Трамп у інтерв'ю Newsmax назвав Зеленського «не тією людиною», з якою США варто мати справу
В інтерв'ю Newsmax, оприлюдненому 15 жовтня, президент США Дональд Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він «не великий фанат» Зеленського і що з ним важче вести справи, ніж з Володимиром Путіним. Трамп назвав удари України по російських НПЗ «ганьбою», знову закликав до виборів в Україні та пояснив початок війни втратою Криму за часів Барака Обами. Того ж дня Зеленський повідомив Financial Times про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах після триденної паузи, під час якої Росія продовжувала атакувати українську енергоінфраструктуру.
Головне
- 15 жовтня Трамп в інтерв'ю Newsmax заявив, що він «не великий фанат» Зеленського і що той «не та людина, з якою нам варто мати справу»
- Трамп сказав, що з Зеленським домовлятися важче, ніж з Путіним, і що будь-яка угода буде укладена «не з ним»
- Удари України по російських НПЗ Трамп назвав «ганьбою», заявивши, що вони піднімають світові ціни на нафту
- Трамп знову закликав провести в Україні президентські вибори; Зеленський 16 жовтня в Брюсселі заявив, що Україна готова до виборів за умови 60-денного повного припинення вогню з боку Росії
- Трамп пояснив початок великої війни тим, що Україну за Обами «змусили віддати Крим», і назвав окупований півострів «найкрасивішим шматком землі», оточеним океаном з чотирьох боків
- Зеленський 15 жовтня повідомив Financial Times про відновлення ударів по російських НПЗ: за три дні паузи на прохання США Росія не припинила ударів по українській енергетиці
Чому це важливо
Інтерв'ю Трампа фактично фіксує розворот у позиції США: публічний тиск переміщується з Росії на Україну, а президент США відкрито ставить під сумнів доцільність подальшої співпраці з чинним українським лідером. Заява, що будь-яка угода буде укладена «не з ним», по суті є вимогою політичної зміни в Києві як умови подальшої дипломатії. Водночас Україна відновила удари по російських НПЗ після того, як триденна пауза на прохання США не призвела до припинення російських ударів по українській енергетиці — і саме це Трамп назвав «ганьбою». Поєднання санкційного полегшення для російського дизеля, обмежень доступу до Starshield/Starlink, погроз припинити обмін розвідданими та вимог провести вибори, заборонені воєнним станом, означає, що США діють одночасно як посередник і як сторона тиску на Україну.
Що сталося
15 жовтня вийшло інтерв'ю президента США Дональда Трампа каналу Newsmax, у якому він заявив, що не є «великим фанатом» Володимира Зеленського і що той «не та людина, з якою нам варто мати справу». Трамп сказав, що з Зеленським важче домовлятися, ніж з Путіном, що обидва лідери «ненавидять один одного» і що будь-яка угода буде укладена «не з ним». Удари України по російських нафтопереробних заводах Трамп назвав «ганьбою», яка піднімає світові ціни на нафту, і заявив, що у Росії «безліч інших цілей», окрім НПЗ. Він знову закликав провести в Україні президентські вибочі, заявивши, що «ніхто не каже» йому, що українці задоволені обстрілами. Причиною війни Трамп назвав політику Барака Обами, за якої Україну «змусили віддати Крим», і описав окупований півострів як «найціннішу частину України» та «найкрасивіший шматок землі», оточений океаном з чотирьох боків. Того ж дня Financial Times повідомила, що Зеленський оголосив про відновлення ударів по російських НПЗ після триденної паузи, під час якої Росія продовжувала атакувати українську енергетику. 16 жовтня в Брюсселі Зеленський відповів, що йому «легше» спілкуватися з Трампом, ніж з Путіним, і що Україна готова до виборів у разі 60-денного повного припинення вогню.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують, що Росія не припинила ударів по українській енергетиці під час триденної паузи у відповідь на прохання США, тому відновлення ударів по російських НПЗ розглядається як вимушений оборонний крок, а не провокація. Зеленський у Брюсселі 16 жовтня заявив, що йому легше говорити з Трампом, ніж з Путіним, що українська та американська переговорні групи перебувають у постійному контакті, і що Україна готова до виборів за умови 60-денного повного припинення вогню — Кремль відкинув цю ідею, але заявив, що готовий не завдавати ударів у день голосування. Українські ЗМІ цитують міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля, який пов'язав критику Трампа наближенням проміжних виборів у США і наголосив, що переговорний процес блокує Росія, а не Україна. Історикиня та журналістка Енн Епплбаум заявила, що Трамп «відкинув будь-яке поняття пристойності», скасувавши санкції проти Росії і почавши тиск на Україну, підриваючи власні 18 місяців дипломатії. Українські джерела також звертають увагу на фактичні помилки людей: Крим — не острів і не оточений океаном з чотирьох боків, а втрата Криму у 2014 році сталася внаслідок російської окупації, а не «поступки» з боку Обами.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні видання (BBC, Financial Times, Le Monde, Der Spiegel, Al Jazeera) подають інтерв'ю як точку розриву у відносинах США та України і зосереджуються на поєднанні трьох кроків Трампа: угоди щодо російського дизеля (9 жовтня), оголошеного «енергетичного перемир'я» (11 жовтня, обмеженого за даними Axios лише ударами по НПЗ) та ударів по Starshield/Starlink для ЗСУ в ніч проти 14 жовтня. Підкреслюються повідомлення Financial Times про погрози США заблокувати механізм PURL і припинити обмін розвідданими у разі продовження ударів по російських НПЗ. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС підтримує енергетичне перемир'я, але Росія не дотрималась його «ані хвилини», і закликала посилити санкції. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль приписав критичні висловлювання Трампа контексту проміжних виборів 3 листопада і вказав на Росію як на сторону, що блокує переговори. Міжнародні оглядачі відзначають, що Трамп перекладає відповідальність за відсутність угоди на особисту ворожнечу Путіна і Зеленського, а не на максималістські вимоги Москви (зокрема ультиматум Путіна від червня 2024 року про повний вивід українських сил із чотирьох областей).
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо двох ключових моментів. По-перше, чи припиняв Вашингтон обмін розвідданими з Україною: Трамп заперечує будь-яке припинення, тоді як Зеленський 14 жовтня підтвердив, що США погрожували зупинити обмін розвідданими, якщо ЗСУ продовжать удари по російських НПЗ (Радіо Свобода, BBC News). По-друге, чи було сповільнення Starshield/Starlink технічним збоєм (позиція Білого дому) чи свідомим інструментом тиску: SpaceX і Трамп заперечують умисні дії, а джерела в Міноборони України, The Telegraph та цитовані українські військові описують обмеження як такі, що заважають запускам дронів і веденню операцій (BBC News, Der Spiegel, Le Monde).
Передумови
9 жовтня Трамп після розмови з Путіним оголосив угоду про зняття санкцій з російського дизеля; Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року. 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», яке, за даними Axios, стосувалося лише ударів по НПЗ; українська сторона дізналася про нього від журналістів, а Кремль визнав, що параметри так і не були узгоджені. Україна призупинила удари по російських НПЗ на три дні, але Росія продовжувала атаки на українську енергетику. 14 жовтня SpaceX обмежила роботу терминалів Starshield для ЗСУ; Білий дім назвав це «технічним збоєм». Того ж дня Зеленський підтвердив, що США погрожували припинити обмін розвідданими у разі продовження ударів по НПЗ, а 12–13 жовтня, за даними ЗМІ, США не попереджали Україну про пуски російських балістичних ракет. В Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, який забороняє вибори; у квітні 2026 року спливло п'ятиріччя президентського терміну Зеленського. У червні 2024 року Путін висунув ультиматум як умову переговорів: повний вивід українських сил із чотирьох областей, включно з територіями, які ніколи не контролювалися Росією. Адміністрація Трампа у своїх «мирних планах» пулічно вимагала від Києва територіальних поступок і відмови від членства в НАТО. Аналітики Forbes Ukraine та енергетичні експерти оцінюють, що зростання цін на пальне більшою мірою спричинене конфліктом США з Іраном і блокадою Ормузької протоки (~10% світової пропозиції нафти), ніж українськими ударами по НПЗ (~1,5%).