Зеленський оголосив про відновлення ударів по російських НПЗ після триденної паузи на прохання США

Чому це важливо

Відновлення ударів по російських НПЗ після паузи на прохання Вашингтона означає публічний розрив у координації між Києвом і Білим домом щодо найчутливішого елементу стратегії — ударів углиб Росії. Епізод поєднує відразу кілька інструментів тиску: тимчасову ліцензію OFAC на постачання російського дизелю, погрозу припинення обміну розвідданими та програми PURL, а також обмеження SpaceX для терміналів Starshield, якими користується українське військо. Financial Times називає це найглибшою кризою у відносинах України з ключовим партнером у сфері безпеки з часів лютневої суперечки в Овальному кабінеті 2025 року. Водночас лідери ЄС — Каллас, Крістерссон, Науседа, Міхал — публічно підтримали українські удари по російських НПЗ, що розводить європейську та американську позиції.

Що сталося

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times, проведеному в Лондоні та опублікованому 15 жовтня, оголосив про відновлення Україною ударів по російських нафтопереробних заводах. За його словами, Україна три дні не завдавала ударів по російській енергетичній інфраструктурі на прохання Сполучених Штатів, однак Росія за цей час не припинила атаки на українську енергетику. За словами президента, за останній тиждень унаслідок російських ударів загинули понад 100 цивільних. Зеленський стверджує, що під час паузи Україна не отримувала від партнерів попереджень про пуски балістичних ракет, а супутниковий зв'язок Starlink по всій країні був уповільнений. Він відкинув пояснення про «технічний збій», назвавши це проявом політичної волі.

12 жовтня, за даними The Washington Post, співробітники американської розвідки попередили посольство України у Вашингтоні: у разі нових ударів по російських енергооб'єктах обмін розвідданими буде негайно припинено. За словами джерела видання, обмін не було припинено повністю, але загроза залишається чинною, а попередження були масштабними — дзвінки отримували практично всі, чиє прізвище «звучало по-українськи». Серед адресатів називають головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого та заступника керівника Офісу президента Павла Палісу. 14 жовтня SpaceX без попередження запровадила обмеження швидкості для терміналів Starshield на рівні 160 км/год, що вплинуло на польоти ударних і розвідувальних дронів. Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США й остаточні рішення ухвалює американський президент. Білий дім назвав обмеження «технічним збоєм» і заявив, що не контролює SpaceX.

Того ж дня Росія завдала удару по енергетиці Києва, Київщини та Харкова 39 балістичними ракетами і понад 120 дронами; без електропостачання залишилися щонайменше 600 тисяч людей. Раніше, 11 жовтня, Дональд Трамп оголосив у Truth Social про «енергетичне перемир'я», про яке, за словами Зеленського, Україна дізналася з соцмереж; Axios уточнив, що домовленість стосувалася лише взаємного припинення ударів по НПЗ. 9 жовтня Трамп повідомив про «надзвичайно успішну розмову» з Путіним і постачання тисяч тонн російського дизелю; за його вказівкою OFAC видала тимчасову загальну ліцензію. Зеленський назвав це «очевидною слабкістю, що грає на руку Росії». Він також заявив, що Україна готова знову стримати удари по російській енергетиці лише в обмін на додаткові ракети-перехоплювачі Patriot.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа та офіційна риторика ставлять у центр заяву Зеленського про зняття мораторію на удари по НПЗ і наголошують, що пауза на прохання Вашингтона не дала результату: Росія атакувала українську енергетику, не було попереджень про балістичні ракети, а сервіс Starlink було уповільнено. Підкреслюється інструментарій тиску з боку США — попередження про припинення обміну розвідданими та програми PURL, обмеження SpaceX, а також тимчасова ліцензія OFAC на російський дизель, яку в Києві називають «прикриттям для Кремля». На цьому тлі Україна висуває умову: відновлення паузи можливе лише в обмін на додаткові Patriot. Окремо в українському висвітленні підкреслюється невиконання Москвою «енергетичного перемир'я» Трампа та наводяться підтверджуючі заяви європейських лідерів (Каллас, Крістерссон, Науседа, Міхал), які підтримують українські удари по НПЗ.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Єдине англомовне агенційне повідомлення в добірці подало подію через заяву Зеленського про відновлення ударів по російських НПЗ, без розгорнутого контексту тиску з боку США чи російських ударів по українській енергетиці. Financial Times описує ситуацію як найсерйознішу кризу між Києвом і Вашингтоном із часу лютневої суперечки в Овальному кабінеті 2025 року, а The Washington Post, Axios, Politico та інші видання фіксують як погрози обміну розвідданими, так і спростування з боку Трампа, Білого дому та Єврокомісії. На тлі цього лідери ЄС — Каллас, Крістерссон, Науседа, Міхал — публічно підтримали українські удари по НПЗ і розкритикували угоду щодо російського дизелю; прем'єр Болгарії Румен Радев висловився проти ударів по будь-яких енергооб'єктах, включно з російськими атаками на українську енергетику.

У чому розходиться висвітлення

Три основні розбіжності в джерелах:

1. Удари по двох російських НПЗ близько 14 жовтня. Москва та пов'язані з Кремлем особи стверджували, що українські дрони вдарили по двох заводах; радник Зеленського з комунікацій Дмитро Литвин це спростував, а подальші публікації назвали одну з російських заяв фейком, поширеним віце-прем'єром Новаком.

2. Характер обмежень Starlink/Starshield. Зеленський і українські офіційні особи кваліфікують їх як свідоме політичне рішення США; Ілон Маск заявив, що Starshield контролюється урядом і військовими США з остаточним рішенням за президентом; Білий дім назвав збої «технічною несправністю» і заявив, що не причетний до обмежень.

3. Фактичний стан обміну розвідданими між США та Україною. Трамп публічно стверджує, що обмін триває; Єврокомісія не бачить ознак його припинення; Зеленський в інтерв'ю NPR сказав, що погрози поки що не реалізовані. Водночас джерело The Washington Post повідомило, що обмін не припинено повністю, але загроза залишається чинною.

Передумови

На початку жовтня адміністрація Трампа оголосила угоду з Москвою щодо постачання на глобальний ринок понад 300 тисяч тонн російського дизельного пального, і за вказівкою Трампа OFAC видала тимчасову загальну ліцензію, яка уможливила ці поставки. 9 жовтня Трамп повідомив про «надзвичайно успішну розмову» з Путіним. 11 жовтня він оголосив у Truth Social про «енергетичне перемир'я», яке, за словами Зеленського, стало новиною для Києва; Axios уточнив, що домовленість стосувалася лише взаємного припинення ударів по НПЗ обох країн. Українські дрони з початку повномасштабного вторгнення вразили значну частку найбільших російських НПЗ: за даними Міноборони України, лише у вересні було уражено 12 великих заводів, а за оцінкою МЕА, на кінець серпня лише 5 з 32 найбільших російських НПЗ уникали українських ударів. Деякі заводи зазнали до 15 уражень з 2022 року. Нафтові доходи ідентифіковані як ключове джерело фінансування війни з боку Росії.