Лі Чже Мьон розкритикував Україну за публічну заяву про передачу полонених КНДР
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив жаль з приводу того, що Україна публічно оголосила про передачу Сеулу двох полонених північнокорейських військових, і назвав це порушенням домовленості про нерозголошення. В Офісі президента України відповіли, що оприлюднили лише сам факт передачі без оперативних подробиць.
Головне
- Лі Чже Мьон опублікував заяву в четвер у X, наступного дня після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН
- Це перше офіційне підтвердження передачі полонених з боку Сеулу
- Двох полонених — 21-річного Пека і 26-річного Рі — захопили в Курській області у січні 2025 року бійці Сил спеціальних операцій і десантники
- Обидва полонені письмово попросилися до Південної Кореї; за Конституцією Республіки Корея Сеул зобов'язаний їх прийняти
- Лі Чже Мьон назвав питання дуже чутливим, здатним вплинути на дипломатію, національну безпеку і ситуацію на Корейському півострові
- В ОП заявили, що тримати всю операцію повністю в таємниці було б дивно, і передачу провели через прямий діалог із Сеулом
Чому це важливо
Передача полонених із фронту в Україні до Сеула — рідкісний дипломатичний епізод, що виходить за межі російсько-української війни і зачіпає безпеку Корейського півострова. Публічна суперечка між Києвом і Сеулом щодо того, як поводитися з чутливою операцією, може вплинути на подальшу координацію між союзниками і на відносини Південної Кореї як із Пхеньяном, так і з Москвою.
Що сталося
Під час виступу на Генасамблеї ООН президент України Володимир Зеленський оголосив про передачу Південній Кореї двох полонених військовослужбовців КНДР — 21-річного Пека і 26-річного Рі, захоплених у Курській області у січні 2025 року бійцями Сил спеціальних операцій та десантниками. Наступного дня, у четвер, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон опублікував у X заяву, в якій висловив жаль через публічне розкриття інформації і назвав його порушенням домовленості про нерозголошення. Це стало першим офіційним підтвердженням передачі з боку Сеула. Лі Чже Мьон наголосив, що питання є дуже чутливим і може серйозно вплинути на дипломатію, національну безпеку і ситуацію на Корейському півострові. В Офісі президента України у відповідь агентству Yonhap заявили, що оприлюднили лише сам факт передачі, без оперативних подробиць, і що тримати всю операцію повністю в таємниці було б дивно; передачу провели через прямий діалог із Сеулом.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела підкреслюють позицію Офісу президента: було оприлюднено лише сам факт передачі без оперативних подробиць, а тримати всю операцію цілком у таємниці було б неправильно. Також наголошується на гуманітарному й правовому вимірі — обидва полонені самі письмово попросилися до Південної Кореї, а за Конституцією Республіки Корея Сеул зобов'язаний їх прийняти.
У чому розходиться висвітлення
Сеул стверджує, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, публічно оголосивши про передачу. В Офісі президента України відповідають, що оприлюднили лише сам факт передачі без подробиць процесу, і вважають, що тримати всю операцію цілком у таємниці було б дивно.
Передумови
Двох полонених північнокорейців — 21-річного Пека і 26-річного Рі — захопили в Курській області у січні 2025 року бійці Сил спеціальних операцій і десантники. У грудні 2025 року стало відомо про їхні письмові звернення з проханням переїхати до Південної Кореї. За Конституцією Республіки Корея жителі Півночі є громадянами країни, і Сеул зобов'язаний приймати їх, якщо вони цього хочуть. Наприкінці травня 2025 року Південна Корея попросила не включати полонених КНДР до списків на звільнення у форматі «1000 на 1000», а в червні 2026 року МЗС Республіки Корея заявило про готовність прийняти всіх захоплених Україною північнокорейських військових, якщо вони цього захочуть, і виступило проти їхнього примусового повернення до Росії чи КНДР. До заяви Лі Чже Мьона Сеул відмовлявся підтверджувати прибуття полонених, посилаючись на загрози безпеці та життю самих полонених і їхніх родин у КНДР.