Південна Корея вважає вибачення України за розкриття передачі північнокорейських полонених недостатніми
Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Україна надіслала Сеулу вибачення за оприлюднення інформації про передачу двох північнокорейських полонених, але рівень цих вибачень не відповідає очікуванням Сеула. Південна Корея розглядає можливість відкликання свого посла в Україні. Київ заперечує існування будь-якої угоди про конфіденційність і стверджує, що глава МЗС лише висловив жаль у зв'язку з ескалацією публічної полеміки, а не вибачався.
Головне
- Чо Хьон заявив 6 жовтня під час парламентського аудиту МЗС, що Україна передала вибачення через повідомлення Андрія Сибіги
- За словами Чо Хьона, ці вибачення не виправдали сподівань Сеула; Південна Корея має намір вжити «рішучих заходів»
- Серед можливих заходів — відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана
- Суперечка спалахнула після виступу Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу двох полонених
- Сеул стверджує, що Україна порушила угоду про конфіденційність; Київ заперечує її існування
- Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням»; речник МЗС Георгій Тихий каже, що Сибіга лише висловив жаль через публічну полеміку, а не вибачався
Чому це важливо
Конфлікт загрожує погіршенням дипломатичних відносин між Україною та Південною Кореєю, включно з можливим відкликанням посла, у період, коли Київ залежить від міжнародних партнерів. Під сумнівом ставиться сама логіка передачі полонених Сеулу як жесту доброї волі.
Що сталося
Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон 6 жовтня під час парламентського аудиту МЗС повідомив, що Сеул отримав від України повідомлення з вибаченнями за розголошення інформації про передачу двох північнокорейських полонених. За його словами, ці вибачення, передані через українського колегу Андрія Сибігу, не відповідають очікуваному рівню, тому Сеул має намір вжити «рішучих заходів», серед яких — можливе відкликання посла Пак Хі Чхана. Причиною суперечки стало оприлюднення Володимиром Зеленським під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня факту передачі полонених, тоді як Сеул стверджує, що між сторонами існувала домовленість про конфіденційність, яку ініціювала українська сторона. Київ заперечує існування такої угоди: речник президента Дмитро Литвин 25 вересня написав у Facebook, що приховувати, куди потрапляють полонені, було б неправильно. Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням», а речник МЗС Георгій Тихий уточнив, що Сибіга лише висловив жаль у зв'язку з ескалацією публічної полеміки і не вибачався. 2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пригрозив Україні «заходами», якщо Київ не визнає угоду і не вибачиться. За даними ЗМІ, посла Пак Хі Чхана вже відкликано до Сеула.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на позиції МЗС: Андрій Сибіга лише висловив жаль у зв'язку з переходом дискусії у публічну площину, але не вибачався, а сама угода про конфіденційність ніколи не існувала. Українська сторона також нагадує, що Південна Корея ще з 2025 року просила передати їй полонених, оскільки конституція Південної Кореї вважає всіх корейців півострова своїми громадянами, і передача була здійснена на підставі письмової згоди полонених та домовленості на рівні глав держав як «жест доброї волі».
Як про це пишуть міжнародні джерела
Азербайджанське інформагентство APA у своєму висвітленні зосереджується на позиції Сеула: рівень вибачень визнано недостатнім, а серед можливих заходів у відповідь називається відкликання посла Пак Хі Чхана.
У чому розходиться висвітлення
Сеул стверджує, що між сторонами існувала угода про конфіденційність, яку ініціювала Україна і яку Київ порушив; Київ, зокрема радник президента Дмитро Литвин, категорично заперечує існування такої угоди. Окрема розбіжність стосується змісту повідомлень Сибіги: за словами Чо Хьона, це були вибачення, тоді як речник українського МЗС Георгій Тихий стверджує, що Сибіга лише висловив жаль через публічну полеміку і не вибачався. Щодо долі посла Пак Хі Чхана різні джерела подають суперечливу інформацію — від розгляду можливості відкликання до наказу повернутися і вже здійсненого відкликання. Більшість джерел датує захоплення полонених січнем 2025 року в Курській області, одне українське джерело відносить домовленість про передачу до липня 2026 року.
Передумови
Двох північнокорейських військовослужбовців, які воювали на боці Росії, було взято в полон українськими силами в січні 2025 року в Курській області. За даними південнокорейських чиновників, вони прибули до Південної Кореї у середині вересня. Сеул обґрунтовував запит на передачу тим, що конституція Південної Кореї розглядає всіх корейців півострова як своїх громадян. Київ представляв передачу як «жест доброї волі» на підставі письмової згоди полонених та домовленості між главами держав.