Лі Чже Мьон звинуватив Україну в розкритті передачі полонених КНДР після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН

Чому це важливо

Інцидент став першою публічною суперечкою між Києвом і Сеулом у діалозі щодо полонених із КНДР і поставив під сумнів наявність домовленості про нерозголошення. Лі Чже Мьон назвав розкриття необачним з огляду на ризики для самих полонених і їхніх родин у КНДР, а також для дипломатії, нацбезпеки та ситуації на Корейському півострові. Водночас офіс Зеленського і Дмитро Литвин наполягають, що жодної угоди не було і що Україна відкрито повідомила лише факт передачі. У Південній Кореї справа вже спричинила внутрішньополітичну критику президента з боку опозиції.

Що сталося

23 вересня під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна передала Південній Кореї двох полонених північнокорейських військових — 21-річного Пека і 26-річного Рі, захоплених у Курській області у січні 2025 року.

Наступного дня, 24 вересня, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон опублікував у X заяву, у якій висловив «глибокий жаль» і звинуватив Україну в розкритті інформації всупереч досягнутій домовленості про нерозголошення. За його словами, питання репатріації полонених із КНДР є «надзвичайно чутливим» і може серйозно вплинути на дипломатію, національну безпеку і ситуацію на Корейському півострові. Лі Чже Мьон зазначив, що всередині його оточення були голоси за публічне оголошення для політичного рейтингу, але рішення зберігати конфіденційність було свідомим. Він також назвав оприлюднення «жорстоким і безвідповідальним» щодо питань людських життів і нацбезпеки, а його заява стала першим офіційним підтвердженням передачі з боку Сеула.

Офіс президента України у відповідь агентству Yonhap заявив, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі без подробиць процесу і що тримати всю операцію в таємниці було б дивно. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин у коментарях під дописом Оксани Тороп (радниці з медіа посла України у Великій Британії Валерія Залужного) заперечив існування угоди про нерозголошення між Києвом і Сеулом і назвав Україну «відкритою країною». Офіс президента також уточнив, що передача відбулася через прямий діалог із Сеулом. Одночасно в українському інформаційному просторі Оксана Тороп стверджувала, що угода про нерозголошення існувала і що переговори щодо полонених були частиною ширшого процесу воєнної співпраці з Південною Кореєю.

За даними анонімного чиновника адміністрації президента Південної Кореї, Сеул був заздалегідь поінформований про намір Зеленського згадати про передачу, але не знав конкретної форми оприлюднення. У Південній Кореї опозиція, зокрема представник People Power Party Ан Чхоль Су, розкритикувала Лі Чже Мьона за те, що громадяни дізналися про прибуття північнокорейських військових із промови іноземного президента, і закликала негайно оприлюднити правду.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела роблять наголос на запереченні Офісу президента та Дмитра Литвина щодо існування угоди про нерозголошення: Україна «відкрита країна», і з усієї довгої історії було озвучено лише сам факт передачі. Українські медіа наводять заяви Зеленського з критикою ролі КНДР у війні — що Кім Чен Ин використовує своїх солдатів «як валюту» й отримує щось у відповідь, зокрема технології. Також підкреслюється, що обидва полонені ще в грудні 2025 року письмово висловили бажання переїхати до Південної Кореї, тож розкриття узгоджується з їхньою волею.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ подають ситуацію передусім як дипломатичне тертя між Сеулом і Києвом та як внутрішньополітичну проблему для адміністрації Лі Чже Мьона. Наголошується на його оцінці розкриття як «жорстокого і безвідповідального» та на критиці з боку південнокорейської опозиції, яка дорікає президенту за те, що іноземний лідер оголосив про передачу полонених. Окремо міжнародні видання звертають увагу на внутрішньоукраїнську незгоду: Оксана Тороп стверджує, що угода була, Дмитро Литвин і Офіс президента це заперечують.

У чому розходиться висвітлення

Існування угоди про нерозголошення між Києвом і Сеулом щодо передачі полонених є спірним. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон і радниця з медіа посла Валерія Залужного Оксана Тороп стверджують, що така домовленість була і що публічне оголошення Зеленського її порушило. Натомість радник президента з комунікацій Дмитро Литвин і Офіс президента України заперечують її існування. Також не збігаються версії щодо того, чи був Сеул належно попереджений про форму розкриття: анонімний чиновник адміністрації президента Південної Кореї повідомив Yonhap, що Сеул знав про намір Зеленського, але не знав, у який спосіб це буде озвучено, тоді як загальна позиція Лі Чже Мьона кваліфікує оприлюднення як неузгоджене порушення.

Передумови

Двоє полонених — 21-річний Пек і 26-річний Рі — були захоплені українськими Силами спеціальних операцій і десантниками в Курській області у січні 2025 року; це перший відомий випадок захоплення живцем північнокорейських військових у війні. Обидва письмово висловили бажання переїхати до Південної Кореї — про ці звернення повідомлялося в грудні 2025 року. За Конституцією Республіки Корея жителі Півночі є громадянами країни, тож Сеул зобов'язаний приймати їх, якщо вони цього хочуть. У травні 2025 року Південна Корея просила не включати полонених до списків обміну у форматі «1000 на 1000», а в червні 2026 року МЗС Республіки Корея заявило, що готове прийняти всіх захоплених Україною північнокорейських військових і виступає проти їхнього примусового повернення до Росії чи КНДР. За оцінками українських і південнокорейських спецслужб, від 2024 року Північна Корея розгорнула в Росії близько 15 тис. військовослужбовців, переважно в Курській області; Зеленський 8 серпня заявив, що Росія планує розмістити 30–50 тис. північнокорейців, а заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький наприкінці серпня повідомив про новий контингент у 8,5 тис. осіб.