчити про їх усиновлення. Заявники посилаються на статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність) і 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини. У 2023 році Суд відмовив у терміновому заході за правилом 39; у квітні 2025 року повідомив Росію про заяву і запросив її зауваження — російський уряд жодних спостережень не надав. У січні 2023 року заяву подано до ЄСПЛ; УГСПЛ, уряд України і кілька НУО подали письмові позиції як треті сторони. Позицію уряду України на слуханнях представляла уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, яка закликала Суд визначити конкретні заходи для Росії за статтею 46 Конвенції, зокрема розкрити інформацію про дітей, забезпечити їхнє повернення в Україну і співпрацювати з українською владою, Комітетом міністрів Ради Європи і відповідними міжнародними механізмами. Спеціальна представниця генсека Ради Європи з питань становища дітей України Тордіс Кольбрун Рейкф'єрд Гюльфадоуттір напередодні слухань закликала міжнародну спільноту тримати долю українських дітей у центрі політичного порядку денного і вимагати відповідей щодо їхнього місцеперебування. Після слухань ЄСПЛ не оголошував остаточного рішення — рішення щодо прийнятності та суті справи буде ухвалене пізніше.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному датують повідомлення Росії про заяву УГСПЛ. Більшість повідомлень відносить його до квітня 2025 року; одне джерело стверджує, що повідомлення відбулося в березні 2025 року, а в березні 2026 року Суд поставив сторонам додаткові запитання.
Передумови
Росія перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини у 2022 році; у лютому 2023 року Суд відмовив у застосуванні термінового заходу за правилом 39 у цій справі, зазначивши, що події, пов'язані з можливим усиновленням, відбулися після виходу Росії з Конвенції. За даними УГСПЛ, після встановлення російського контролю над Кримом понад 4 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, були автоматично оголошені громадянами Росії і внесені до російських систем усиновлення й опіки. Після 2014 року Росія поширила на півострів своє законодавство, включно з правилами усиновлення; Україна втратила доступ до інформації про дітей в установах Криму, а російська влада почала опрацьовувати цих дітей за власними процедурами, змінюючи їхній правовий статус.