Президентські вибори в Болгарії: 25 жовтня — перший тур, Йотова лідирує в опитуваннях
Перший тур президентських виборів у Болгарії призначений на 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця прем'єр-міністра Румена Радєва, є головною кандидаткою та лідирує в опитуваннях із результатом 44–47%. Її головний конкурент — колишній проукраїнський прем'єр Андрей Гюров (24–26%). Перемога Йотової, за оцінками, посилить вплив Радєва, який вже зосередив у своїх руках президентську та прем'єрську влади й контроль над парламентом, і може ускладнити підтримку України в рамках ЄС.
Головне
- Перший тур президентських виборів у Болгарії відбудеться 25 жовтня
- Виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова (у парі з Кирилом Вілчевим) лідирує з 44–47% у соцопитуваннях
- Андрей Гюров (у парі з Георгієм Кандєвим) — головний конкурент із 24–26%
- За даними Alfa Research, близько 30% виборців можуть змінити свій вибір у день голосування
- Румен Радєв обіймає посаду прем'єр-міністра Болгарії
- Йотова — колишня заступниця Радєва, якого джерела називають проросійським; Гюров — колишній проукраїнський глава уряду
- За оцінками, перемога Йотової посилить особисту владу Радєва та його важелі для блокування пакетів санкцій ЄС
Чому це важливо
Вибори відбуваються в умовах безпрецедентної концентрації влади в Румена Радєва, який перейшов із посади президента на посаду прем'єр-міністра, тоді як його політична сила «Прогресивна Болгарія» контролює більшість у парламенті. Перемога Йотової, за оцінками джерел, закріпить керівництво, яке блокувало санкції проти патріарха Кирила та ексголови «Лукойлу» Вагіта Алекперова і відмовилося брати участь у «коаліції охочих». Перемога Гюрова могла б створити проєвропейський противагу Радєву. Підсумок голосування визначатиме позицію Софії щодо санкцій ЄС, оборонних закупівель і підтримки України — Болгарія, за словами авторів, перебирає на себе роль, яку раніше в блокуванні санкцій відігравала Угорщина Віктора Орбана.
Що сталося
Болгарія готується до першого туру президентських виборів 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця чинного прем'єр-міністра Румена Радєва, балотується в парі з Кирилом Вілчевим. Головний конкурент — колишній проукраїнський глава уряду Андрей Гюров, який іде в парі з Георгієм Кандєвим. Соціологічні опитування показують Йотову–Вілчева на рівні 44–47%, тоді як Гюров–Кандєв мають 24–26%; за даними Alfa Research, близько 30% виборців можуть змінити свій вибір у день голосування. За оцінкою джерел, Йотова, найімовірніше, переможе на виборах, що посилить особисту владу Радєва та його можливості блокувати пакети санкцій ЄС і ставити під сумнів солідарність Софії з ЄС і НАТО. Авторами статті-джерела є Сергій Герасимчук і Володимир-Назарій Гавриш із Ради зовнішньої політики «Український призм».
Як про це пишуть українські джерела
Обидва джерела — «Українська правда» та «Європейська правда» — написані з виразною українською аналітичною оптикою. Автори з Ради зовнішньої політики «Український призм» розглядають вибори крізь призму їхніх наслідків для безпеки України та підтримки санкцій ЄС. Йотову і Радєва характеризують як проросійських і «майже союзників Кремля», а Гюрова протиставляють їй як «проукраїнського» кандидата, фактично подаючи вибір як розвилку між траєкторіями, ближчою чи дальшою від інтересів Києва.
У чому розходиться висвітлення
Джерела фіксують дві розбіжності в офіційній позиції Софії щодо підтримки України. За повідомленнями, 15 липня на саміті у форматі Україна–Південно-Східна Європа міністр закордонних справ Болгарії підписав спільну декларацію про важливість «коаліції охочих», тоді як прем'єр Радєв публічно заявив, що міністр нічого не підписував. Аналогічний інцидент стався у вересні в Нью-Йорку: глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що Болгарія долучилася до спільної заяви про солідарність з Україною, а Йотова стверджувала, що вона нічого не підписувала.
Передумови
Болгарія переживає період повторюваної політичної нестабільності та численних дострокових виборів від 2021 року. У 2026 році тодішній президент Румен Радєв достроково склав повноваження, очолив новостворену силу «Прогресивна Болгарія» і здобув у квітневих дострокових парламентських виборах 131 зі 240 місць, відсунувши від влади колишніх ключових гравців — ГЕРБ Бойка Борисова, ДПС Деляна Пєвського та ПП-ДБ Асена Василєва, Івайла Мірчева і Божидара Божанова. Вперше від початку протестів 2020-х років у країні сформувався стабільний уряд із однопартійною більшістю. Уряд Радєва чинив спротив санкціям ЄС проти патріарха Кирила та ексголови «Лукойлу» Вагіта Алекперова, через що їх було виключено з пакету. Будівництво заводів Rheinmetall із виробництва пороху та боєприпасів у Болгарії згорнуто, а Міноборони від літа намагається закупити МіГ-29 і запчастини до радянських літаків, заявляючи, що оборона болгарського повітряного простору важливіша за потреби України. 14 липня Радєв відмовився приєднатися до «коаліції охочих», а наступного дня болгарський міністр закордонних справ підписав пов'язану декларацію, після чого Радєв заперечував сам факт підписання.