Сибіга закликав ЄС негайно спрямувати заморожені російські активи на оборону й відновлення України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Європу негайно використати заморожені російські суверенні активи для фінансування оборони та відновлення України. Він попередив, що рекордний військовий бюджет Росії на 2027 рік свідчить про намір Москви продовжувати війну, і запропонував передати активи під колективний контроль ЄС, аби зняти з Бельгії непропорційний ризик. Напередодні четверо країн ЄС уже звернулися до Єврокомісії з проханням відновити обговорення повного використання заморожених активів.
Головне
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав Європу негайно спрямувати заморожені російські активи на оборону й відновлення України.
- За його словами, військовий бюджет Росії на 2027 рік сягне рекордних 180 млрд євро, що більш ніж на 40% перевищує оборонні видатки 2026 року.
- У 2022 році G7 заморозила близько 300 млрд євро резервів Центробанку Росії, із яких приблизно 210 млрд євро зберігаються в ЄС.
- У 2024 році G7 надала Україні кредит на 50 млрд доларів під майбутні надприбутки від заморожених активів; у грудні 2025 року ЄС зробив заморозку російських активів безстроковою.
- Наприкінці серпня Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща звернулися до Єврокомісії із закликом відновити обговорення повного використання заморожених активів.
- Міністерство фінансів України запропонувало передати активи під колективний контроль ЄС, щоб рішення та відповідальність були європейськими, а не бельгійськими.
- У вересні Бельгія ще не підтримала переведення активів з Euroclear під контроль ЄС; бельгійський чиновник заявив, що будь-яке рішення має повністю захистити активи та зобов'язання Euroclear і бельгійської держави від позовів Москви.
Чому це важливо
Сибіга публічно тисне на ЄС, щоб той перейшов від заморозки російських активів до їх активного використання на потреби України. Рекордний російський оборонний бюджет на 2027 рік він подає як свідчення наміру продовжувати війну, а запропонована правова конструкція — передати активи під колективний контроль ЄС — покликана зняти побоювання Бельгії щодо непропорційного ризику. Підключення теми до виборчого року в Європі робить її своєрідним тестом політичної волі, а звернення чотирьох країн ЄС до Єврокомісії свідчить про політичну інерцію в цьому напрямку.
Що сталося
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Європи із закликом негайно використати заморожені суверенні активи Росії для фінансування оборони та відновлення України. За його словами, військовий бюджет Росії на 2027 рік сягне рекордних 180 млрд євро — більш ніж на 40% понад оборонні видатки 2026 року, — і це доводить, що Москва прагне продовження війни. Сибіга наголосив, що саме Росія має відшкодувати завдані збитки, а не європейські платники податків. Він підтримав позицію, згідно з якою рішення не повинно наражати жодну країну на непропорційний ризик, особливо Бельгію, де в Euroclear зберігається більшість активів, і запропонував розглядати їх як контрзаходи, що залишаються зворотними: правовий титул зберігається за європейською структурою, Україна отримує фінансування, а не власність, і схема згортається, коли Росія платить. Наприкінці серпня Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща вже звернулися до Єврокомісії з проханням відновити обговорення повного використання заморожених активів; Бельгія у вересні ще не підтримала переведення активів з Euroclear під контроль ЄС, а бельгійський чиновник наголосив, що будь-яке рішення має повністю захистити як самі активи, так і зобов'язання Euroclear і бельгійської держави від позовів Москви.
Як про це пишуть українські джерела
Українська сторона вибудовує аргументацію довкола трьох ліній. По-перше, рекордний російський оборонний бюджет подається як фактичний доказ наміру продовжувати війну, а отже — як підстава для посилення тиску на Москву. По-друге, МЗС і Мінфін пропонують конкретну правову архітектуру: колективний контроль ЄС замість бельгійського рішення, збереження зворотності контрзаходів і фінансування замість передачі власності Україні. По-третє, Сибіга пов'язує ухвалення рішення з виборчим роком у Європі, позиціонуючи його як сигнал скептично налаштованим європейцям і як тест політичної волі союзників.
У чому розходиться висвітлення
Сибіга відкидає побоювання, що конфіскація російських активів спровокує Москву на відповідь проти західних активів, зазначаючи, що Росія й так вилучає їх із 2022 року і заморозка цьому не завадила. Бельгія, де в Euroclear зберігається більшість заморожених коштів, поки не підтримала переведення активів під контроль ЄС: бельгійський чиновник заявив, що будь-яке рішення має повністю захистити як самі активи, так і зобов'язання Euroclear і бельгійської держави від судових позовів з боку Москви.
Передумови
У 2022 році країни G7 заморозили близько 300 млрд євро резервів Центрального банку Росії, із яких приблизно 210 млрд євро зберігаються в ЄС. У 2024 році G7 надала Україні кредит на 50 млрд доларів, забезпечений майбутніми надприбутками від цих активів, а в грудні 2025 року ЄС зробив заморозку російських активів безстроковою. Більшість заморожених коштів розміщена в Бельгії, в депозитарії Euroclear, і Бельгія поки не підтримала передачу активів на рівень ЄС. Сибіга спирається на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від листопада 2022 року, яка визнала зобов'язання Росії відшкодувати завдані збитки, як правову підставу для контрзаходів. Запропонована українською стороною схема побудована як зворотна: правовий титул залишається в європейської структури, Україна отримує фінансування, а не власність, і механізм згортається, коли Росія виплачує компенсацію.