Південна Корея підтвердила, що Україна попередила Сеул про згадку двох північнокорейських полонених у промові Зеленського в ООН
Південна Корея підтвердила, що Україна заздалегідь попередила Сеул про намір президента Зеленського публічно згадати у промові на Генасамблеї ООН передачу двох північнокорейських полонених, попри попередню домовленість про нерозголошення. Президент Південної Кореї Лі Чже Мун висловив «глибоке розчарування» і назвав це порушенням угоди про конфіденційність. Офіс президента України у відповідь заявив, що Україна не брала на себе зобов'язань про нерозголошення.
Головне
- Сеул підтвердив, що українська сторона заздалегідь повідомила про плани Зеленського та попросила «розуміння».
- Зеленський 23 вересня 2026 року у Нью-Йорку оголосив про передачу двох північнокорейських військових, захоплених у Курській області у 2025 році, Південній Кореї.
- Лі Чже Мун назвав розкриття інформації «глибоким розчаруванням» і порушенням угоди про конфіденційність.
- Офіс президента України заявив, що Україна не брала зобов'язань щодо нерозголошення і що Сеул цього не вимагав.
- Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон продовжує окремі переговори з Києвом про підтримку України.
- Південна Корея формально відокремила питання підтримки України від інциденту з полоненими.
Чому це важливо
Інцидент демонструє дипломатичне напруження між Україною та Південною Кореєю у чутливий момент для зовнішньополітичних курсів обох країн. Він підкреслює протиріччя між публічним меседжем України щодо участі Північної Кореї у війні та прагненням Сеула до тихої дипломатії на Корейському півострові, а також порушує питання про межі угод про конфіденційність між союзниками на міжнародних форумах рівня Генасамблеї ООН. Південна Корея формально відокремила питання підтримки України від спору щодо полонених.
Що сталося
Під час промови на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 23 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна передала двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених у Курській області у 2025 році, Південній Кореї. Після цього президент Південної Кореї Лі Чже Мун, який перебував із державним візитом у Мексиці, написав у X, що розкриття інформації спричинило «глибоке розчарування» і є порушенням угоди про конфіденційність, і що питання є надзвичайно чутливим для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові. Старший представник президентської адміністрації Південної Кореї («Блакитний дім») підтвердив журналістам у пресцентрі в Мехіко, що українська сторона заздалегідь повідомила Сеул про плани Зеленського і попросила розуміння; водночас Сеул дізнався дипломатичними каналами про можливість публічного згадування, але не знав, у якому контексті це буде зроблено. Офіс президента України у відповідь заявив, що Україна не брала на себе зобов'язань про нерозголошення і що Сеул цього не вимагав. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон продовжує окремі переговори з Києвом щодо підтримки України, і Сеул підкреслив, що ця підтримка надається й надаватиметься незалежно від інциденту з полоненими.
Як про це пишуть українські джерела
Усі три джерела — українськомовні медіа («ZN.UA», «Суспільне Новини», «НВ»). У центрі уваги — попереднє повідомлення Україною Сеулу та прохання про розуміння; наголос робиться саме на аспекті завчасного попередження, а не на південнокорейському осуді. Також у матеріалах наведено офіційну позицію України: жодних зобов'язань про нерозголошення не бралося, а Сеул цього не вимагав.
У чому розходиться висвітлення
Київ і Сеул розходяться в оцінці того, чи існувало між сторонами обов'язкове зобов'язання про нерозголошення. Південна Корея стверджує, що публічне розкриття порушило взаємну домовленість про конфіденційність, тоді як Офіс президента України заявляє, що Україна не брала на себе такого зобов'язання і що Сеул не вимагав нерозголошення.
Передумови
Двох північнокорейських солдатів було захоплено у Курській області Росії у 2025 році та згодом передано Південній Кореї. Сеул обрав стратегію тихого та швидкого врегулювання питання без публічного розголошення. На момент інциденту президент Лі Чже Мун перебував із державним візитом у Мексиці. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон паралельно веде з Києвом окремі переговори щодо підтримки України.