Єврокомісія готує реформу, яка дозволить обходити національні вето на шляху до розширення ЄС

Чому це важливо

Реформа усуває можливість однієї країни-члена блокувати просування кандидата на проміжних етапах вступу, що безпосередньо впливає на темп євроінтеграції України. Водночас запровадження самої реформи вимагатиме одностайної згоди всіх 27 держав і, за очікуваннями, зустріне опір багатьох чинних членів ЄС.

Що сталося

Європейська комісія готує пакет реформ механізму прийняття рішень у ЄС, який дозволить обходити національні вето на проміжних етапах переговорів про вступ нових членів. План презентує президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наступного тижня разом зі стратегією розширення. Ключовий інструмент — «місткові застереження», що дають змогу у визначених сферах замінити одностайне голосування на голосування кваліфікованою більшістю (15 держав, які представляють щонайменше 65% населення ЄС — за однією версією джерел, або дві третини населення блоку — за іншою). Старт і фінал вступу кандидата, як і раніше, вимагатимуть одностайності.

Кваліфіковану більшість пропонують поширити на санкції, права людини, оборону й безпеку та протидію ухиленню від сплати податків. Для країн, які не хочуть втрачати право вето, передбачене «аварійне гальмо» на випадок загрози «життєво важливим національним інтересам». Реформа не потребує перегляду Лісабонського договору, але сама потребує одностайної згоди всіх 27 держав-членів.

За оцінкою видання Rapporteur, це найбільша за десятиліття зміна внутрішнього устрою ЄС. Мета — підготувати Союз до розширення понад 30 членів і пришвидшити вступ України, Чорногорії, Північної Македонії та Албанії. Україна та Молдова, на думку Єврокомісії, готові відкрити всі переговорні кластери, однак темп залежить від головування в Раді ЄС і держав-членів. Для нових членів пропонують випробувальний термін 10+ років під посиленим моніторингом Брюсселя, юридично обов'язкове зобов'язання не блокувати рішення Союзу та обов'язковий вступ до Європейської прокуратури ще до приєднання. За відступ від демократичних і судових стандартів їх зможуть позбавити права голосу в Раді ЄС і оштрафувати. Чотири «країни-лідери» — Чорногорія, Україна, Молдова й Албанія — отримають дорожні карти до членства, а кандидатам пропонують «поступову інтеграцію» до єдиного ринку ще на етапі розгляду заявок, зокрема у сферах напівпровідників, квантових технологій, біотехнологій, штучного інтелекту й космічної галузі. Від часу вступу Хорватії у 2013 році жодна нова держава до ЄС не приєдналася.

Як про це пишуть українські джерела

Усі наявні джерела — українські медіа («Європейська правда», «Українська правда», ZN.UA, «ЛІГА.net LB.ua»), і їхній фокус збігається: реформа подається насамперед через призми впливу на темп вступу України та можливості обходу національних вето. Українська стрічка додатково виділяє запобіжники для чинних членів («аварійне гальмо»), заморозку розширення після 2013 року, оцінку Єврокомісії щодо готовності України й Молдови відкрити всі переговорні кластери, а також роль єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. Окремо наголошується на «поступовій інтеграції» до єдиного ринку — доступі до дослідницьких програм, торгівлі та співпраці в чутливих технологічних сферах, — а також на тому, що реформу курує провідний радник президентки Єврокомісії Александр Адам, колишній помічник президента Франції Еммануеля Макрона.

У чому розходиться висвітлення

Джерела по-різному визначають поріг кваліфікованої більшості: частина вказує «15 держав, які представляють щонайменше 65% населення ЄС», інша — «15 країн, що представляють дві третини населення блоку».

Передумови

З часу вступу Хорватії у 2013 році жодна нова держава не приєдналася до ЄС. У червні Німеччина, Франція та ще три країни запропонували тимчасово обмежувати право голосу нових членів. Єврокомісія перенесла на 6 жовтня презентацію ширшої оцінки впливу розширення на ключові політики Союзу. «Країнами-лідерами» євроінтеграції визначено Чорногорію, Україну, Молдову й Албанію, які отримають дорожні карти; вступ Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини, Сербії та Туреччини описується як затягнутий. Пакет також передбачає для нових членів 10-річний випробувальний термін під посиленим наглядом Брюсселя та обов'язковий вступ до Європейської прокуратури ще до приєднання.