Польський євродепутат Гжегож Браун знищив пам'ятник воїнам УПА на кордоні з Україною
Депутат Європарламенту та лідер ультраправої партії «Конфедерація Польської Корони» Гжегож Браун разом із однопартійцем Марціном Міксою пошкодили гранітний обеліск на місці поховання 41 воїна УПА в селі Білосток (гміна Долгобичів, Хрубешівський повіт, Люблінське воєводство) біля польсько-українського кордону. Відео акту Браун опублікував у мережі X. Польська поліція відкрила провадження, зокрема за підозрою у нарузі над пам'ятником і місцем поховання, пошкодженні майна та можливому злочині на ґрунті ненависті за національною ознакою.
Головне
- Гжегож Браун та Марцін Мікса ударами по гранітному обеліску знищили написи на камені в селі Білосток, гміна Долгобичів, Хрубешівський повіт, Люблінське воєводство.
- Обеліск встановлений на місці поховання 41 воїна УПА, які загинули в бою з радянським НКВС у лютому 1946 року; пам'ятник існує з 1990-х, у гранітній формі — з 2019 року.
- Браун сам опублікував відео інциденту в X і заявив, що обеліск «ображає пам'ять жертв українського геноциду поляків» і має бути демонтований.
- Польська поліція відкрила провадження 6 вересня за статтями про наругу над пам'ятником і місцем поховання, пошкодження майна та можливий злочин на ґрунті ненависті за національною ознакою.
- Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька заявила, що винні у руйнуванні пам'ятника не уникнуть покарання.
- За даними OKO.press, місце поховання в Польщі має правовий захист незалежно від дотримання адміністративних процедур під час встановлення самого обеліска.
- Український військовослужбовець історик Володимир Бірчак заявив, що близько десяти років тому Україна призупинила видачу дозволів на ексгумацію польській стороні через наругу над українськими похованнями в Польщі.
Чому це важливо
Чинний депутат Європарламенту особисто знищив обеліск на місці поховання та сам опублікував відео цього вчинку — це ставить питання відповідальності виборних посадовців. Інцидент торкається болючої для польсько-українських відносин теми історичної пам'яті про УПА та Волинь саме тоді, коли інтеграція України до ЄС уже пов'язана з цим питанням у заявах заступника міністра закордонних справ Польщі Марціна Босацького. Польська влада кваліфікує подію не лише як пошкодження майна, а й як можливий злочин на ґрунті ненависті за національною ознакою. Українські коментатори вже пов'язують акцію з призупиненою двосторонньою домовленістю про ексгумації, тобто йдеться про потенційні дипломатичні наслідки.
Що сталося
Депутат Європарламенту та лідер ультраправої «Конфедерації Польської Корони» Гжегож Браун разом із однопартійцем Марціном Міксою пошкодили гранітний обеліск на місці поховання 41 воїна УПА в селі Білосток, гміна Долгобичів, Хрубешівський повіт, Люблінське воєводство, біля польсько-українського кордону. У відео, опублікованому самим Брауном у X, вони б'ють по каменю, знищуючи викарбувані написи. Браун заявив, що обеліск «ображає пам'ять жертв українського геноциду поляків», має бути демонтований і був встановлений незаконно. Польська поліція 6 вересня відкрила провадження за підозрою у нарузі над пам'ятником і місцем поховання, пошкодженні майна та можливому злочині на ґрунті ненависті за національною ознакою; на момент початку розслідування підозрюваних затримано не було, триває збір доказів і допити свідків. Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька заявила, що винні не уникнуть покарання.
Як про це пишуть українські джерела
Усі надані джерела — українські медіа. Вони одностайно представляють Брауна як «скандального» ультранаціоналіста з антиукраїнською позицією, наголошуючи на обуренні та історичній чутливості теми. Заголовки акцентують увагу на його ультраправому статусі, образі сокири та знищенні пам'ятника УПА, а не на правових чи процедурних аспектах. Українська сторона підкреслює, що обеліск вже двічі зазнавав наруги раніше (влітку 2026 року фарбою та пошкодженням арки, а невдовзі до відео Брауна — невідомими особами), і що посольство України офіційно засудило попередній акт вандалізму. Центральним коментатором в українському висвітленні є військовослужбовець-історик і редактор «Історичної правди» Володимир Бірчак, який стверджує, що Браун знищив Тризуб і що подібні випадки наруги вже призводили до призупинення Україною видачі дозволів на ексгумацію для Польщі — подаючи інцидент як частину тривалої моделі, а не поодинокого епізоду.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо знаряддя, яким Браун та Міксі пошкодили обеліск: одні повідомлення називають це «сокирами-молотами», інші — молотками чи кувалдами. Рівень упевненості щодо тих самих подій помітно різниться між повтореннями — наприклад, дані про 41 загиблого воїна УПА та статус підозрюваних коливаються від 0,65 до 0,98; факти, що передають слова Володимира Бірчака про призупинення дозволів на ексгумацію та відсутність відновлених поховань, мають нижчу (0,65–0,7) упевненість.
Передумови
Обеліск стоїть на місці поховання 41 українського воїна, які загинули в бою з радянським НКВС у лютому 1946 року; пам'ятник існує з 1990-х років, а гранітний камінь із викарбуваними іменами загиблих — з 2019 року. Ще до акції Брауна обеліск двічі зазнавав наруги: влітку 2026 року його облили фарбою та пошкодили арку, що призвело до офіційного засудження з боку посольства України, а незадовго до відео Брауна невідомі знову пошкодили написи на камені. Гжегож Браун очолює ультраправу «Конфедерацію Польської Корони» і має задокументовану історію антиукраїнських дій: у червні 2024 року він знімав українські прапори з Костюшківської могили в Кракові без дозволу місцевої влади, у квітні 2025 року — у Бялій Підляській, а в грудні 2024-го загасив свічки на ханукальній менорі вогнегасником у фойє Сейму. Браун був єдиним депутатом Сейму, який проголосував проти резолюції на підтримку України напередодні російського вторгнення. За даними OKO.press, місця поховань у Польщі мають правовий захист незалежно від того, чи були дотримані адміністративні процедури під час встановлення самого обеліска, що спростовує твердження Брауна про його «незаконність». Наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява фігур Степана Бандери та Романа Шухевича в Національному пантеоні України створить серйозні труднощі для її інтеграції до ЄС.