Сибіга та Вікер підтвердили на Варшавському форумі, що обмін розвідданими між США і Україною триває
На Варшавському безпековому форумі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та голова Комітету збройних сил Сенату США Роджер Вікер заявили, що обмін розвідувальною інформацією між країнами продовжується. Того ж дня президент США Дональд Трамп заперечив повідомлення про припинення передачі розвідданих Україні. Заява прозвучала після балістичного удару Росії по Києву ввечері 12 жовтня, коли повітряна тривога була оголошена із затримкою, та на тлі публікацій Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg про погрози Вашингтона припинити обмін, які Reuters та американський посадовець спростували.
Головне
- 13 жовтня Трамп заявив журналістам, що США не припиняли обмін розвідданими з Україною: «Ні, ми не припиняли. Ми допомагаємо їм».
- Міністр Сибіга на Варшавському форумі підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від США; затримку повітряної тривоги в ніч на 13 жовтня він пояснив застосуванням Росією особливого типу озброєнь.
- Сенатор Роджер Вікер (голова Комітету збройних сил Сенату) назвав обмін розвідданими «вулицею з двостороннім рухом», заявивши, що США також отримують значний обсяг інформації від України.
- Ввечері 12 жовтня Росія завдала балістичного удару по Києву — Повітряні сили повідомили про шість ракет, тип яких уточнювався; повітряна тривога пролунала лише після перших вибухів. Президент Зеленський заявив, що партнери не попереджали про удар.
- Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg повідомляли, що спецпредставники Трампа Стив Віткофф і Джаред Кушнер погрожували припинити обмін розвідданими та закупівлі зброї для України, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ; Reuters та американський посадовець це спростували.
- Вікер охарактеризував поточну ситуацію у сфері міжнародної безпеки як «найсерйознішу та найнебезпечнішу» з часів перед Другою світовою війною і назвав «вісь агресії» — Росію, Китай, Північну Корею та Іран.
Чому це важливо
Обмін розвідувальною інформацією між США та Україною — один із ключових елементів української протиповітряної оборони та випередження російських ударів. Будь-яке припинення відчутно послабило б здатність України виявляти пуски ракет завчасно. Публічна суперечка між офіційними заявами Вашингтона та повідомленнями Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg, а також скарга президента Зеленського на відсутність попередження про удар 12 жовтня вказують на неусунуту напругу всередині американської адміністрації щодо того, як використовувати розвідку як важіль тиску на Київ у питанні ударів по російських НПЗ. На тлі оголошеного Трампом «енергетичного перемир'я» і угоди щодо російського дизпального ця тема набуває і політичного виміру — як у Києві, так і в столицях ЄС.
Що сталося
13 жовтня на Варшавському безпековому форумі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що обмін розвідданими між Україною та США триває, і пояснив затримку повітряної тривоги в ніч на 13 жовтня, коли Росія завдала балістичного удару по Києву, застосуванням особливого типу озброєнь. Того ж дня голова Комітету збройних сил Сенату США Роджер Вікер назвав обмін «вулицею з двостороннім рухом», підкресливши, що США також отримують значний обсяг інформації від української сторони. Прес-секретар Білого дому Каролін Леавітт ухилилася від прямої відповіді на запитання про можливе припинення обміну. Пізніше того ж дня президент США Дональд Трамп заперечив припинення обміну і сказав, що США «допомагають Україні» та працюють над завершенням війни. Дискусія відбувається на тлі повідомлень Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg про погрози з боку спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера припинити обмін та закупівлі зброї, якщо Київ не зупинить удари по російських нафтопереробних заводах. Reuters та американський посадовець ці повідомлення спростували.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела (Укрінформ, Українська правда, LIGA.net, NV, Суспільне, Бабель, Європейська правда) ставлять на чільне місце підтвердження Сибіги і заяву Трампа про те, що обмін триває, подаючи їх як авторитетну позицію Вашингтона. Широко цитується «вулиця з двостороннім рухом» Вікера та його попередження про «вісь агресії» (Росія, Китай, Північна Корея, Іран), що вписує співпрацю у ширшу трансатлантичну безпекову рамку. Запізнення повітряної тривоги в ніч на 13 жовтня подається як наслідок застосування Росією особливого типу зброї, а не рішення США. Скаргу Зеленського на відсутність попередження про удар журналісти відокремлюють від дискусії про розвідку. Усі ці видання також нагадують про угоду Трампа й Путіна щодо російського дизпального та його критику в Києві та ЄС.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні та агенційні джерела (Reuters, Bloomberg, CNN, Axios) наголошують на повідомленнях про погрози з боку Віткоффа і Кушнера припинити обмін розвідданими та постачання зброї, якщо Київ продовжить удари по російських НПЗ, одночасно подаючи заперечення з боку американського посадовця та джерел Reuters. Окремо виділяється ухилення прес-секретаря Білого дому від прямої відповіді. У той час як підтвердження тривання обміну з боку Трампа, Сибіги та Вікера і характеристика обміну як «вулиці з двостороннім рухом» цитуються, міжнародні джерела менше уваги приділяють ширшим виступам Сибіги на форумі (ППО, євроінтеграція, «вісь агресії») і більше фокусуються на поточній суперечці щодо самих розвідданих.
У чому розходиться висвітлення
Наявні принаймні два джерела розбіжностей. Перше — щодо того, чи США погрожували припинити обмін розвідданими через удари по російських НПЗ: Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg повідомляли про такі погрози з боку спецпредставників Трампа Віткоффа й Кушнера, тоді як Reuters та американський посадовець це спростовують. Друге — щодо практичного стану обміну: Трамп, Сибіга і Вікер публічно кажуть, що обмін триває; BBC з посиланням на джерело у військових колах повідомляє про передачу даних за чотирма напрямками; натомість Зеленський заявив, що партнери не попереджали про балістичний удар по Києву 12 жовтня, а Сибіга це пояснив застосуванням Росією особливого типу озброєнь. Ситуація ускладнена контрастом між загальними заявами Трампа про продовження допомоги та ухиленням прес-секретаря Білого дому від прямої відповіді на те саме запитання.
Передумови
У середині жовтня 2026 року питання обміну розвідданими між США та Україною опинилося в центрі уваги через поєднання кількох подій. 9 жовтня Трамп після розмови з Путіним оголосив про домовленість щодо відновлення постачання російського дизпального на світовий ризик — Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, чинну до 7 квітня 2027 року; угода дістала критику в Києві та столицях ЄС. 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», про яке, за словами Зеленського, Україна не була поінформована; Збройні сили України отримали відповідні накази. Ввечері 12 жовтня Росія завдала балістичного удару по Києву, під час якого повітряна тривога була оголошена із затримкою. На цьому тлі Financial Times, CNN, Axios і Bloomberg опублікували повідомлення про погрози Вашингтона припинити обмін розвідданими та постачання зброї, що спростували Reuters і американський посадовець. Паралельно в лютому 2025 року, за повідомленням BBC з посиланням на джерело у військових колах, США на два тижні повністю призупиняли передачу розвідданих після скандалу в Білому домі, що фактично призвело до завершення Курської операції.