Президент Південної Кореї пригрозив Україні «подальшими кроками» через розкриття передачі двох північнокорейських полонених

Чому це важливо

Конфлікт створює публічну тріщину між Південною Кореєю — важливим симпатиком України — та Києвом у чутливий момент війни і безпосередньо пов'язує російсько-українську війну з безпекою Корейського півострова. Оскільки Сеул дотримується давньої політики не постачати летальну зброю країнам, що перебувають у стані активної війни, ця суперечка може вплинути на межі майбутньої співпраці між країнами. Кожна сторона звинувачує іншу у викривленні фактів, що ускладнює дипломатичну деескалацію.

Що сталося

2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мун у дописі в X пригрозив невизначеними «подальшими кроками», якщо Україна не публічно не вибачиться за розкриття передачі двох полонених північнокорейських військовихових. Він звинуватив Київ у «спробі спровокувати війну на Корейському півострові» і заявив, що питання зачіпає «гідність корейського народу і нації».

Причиною стала заява президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня про те, що Україна передала Південній Кореї двох полонених — колишніх північнокорейських військовослужбовців, захоплених під час боїв на боці Росії. Обидва раніше говорили місцевим ЗМІ, що хочуть потрапити на Південь.

Південна Корея стверджує, що Україна сама просила зберегти передачу в таємниці — для захисту сімей північнокорейців від репресій КНДР і щоб уникнути критики всередині України за втрачену можливість обміняти їх на українських полонених. Офіс Президента України та радник з комунікацій Дмитро Литвин заперечують існування будь-якої домовленості про конфіденційність і кажуть, що приховувати, куди відправляють полонених, було б неправильно.

1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням», заявив, що Україна «працює» над її вирішенням, і підкреслив, що Південна Корея є важливим партнером для Києва. Сеул відкинув це формулювання, а адміністрація президента Лі заявила, що заперечення України «серйозно підриває» взаємну довіру та завдає шкоди дружнім відносинам між країнами. Характер погрозжених «подальших кроків» залишається невизначеним.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ зосереджуються на формулюванні міністра Сибіги про «дипломатичне непорозуміння» та на запевненнях, що Київ «працює» над врегулюванням. Подається заява Офісу Президента і радника Дмитра Литвина про відсутність будь-якої домовленості про конфіденційність. Кілька видань дають ширший контекст: бажання двох полонених потрапити на Південь, присутність північнокорейців на боці Росії, політика Сеула щодо непостачання летальної зброї. Загалом українські матеріали змальовують епізод як прикру, але контрольовану дипломатичну сутичку, центральне місце в якій — виступ Зеленського на Генасамблеї ООН та інтереси України в обміні полоненими.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Неукраїнські видання (Велика Британія, Катар, Азербайджан, Гонконг) на чільне місце ставлять погрозу «подальших кроків» від президента Лі Чже Муна, його звинувачення на адресу Києва у «спробі спровокувати війну на Корейському півострові» і формулювання про «гідність корейського народу і нації». Значна увага приділяється суперечці щодо існування угоди про конфіденційність, з детальним викладом версії Сеула (Україна нібито сама просила про таємність). Міжнародні матеріали також наголошують на внутрішньополітичному тиску на Лі з боку опозиції, яка звинувачує його у приховуванні передачі задля примирення з Пхеньяном, і зазначають, що характер «подальших кроків» не уточнений.

У чому розходиться висвітлення

Сторони публічно розходяться в питанні, чи існувала домовленість про конфіденційність передачі двох північнокорейських полонених. Південна Корея стверджує, що така домовленість була і що саме Україна просила про таємність — для захисту сімей північнокорейців і щоб уникнути внутрішньоукраїнської критики за втрачену можливість обміняти їх на українських полонених. Офіс Президента України та радник Дмитро Литвин заперечують існування будь-якої угоди про нерозголошення. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга характеризує суперечку як «дипломатичне непорозуміння», тоді як Сеул це формулювання відкидає і стверджує, що заперечення України «серйозно підриває» взаємну довіру.

Передумови

Двоє переданих північнокорейських військовослужбовців воювали на боці Росії проти України і раніше говорили місцевим ЗМІ, що хочуть потрапити до Південної Кореї. Південна Корея з часу повномасштабного вторгнення Росії ставиться до України зі співчуттям, але дотримується давньої політики не постачати летальну зброю жодній країні, що перебуває у стані активної війни. Президент Зеленський зробив свою заяву під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня; президент Лі вперше публічно розкритикував розкриття цієї інформації наступного дня.