Опубліковано 11 жовтня, 21:30 UTC · Оновлено 13 жовтня, 12:02

США погрожують зупинити PURL та обмін розвідданими, щоб Київ припинив удари по НПЗ Росії

Адміністрація Трампа 10–11 жовтня телефоном попередила українських та європейських посадовців, що може заблокувати механізм PURL — закупівлю американської зброї для України коштом європейських партнерів — та припинити обмін розвідувальними даними, якщо Київ не відмовиться від ударів по російських нафтопереробних заводах. Того ж дня Трамп оголосив про нібито досягнуте з Москвою «енергетичне перемир'я»; Зеленський заявив, що вперше почув про домовленість від журналістів, а невдовзі Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові.

Головне

10–11 жовтня представники Держдепу та Пентагону телефонували українським і європейським посадовцям із вимогою припинити удари по російській енергетиці.
США погрожують заблокувати механізм PURL (закупівля американської зброї для України коштом Європи) та припинити обмін розвідданими.
11 жовтня Трамп оголосив, що Україна та Росія домовилися про негайне «енергетичне перемир'я»; Зеленський заявив, що дізнався про це від журналістів.
Невдовзі після заяви Трампа Росія завдала удару по ТЕЦ-5 у Харкові; 12 жовтня Зеленський повідомив про шість атак на українські енергооб'єкти за добу й 33 поранених.
За даними Axios, Трамп мав на увазі під «перемир'ям» лише припинення взаємних ударів по НПЗ, а не ширше енергетичне припинення вогню.
За даними Financial Times та CNN, станом на вихідні жодних змін у програмі PURL у НАТО зафіксовано не було.
9 жовтня Трамп заявив про намір відкрити ринок США для російського дизпального, тимчасово призупинивши відповідні санкції до квітня.

Чому це важливо

Тиск США спрямований на два ключові для української оборони канали — оперативну розвідку про пускові установки та напрямки російських ракет і європейське фінансування закупівель американської зброї через PURL, найгостріше — перехоплювачів Patriot. Оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» без підтвердженої російської згоди і подальші удари по українській енергетиці ставлять питання, чи застосовується асиметричний тиск саме до Києва, а не до Москви.

Що сталося

10–11 жовтня офіційні представники США — з Держдепу та Пентагону — провели серію телефонних розмов з українськими та європейськими посадовцями, вимагаючи припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах. Під час цих контактів вони пригрозили двома кроками: заблокувати механізм PURL, через який європейські партнери фінансують закупівлю американської зброї для України (США при цьому не вносять коштів), та припинити обмін розвідувальними даними з Україною. Серед осіб, з якими зв'язалися американські посадовці, був військовий радник президента України Павло Паліса. Білий дім відмовився підтверджувати чи коментувати ці розмови. Того ж дня, 11 жовтня, Дональд Трамп оголосив у соцмережах, що Україна та Росія нібито домовилися про негайне «енергетичне перемир'я» — припинення взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський заявив, що вперше почув про домовленість від журналістів; Україна підтвердила готовність зупинити удари по російській енергетиці за умови взаємності з боку Москви. Невдовзі після заяви Трампа Росія завдала удару по ТЕЦ-5 у Харкові. За інформацією Axios, Трамп мав на увазі під «перемир'ям» лише припинення взаємних атак на НПЗ, а не ширшу енергетичну угоду. Напередодні, 9 жовтня, Трамп заявив про намір відкрити американський ринок для російського дизельного пального, тимчасово призупинивши відповідні санкції до квітня.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа наголошують, що заява Трампа про «енергетичне перемир'я» стала для Києва несподіванкою — Зеленський дізнався про неї від журналістів. Після оголошення Росія продовжила бити по українській енергетиці: одразу після заяви було уражено ТЕЦ-5 у Харкові, а 12 жовтня на Варшавському безпековому форумі Зеленський повідомив про шість атак на енергооб'єкти за добу та 33 поранених. Окремо українські джерела цитують слова Зеленського, що під час нещодавнього удару п'ятьма балістичними ракетами по цивільній інфраструктурі Києва не було завчасного попередження від партнерів, що вони розцінюють як фактичну зупинку обміну розвідданими. Міністр оборони (за даними «Новинарні», Євгеній Хмара) заявив, що Україна поки не планує відмовлятися від ударів у глибині Росії та продовжуватиме розвивати далекобійні спроможності.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні видання (Financial Times, BBC, Der Spiegel) фокусуються на повідомленнях про погрози США заблокувати PURL і зупинити обмін розвідданими, наводячи слова європейського посадовеця про «сумний день» для Києва та союзників. Підкреслюються операційні наслідки для України: призупинення PURL найвідчутніше вдарило б по постачаннях перехоплювачів Patriot, яких Україні катастрофічно бракує, а американська розвідка допомагає визначати місця пускових установок, напрямок і час ударів російських балістичних ракет. Водночас інші європейські посадовці зазначили, що станом на вихідні жодних змін у програмі PURL у НАТО зафіксовано не було. Щодо «енергетичного перемир'я» міжнародні ЗМІ підкреслюють, що Москва його не підтвердила, на відміну від українського фокусу на самому факті оголошення.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у двох питаннях. По-перше, щодо посади Павла Паліси: LIGA.net і «Бабель» називають його військовим радником президента та колишнім генералом 93-ї механізованої бригади, тоді як Forbes Ukraine та «Новинарня» ідентифікують його як заступника керівника Офісу президента. По-друге, щодо змісту «енергетичного перемир'я», оголошеного Трампом: «Радіо Свобода», BBC та hromadske подають його як взаємне припинення ударів по всій енергетичній інфраструктурі, а Axios стверджує, що Трамп мав на увазі лише припинення взаємних атак на НПЗ.

Передумови

Механізм PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) дозволяє європейським партнерам фінансувати закупівлі американської зброї для України; США при цьому не роблять фінансових внесків, а найгострішим дефіцитом у цьому каналі є перехоплювачі Patriot. Українські удари по російських НПЗ розглядаються як частина кампанії зі скорочення паливного виробництва та фінансування війни — за даними джерел, вони вивели з ладу близько половини потужностей російської нафтопереробки. На початку жовтня Путін публічно назвав «безглуздим» реципрокну пропозицію щодо ударів по українських суднах в обмін на відмову від атак на російські НПЗ. 9 жовтня Трамп оголосив про намір відкрити американський ринок для російського дизпального, тимчасово призупинивши відповідні санкції до квітня.