Пєсков назвав «енергетипельне перемир'я» Трампа «дуже хорошою ідеєю», але висунув умови

Чому це важливо

Росія не просто погодилася обговорити «енергетипельне перемир'я» — вона прив'язала його до двох вимог: безпеки для своїх танкерів і зняття західних санкцій з російського енергоринку. Це перетворює пропозицію Трампа з потенційного кроку до деескалації на елемент ширшої торгівлі Москви щодо експорту нафтопродуктів. Позитивна оцінка Пєскова різко контрастує з його нещодавнім фактичним відкиданням такого перемир'я та з його словами про енергетику України як «ахіллесову п'яту» Росії, що ставить питання про реальну зміну позиції Кремля. Попри публічні заяви про готовність до перемир'я, в ніч на 15 вересня обидві сторони продовжували завдавати ударів по енергооб'єктах — що підкреслює розрив між риторикою і діями.

Що сталося

15 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков назвав пропозицію президента США Дональда Трампа про «енергетипельне перемир'я» між Росією та Україною «дуже хорошою ідеєю». Водночас він заявив, що Росія підтримує контакт з американською стороною, і додав, що ідея буде ефективною лише за двох умов: гарантій безпечного комерційного судноплавства, зокрема для нафтових танкерів, і зняття західних санкцій з російських енергоносіїв. Пєсков також стверджував, що «київський режим не налаштований гарантувати таку безпеку» судноплавства.

Напередодні, 13 вересня, Трамп закликав Зеленського припинита удари по російському дизельному паливу, заявивши, що вони нібито спричиняють «світовий дефіцит». 14 вересня Трамп повідомив, що Україна та Росія нібито погодилися не бити по енергооб'єктах одна одної. Того ж вечора Зеленський сказав, що Україна запропонувала партнерам «забезпечити домовленість з Росією, яка зупинить руйнування критичної інфраструктури», і готова підтримати деескалацію як перший крок — за умови, що Росія припинить удари по українській енергетиці. Він також заявив, що Україна готова не бити по російській інфраструктурі, якщо партнери зможуть гарантувати, що Росія не битиме по українських енергооб'єктах.

В ніч на 15 вересня, попри публічні заяви, бойові дії тривали: Сили оборони України завдали ударів по нафтопереробному заводу в Сичрані (Самарська область), по підприємству з виробництва дронів у Таганрогу та по майданчику підготовки і запуску дронів в Орловській області; повідомлялося також про влучення в Чорному морі. Водночас російські сили вдарили по двох АЗС у Києві.

Того ж дня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров знову звинуватив США у зриві домовленостей, нібито досягнутих на саміті Трампа та Путіна в Анкориджі, Аляска; Вашингтон заперечує, що на цій зустрічі були досягнуті будь-які змістовні домовленості щодо війни Росії проти України. За даними Financial Times, посилаючись на обізнані джерела, Путін не хоче укладати енергетипельну угоду до початку зими, розраховуючи, что удари по українській енергетиці посилять тиск на Київ.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ — «Українська правда», НВ та «Європейська правда» — центрують увагу на тому, як Кремль відреагував на пропозицію Трампа, і підкреслюють умови, які Росія висунула разом із позитивною оцінкою: безпечне судноплавство для танкерів і зняття санкцій. Ця рамка подає відповідь Москви не як чисту згоду, а як елемент торгівлі. Крім того, українські джерела виокремлюють звинувачення Лаврова на адресу США щодо Анкориджу — у такий спосіб Росія виступає «ображеною» в дипломатичному плані, а не такою, що йде на поступки. Нарешті, українські медіа фіксують розрив між риторикою і діями: попри заяви про підтримку переміту, в ніч на 15 вересня обидві сторони продовжували бити по енергооб'єктах.

У чому розходиться висвітлення

Кілька реальних розбіжностей між позиціями. По-перше, позитивна оцінка Пєскова 15 вересня контрастує з його нещодавнім фактичним відкиданням «енергетипельного перемир'я» і з його словами про українську енергетику як «ахіллесову п'яту» Росії; Пєсков не пояснив, чи справді змінилася позиція Москви. По-друге, 14 вересня Трамп заявив, що Україна погодилася не бити по російських енергооб'єктах, тоді як Зеленський описав це як українську пропозицію партнерам, яка може бути реалізована лише в разі російської взаємності та гарантій — відмінне рамкування того, хто що насправді взяв на себе. По-третє, Лавров стверджує, що в Анкориджі були досягнуті домовленості, які США нібито зривають; Вашингтон це заперечує.

Передумови

13 вересня Трамп закликав Зеленського припинита удари по російському дизельному паливу, посилаючись на «світовий дефіцит». 14 вересня Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися не бити по енергооб'єктах одна одної. Того ж вечора Зеленський сказав, що Україна запропонувала партнерам домовленість, яка зупинить руйнування критичної інфраструктури, і готова припинита удари по російській енергетиці в разі взаємності. США заперечують, що на зустрічі Трампа та Путіна в Анкориджі, Аляска, були досягнуті будь-які змістовні домовленості щодо війни Росії проти України.