Ідея перевести заморожені активи РФ з Euroclear у нову структуру ЄС: що пропонує Україна
У ЄС обговорюють новий підхід до використання заморожених російських активів на користь України: переведення коштів з бельгійського депозитарію Euroclear до нового розпорядника під контролем ЄС. Це знімає юридичні ризики, через які Бельгія блокувала «репараційний кредит». Україна вже передала Брюсселю свої пропозиції через МЗС і Мінфін, але в ЄС ідею поки що розглядають як теоретичну можливість.
Головне
- Пропозиція передбачає переведення російських активів з Euroclear у Бельгії до нового розпорядника під контролем ЄС.
- Україна підтримує ідею і вже передала Брюсселю бачення її реалізації через МЗС.
- Мінфін України надіслав європейській стороні конкретну пропозицію щодо створення загальноєвропейського механізму отримання коштів.
- За словами речника МЗС Георгія Тихого, рішення про використання коштів ухвалюватимуться колективно усіма урядами ЄС з розподіленою відповідальністю.
- Зміна розпорядника переносить юридичну відповідальність з Бельгії на рівень ЄС і знімає аргументи, які Бельгія використовувала проти репараційного кредиту.
- У ЄС ідею наразі розглядають як теоретичну можливість, а не готову схему: Єврокомісія ще не подала законодавчої пропозиції.
- Окремо у ПАРЄ пропонують шлях передачі Україні заморожених російських коштів на основі рішень ЄСПЛ.
Чому це важливо
Ідея пропонує шлях розблокування заморожених російських суверенних активів для потреб оборони й відбудови України, який обходить позицію Бельгії. Передача активів новому розпоряднику під контролем ЄС переносить юридичну відповідальність із Бельгії на весь Союз і потенційно знімає ключову політичну перешкоду всередині ЄС.
Що сталося
У ЄС з'явилася нова концепція використання заморожених російських активів на підтримку України, яка одночасно покликана зняти юридичні ризики, на які посилалася Бельгія. Її суть — перевести кошти з бельгійського депозитарію Euroclear до нової структури-розпорядника під контролем ЄС. Україна підтримала підхід: МЗС передало Брюсселю бачення його реалізації, а Мінфін надіслав конкретну пропозицію щодо створення загальноєвропейського механізсу отримання коштів. Речник МЗС Георгій Тихій пояснив, що рішення про подальше використання грошей на оборону, стійкість і відбудову ухвалюватимуться колективно усіма урядами ЄС з розподіленою відповідальністю. Якщо новий розпорядник під контролем ЄС замінить Euroclear, юридична відповідальність за російські активи переходить із Бельгії на рівень ЄС, що прибирає аргументи, які Бельгія використовувала проти «репараційного кредиту». Водночас у ЄС ідею поки розглядають як теоретичну можливість, а не готову схему: Єврокомісія ще не підготувала законодавчої пропозиції, не визначено правову підставу для передачі активів, фінансову структуру для управління ними, модель розподілу ризиків і відповідальності у разі судових рішень на користь Росії. Паралельно у ПАРЄ просувають окремий шлях передачі Україні заморожених російських коштів на основі рішень ЄСПЛ.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела представляють ідею як активну дипломатичну ініціативу Києва: МЗС і Мінфін уже виступили з конкретними пропозиціями до Брюсселя. Речник МЗС Георгій Тихій наголошує на колективному характері ухвалення рішень усіма урядами ЄС і розподіленій відповідальності, що подає схему як справедливу та прийнятну для союзників. Водночас українська сторона визнає, що практичних механізмів переведення активів і зняття ризиків із Бельгії ще не опрацьовано — ідея лише починає обговорюватися.
Передумови
Бельгія блокувала використання заморожених російських активів, посилаючись на юридичні ризики для себе як країни, де розташований Euroclear. На саміті в Брюсселі у грудні 2025 року лідери ЄС відхилили запропонований Єврокомісією «репараційний кредит» під ці активи; натомість погодили позику €90 млрд на ринку під гарантію спільного бюджету ЄС для допомоги Україні у 2026–2027 роках. Пізніше Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща спільно закликали відновити роботу над використанням заморожених російських суверенних активів. Після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії на початку вересня високий представник ЄС Кая Каллас підтвердила, що дискусія триває. Президент Володимир Зеленський 24 серпня 2026 року публічно заявив про значний дефіцит коштів на війну, що офіційно запустило відповідні процеси, а Україна повідомила про дефіцит оборонного бюджету 2026 року у $27 млрд і запропонувала частково достроково отримати кошти з європейської позики, передбаченої на 2027 рік.