Єврокомісія готує обмеження доступу України до аграрного ринку ЄС та субсидій навіть у разі вступу
Європейська комісія розробляє реформу процесу розширення, яка передбачає суттєве обмеження доступу України до аграрного ринку ЄС та сільськогосподарських субсидій навіть у разі набуття членства. Мета — зменшити побоювання Польщі, Франції та Італії щодо конкуренції з боку українських зернових та олійних. Документ, з яким ознайомилася Financial Times, цього тижня обговорюють високопосадовці Єврокомісії, а його ухвалення заплановане на вівторок.
Головне
- Єврокомісія пропонує суттєво обмежити доступ України до ринку ЄС та аграрних субсидій (~€55 млрд/рік) навіть у разі вступу
- Мета — знизити побоювання Польщі, Франції та Італії через великі обсяги українського зерна та олійних
- У документі Україну, Молдову, Чорногорію та Албанію названо країнами, що «найбільше просунулися» на шляху до членства
- Для цих чотирьох країн розроблять індивідуальні «дорожні карти» вступу без фіксованих дат приєднання
- Фінансові переваги членства прив'яжуть до виконання реформ у правовій, антикорупційній та фінансовій сферах
- Україна має ~30 млн га сільгоспугідь — близько чверті наявних в ЄС; за чинними правилами вона стала б найбільшим одержувачем виплат САП
- Брюссель пропонує допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків поза ЄС, порушений через війну
Чому це важливо
Запропоновані обмеження визначатимуть, на яких умовах Україна — один з найбільших аграрних виробників Європи — зможе інтегруватися у спільний ринок, і обмежують її доступ до найбільшої статті бюджету ЄС. Водночас Брюссель намагається зняти політичний спротив країн-членів і прив'язати фінансові переваги членства до верховенства права та реформ, а також пропонує Україні допомогу у відновленні зовнішніх ринків збуту.
Що сталося
За даними Financial Times, Єврокомісія готує пакет реформ процесу розширення, у якому доступ України до аграрного ринку ЄС та субсидій Спільної аграрної політики (~€55 млрд на рік, близько третини бюджету ЄС) буде суттєво обмежений навіть у разі вступу. Документ обґрунтовує це «масштабом і структурою» українського сільського господарства та «дуже високою продуктивністю» і пропонує цільові механізми обмеження фінансової підтримки та доступу до ринку для пшениці та інших зернових. Мета — зменшити побоювання Польщі, Франції та Італії, які остерігаються переповнення ринку українською продукцією та фіскальних втрат (Україна має близько 30 млн га сільгоспугідь — чверть наявних в ЄС, і за чинними правилами стала б найбільшим одержувачем виплат САП). Паралельно Брюссель пропонує допомогти Україні відновити доступ до її традиційних експортних ринків поза ЄС, поставки на які були порушені внаслідок повномасштабної війни Росії. Україну, Молдову, Чорногорію та Албанію названо країнами, що «найбільше просунулися» на шляху до членства; для них розроблять індивідуальні «дорожні карти» без фіксованих дат вступу. Пакет також передбачає жорсткіший зв'язок фінансових переваг членства з реформами у правовій, антикорупційній та фінансовій сферах і спрощення процедури позбавлення країн-членів права голосу за статтею 7 Договору про ЄС. Документ цього тижня обговорюють високопосадовці Єврокомісії, ухвалення заплановане на вівторок. Представник ЄК відмовився коментувати FT зміст пропозицій. Аналітики Rabobank вважають, що вступ України зробить реформу САП неминучою, а для Києва, ймовірно, запровадять перехідні механізми, зокрема поетапний доступ до прямих платежів.
Передумови
Спільна аграрна політика ЄС розподіляє близько €55 млрд на рік і становить приблизно третину бюджету блоку. Україна має близько 30 млн га сільгоспугідь — близько чверті наявних в ЄС; за чинними правилами у разі вступу вона стала б найбільшим одержувачем аграрних виплат, а Польща, Угорщина та інші держави могли б перейти з чистих бенефіціарів у чисті платники бюджету. За оцінками, які раніше потрапляли в ЗМІ, Україні належало б близько €96,5 млрд за сім років з бюджету САП і до €186 млрд загалом з усіх статей бюджету ЄС. У 2023 році Польща, Угорщина та Словаччина в односторонньому порядку заборонили імпорт низки українських агропродуктів. Після повномасштабного вторгнення ЄС скасував мита й квоти на українські товари; нині торгівля регулюється оновленою угодою про зону вільної торгівлі з квотами на чутливі товари.