Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
Головне
- Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна, посилаючись на інтереси своїх фермерів.
- Міністр аграрної політики Тарас Висоцький поїхав до Брюсселя просити допомоги у колег з ЄС.
- Україна запросила 1,1 млрд євро на покриття додаткових транспортних витрат.
- Висоцький назвав ситуацію «дуже, дуже критичною».
- Менше половини українського експорту нині вивозиться через європейські залізничні, автомобільні та річкові маршрути.
- Якщо блокада Чорного моря триватиме до весни, посівні площі наступного року можуть скоротитися на 35–40% — за оцінкою Висоцького.
- До 35 млн тонн зерна та сільгосппродукції можуть залишитися в Україні цього року в разі продовження блокади.
Чому це важливо
Відмова двох сусідніх країн ЄС, які є ключовими для сухопутних маршрутів українського зерна, ставить під загрозу експорт мільйонів тонн сільгосппродукції в умовах блокади чорноморських портів. Попередження міністра про можливе скорочення посівних площ на 35–40% означає, що наслідки для аграрного сектору та продовольчої безпеки можуть відчутно проявитися вже наступного сезону. Ситуація загострює протиріччя між воєнними потребами України та політичними інтересами фермерів у сусідніх державах ЄС.
Що сталося
Україна звернулася до сусідніх країн із проханням допомогти експортувати зерно через Європу на тлі блокади чорноморських портів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький особисто поїхав до Брюсселя просити підтримки у колег з ЄС: дозволу на перевезення більших обсягів агропродукції та 1,1 млрд євро на покриття зрослих логістичних витрат. За словами Висоцького, зібране зерно й олійні не продаються, накопичуються в Україні, а фермери залишилися без коштів на посів озимих; менше половини експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками. Польща та Румунія публічно відмовили: Мінфраструктури Польщі заявило, що не планує збільшувати транзит українського зерна, а міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош пояснив, що інтереси румунських фермерів залишаються пріоритетом, а пропускна спроможність залізниць, доріг і портів не може бути подвоєна. За оцінками Висоцького, якщо блокада триватиме, до 35 млн тонн зерна можуть залишитися в Україні цього року, а посівні площі наступного року можуть скоротитися на 35–40%. Єврокомісар з питань сільського господарства Крістофан Гансен визнав проблему важливою з огляду на глобальну продовольчу безпеку, але конкретних зобов'язань Брюссель не озвучив. Інформацію про відмови Польщі та Румунії повідомило Politico.
Передумови
Росія вийшла з «зернової угоди» 2022 року в липні 2023 року, після чого українське зерно переважно перевозиться залізницею, автошляхами та річками через сусідні країни. Раніше Польща, Словаччина та Угорщина заборонили імпорт українського зерна, а минулого місяця Румунія й Україна підписали меморандум про спрощення перетину кордону та зміцнення залізничного сполучення. 1 жовтня Bloomberg повідомив, що Туреччина та ООН організували нові переговори Україна–Росія про припинення вогню в Чорному морі; Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна, а Латвія запровадила прикордонний контроль зерна у відповідь на блокаду. Україна раніше просила у ЄС додатково 220 млн євро для фермерів, які постраждали від перебоїв з експортом через удари Росії по портах Одеси.