Сеул визнав вибачення України щодо розкриття передачі північнокорейських полонених недостатніми
Південна Корея отримала від України вибачення за оприлюднення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених, однак глава МЗС Чо Хьон заявив, що ці вибачення не відповідають очікуванням Сеула. Уряд розглядає можливість відкликання посла з України та інші «рішучі заходи».
Головне
- Глава МЗС Південної Кореї Чо Хьон 6 жовтня під час парламентського аудиту заявив, що вибачення від України, передані через міністра Андрія Сибігу, не виправдали очікувань Сеула.
- Сеул вимагав офіційних пояснень і вибачень особисто від президента Володимира Зеленського.
- Уряд Південної Кореї розглядає можливість відкликання посла в Україні Пак Хі Чхана — таку пропозицію озвучив один із депутатів.
- Чо Хьон повідомив, що перебуває в постійному контакті з Андрієм Сибігою щодо ситуації.
- Суперечка стосується передачі двох північнокорейських полонених, яку Зеленський оприлюднив під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня.
- Сеул стверджує, що існувала домовленість про конфіденційність; Київ це заперечує.
Чому це важливо
Це рідкісний публічний дипломатичний розкол між Україною та Південною Кореєю — країною, яка надає Києву нелетальну допомогу. Сеул розглядає конкретні каральні заходи, зокрема відкликання посла, а суперечка точиться довкола конфліктних тверджень про нібито існуючу угоду про нерозголошення щодо передачі полонених.
Що сталося
6 жовтня під час парламентського аудиту діяльності МЗС міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Україна надіслала Сеулу вибачення за оприлюднення інформації про передачу двох північнокорейських полонених, однак ці вибачення не відповідають очікуванням південнокорейської сторони. За словами Чо Хьона, він перебуває в постійному контакті з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою і що уряд розглядає «рішучі заходи», зокрема можливість відкликання посла Пак Хі Чхана з України (пропозицію озвучив один із депутатів). Південна Корея стверджує, що від самого початку існувала домовленість про конфіденційність, аби захистити полонених та їхні родини в Північній Кореї, і що саме українська сторона першою попросила про нерозголошення. Київ це заперечує. Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і висловив сподівання на її швидке врегулювання. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин 25 вересня написав у Facebook, що угоди про нерозголошення не було і що приховувати, куди потрапляють полонені, було б неправильно. Офіс Президента пояснив Yonhap, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосереджуються на формулюванні Андрія Сибіги, який називає ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і сподівається на швидке врегулювання. Промовисто подається позиція Дмитра Литвина, який заперечує існування угоди про нерозголошення, та лінія Офісу Президента про те, що Україна оприлюднила лише сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу. Кілька українських заголовків акцентують увагу на тому, що Сеул вимагав вибачень особисто від Зеленського, переводячи суперечку в площину рівня посади, а не змісту.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Єдине доступне англомовне джерело — азербайджанське агентство APA — фокусує увагу на можливому відкликанні посла, виводячи на перший план дипломатичні наслідки. Міжнародні повідомлення значною мірою спираються на Yonhap і на заяви Чо Хьона під час парламентського аудиту про недостатність вибачень.
У чому розходиться висвітлення
Головна суперечка стосується існування угоди про конфіденційність: Сеул стверджує, що вона була і що українська сторона сама просила про нерозголошення; Київ, зокрема через радника Дмитра Литвина, заперечує її існування. Окрім того, одне з джерел стверджує, що в липні 2026 року Сеул і Київ домовилися про передачу полонених Південній Кореї, що не узгоджується з ширше повідомленою хронологією їхнього полону в січні 2025 року та прибуття до Південної Кореї в середині вересня.
Передумови
Двох північнокорейських військовослужбовців, які воювали на боці Росії, було взято в полон українськими силами у січні 2025 року в Курській області; за даними південнокорейських чиновників, полонені прибули до Південної Кореї в середині вересня. Президент Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про передачу під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня. Високопосадовець адміністрації президента Південної Кореї підтвердив, що Офіс Президента України заздалегідь повідомив Сеул про намір Зеленського згадати полонених у виступі, хоча «було незрозуміло, як саме це питання буде сформульовано». 27 вересня Сеул заявив, що хоче офіційних пояснень і вибачень від України, а МЗС Південної Кореї викликало українського повіреного. 2 жовтня президент Лі Чже Мьон пригрозив Україні «заходами», якщо Київ не визнає угоду про конфіденційність і не вибачиться.