Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію
1 жовтня уряд Естонії схвалив санкції, що забороняють транзит російського та білоруського зерна через територію країни. Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у соцмережі X, пояснивши рішення тим, що Росія блокує український експорт зерна, водночас шукаючи нові маршрути для власного. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав заборону та закликав інші країни наслідувати приклад Естонії.
Головне
- 1 жовтня уряд Естонії схвалив санкції проти транзиту російського та білоруського зерна.
- Постанова набирає чинності наступного дня після опублікування у державному віснику Riigi Teataja.
- Заборона стосується товарної групи CN 10: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, гречка та інші зернові.
- Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна пояснив заборону діями Росії проти українських портів.
- Естонія координує з Латвією та Литвою блокування транзиту російського зерна через Балтику.
- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав рішення Естонії та закликав інші країни наслідувати цей приклад.
Чому це важливо
Заборона закриває потенційний транзитний коридор для російського зерна до третіх країн через Балтику після переорієнтації російського експорту з Чорного й Азовського морів. Рішення є частиною скоординованої позиції Естонії, Латвії та Литви, спрямованої на недопущення використання балтійських портів для російського експорту, і прямо пов'язане з блокадою українських портів Росією. Українська сторона розцінює крок Естонії як підтримку та закликає поширити таку практику на інші країни.
Що сталося
1 жовтня уряд Естонії схвалив санкції, що забороняють транзит російського та білоруського зерна через територію країни. Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ Маргус Цахкна, зазначивши, що ще у вересні попереджав про неприпустимість такого транзиту. За словами Цахкни, Росія атакує українські порти й блокує український експорт зерна, а сама шукає нові маршрути для власного, і Естонія не надаватиме для цього своєї території. Постанова набирає чинності наступного дня після опублікування у державному віснику Riigi Teataja і стосується товарної групи CN 10, включно з пшеницею, меслином, житом, ячменем, вівсом, кукурудзою, рисом, зерновим сорго, гречкою, просом, насінням канаркової трави та іншими зерновими. Цахкна додав, що Естонія, Латвія та Литва спільно працюють над тим, щоб балтійські порти не стали транзитним маршрутом для російського зерна. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав рішення Естонії і закликав інші країни наслідувати цей приклад.
Як про це пишуть українські джерела
В українських джерелах рішення Естонії подається як підтримку у відповідь на блокаду українських портів Росією та спроби Росії переорієнтувати власний експорт зерна на Балтику, зокрема після ударів по російських портах і суднах у Чорному та Азовському морях. Наголошується, що значна частина зерна, яке Росія експортує як власне, насправді вирощена на тимчасово окупованих українських територіях: за даними Міністерства аграрної політики, лише у 2025 році йдеться про понад 2 мільйони тонн. Координація Естонії з Латвією (300% мита на транзит і переробку) та Литвою (перевірки у порту Клайпеда) представлена як спільний балтійський фронт проти російського використання європейської портової інфраструктури.
Передумови
Росія перенаправила експорт зерна з Чорного та Азовського морів на балтійські маршрути після українських ударів по російських суднах і портовій інфраструктурі. Близько 80% російського зернового експорту раніше проходило через чорноморсько-азовські порти, які зазнали перебоїв у липні–серпні: за даними Reuters, пошкоджено понад 100 суден, зруйновано зернові термінали в Азові та Новоросійську. За оцінками аналітиків SovEcon і Російського зернового союзу, експорт російського зерна у серпні–вересні впав до найнижчого за 16 років рівня — приблизно утричі нижче за минулорічний, а експорт пшениці знизився до близько 347 тис. тонн на тиждень. Ще у 2024 році ЄС запровадив заборонні мита на російське та білоруське зерно для імпорту в ЄС, але ці мита не унеможливлюють транзит до третіх країн. Латвія вже запровадила прикордонний контроль зерна та анонсувала 300% мита на перевезення і переробку, а Литва посилює перевірки у Клайпеді. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький обговорював у Брюсселі з колегами з Балтії протидію торгівлі вкраденим українським зерном і можливість використання балтійських портів для української аграрної логістики.