Опубліковано

Німеччина не відмовляється від асоційованого членства для України попри конфлікт із Єврокомісією через Канаду

Берлін і Брюссель не досягли домовленості щодо статусу асоційованого члена ЄС на зустрічі послів 4 листопада 2026 року. Німеччина продовжує пропонувати Україні такий статус під час переговорів про вступ, але Київ категорично відхилив ініціативу Фрідріха Мерца. Конфлікт загострила пропозиція Урсули фон дер Ляєн надати Канаді аналогічний статус.

Головне

  • 4 листопада 2026 року Берлін і Брюссель не досягли домовленості щодо статусу асоційованого члена ЄС.
  • Німеччина не відмовилася від ідеї залишити Україні можливість отримати статус асоційованного члена.
  • У травні Фрідріх Мерц запропонував у листі лідерам країн ЄС надати Україні цей статус без права голосу на період переговорів про вступ.
  • Київ категорично відхилив пропозицію Мерца, а Володимир Зеленський назвав її несправедливою.
  • Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Канаді статус асоційованого члена ЄС на саміті в Монреалі.
  • Німеччина, Франція та щонайменше шість інших держав ЄС виступили проти використання терміна «асоційоване членство» для поглиблених зв’язків ЄС з Канадою.
  • Двоє дипломатів ЄС заявили, що визначення асоційованого членства, запропоноване для Канади, унеможвлює надання такого статусу Україні.

Чому це важливо

Суперечка визначає, чи зможе Україна отримати проміжний інституційний статус до повного вступу в ЄС. Продовження німецької підтримки дає ініціативі шанс на розвиток, але категорична відмова Києва означає, що вона зараз не має українського схвалення. Водночас нерозв’язана суперечка Берліна й Брюсселя щодо змісту статусу може заблокувати просування. Додатковою перешкодою є вимога згоди всіх 27 держав-членів ЄС, а деякі з них можуть провести референдум щодо прийняття країни-кандидата.

Що сталося

Німеччина та Єврокомісія продовжують працювати над концепціями поступової інтеграції України, розглядаючи асоційоване членство як можливий проміжний крок до вступу. Єврокомісія вже включила схожі концепції до «дорожньої карти» для України на 2027 рік, зокрема можливості поступової інтеграції ринків. Утім на зустрічі послів ЄС 4 листопада Берлін і Брюссель не досягли домовленості. Напруження посилилося після того, як Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Канаді статус асоційованого члена на саміті в Монреалі. Німеччина, Франція та щонайменше шість інших держав ЄС виступили проти застосування цього терміна до Канади, а два дипломати ЄС заявили, що запропоноване визначення унеможвлює такий самий статус для України. Попри це Німеччина не відмовилася від своєї пропозиції.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела наголошують на продовженні німецької підтримки асоційованого членства та на нерозв’язаному конфлікті Берліна й Брюсселя. Окремою важливою складовою є категорична відмова Києва й оцінка Володимира Зеленського, що пропозиція Мерца є несправедливою. Вони також звертають увагу на ширші перешкоди на шляху України до ЄС — вимогу одностайності, можливість референдумів і умови поглиблення ринкової інтеграції, зокрема ринку електроенергії та завершення роботи над угодою ACAA про вільний експорт промислових товарів.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародний виклад зосереджується на інституційному конфлікті між Німеччиною та Єврокомісією щодо значення й застосування терміна «асоційоване членство». Пропозиція для Канади подається як безпосередній привід загострення, пов’язаний з ініціативою Мерца щодо України. Конфлікт також розглядають у ширшому контексті німецьких розбіжностей із Єврокомісією: Берлін не підтримує запропонований довгостроковий бюджет ЄС приблизно на 2 трлн євро без скорочення на сотні мільярдів ідея створення Європейської ради безпеки, а для обговорення чутливих питань щодо України обрав окремий формат співпраці з Францією та Великою Британією.

У чому розходиться висвітлення

Європейська правда, Українська правда та Укрінформ фіксують дві ключові суперечності. Перша — Німеччина та інші держави ЄС не хочуть використовувати термін «асоційоване членство» для поглиблених зв’язків із Канадою, тоді як Єврокомісія підтримує це формулювання; два дипломати ЄС заявили, що запропоноване визначення виключить для України можливість отримати той самий статус. Друга — Німеччина продовжує підтримувати асоційоване членство для України, проте Київ категорично відхилив цю пропозицію, а Володимир Зеленський назвав її несправедливою.

Передумови

У травні Фрідріх Мерц запропонував у листі лідерам країн ЄС надати Україні статус асоційованого члена без права голосу на період переговорів про вступ. Німеччина та Єврокомісія працюють над концепціями поступової інтеграції, а Єврокомісія врахувала схожі ідеї у «дорожній карті» для України на 2027 рік. Процес розширення ЄС потребує згоди всіх 27 держав-членів, частина яких може провести референдум щодо прийняття кандидата. Поглиблення ринкової інтеграції України з ЄС, зокрема її участь у політиці структури ринку електроенергії та завершення переговорів про угоду ACAA, залежить від проведення Україною відповідних реформ.